Постанова № 41630040, 24.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 листопада 2014 року № 826/11946/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Аблова Є.В., судді Амельохіна В.В., судді Шулежка В.П., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Юрісперітус» до Фонду державного майна України про визнання протиправним рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Фонду державного майна України про визнання протиправним рішення, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що при зверненні до Фонду державного майна України з пакетом документів щодо видачі сертифікату суб’єкта оціночної діяльності за напрямом 3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» позивачем надано всі необхідні документи, а відтак рішення про відмову є протиправним та підлягає скасуванню.

В позовній заяві позивач просить суд (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог) визнати рішення Фонду державного майна України про відмову у видачі сертифіката суб’єкта оціночної діяльності ТОВ «Юридична фірма «Юрісперітус» (код ЄДРПОУ 14012455) таким, що не відповідає нормам чинного законодавства.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог з огляду на правомірність та обґрунтованість прийняття оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи зазначене та неприбуття в судове засідання представника позивача, суд ухвалив розглядати справу у порядку письмового провадження.

Розглянувши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку про наступне.

16.07.2014 року ТОВ «Юридична фірма «Юрісперітус» звернулось до Фонду державного майна України з пакетом документів щодо видачі сертифікату суб’єкта оціночної діяльності за напрямом 3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства».

За наслідками розгляду поданих позивачем документів Фонд державного майна України листом №10-36-9825 від 25.07.2014 року відмовив ТОВ «Юридична фірма «Юрісперітус» у видачі сертифіката суб’єкта оціночної діяльності та повернув пакет документів.

Незгода позивача з даним рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів регулює Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» №2658-ІІІ від 12.07.2001 р. (далі – Закон №2658-ІІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону №2658-ІІІ сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.

Сертифікат видається в порядку, встановленому цим Законом, Фондом державного майна України. Форма сертифіката встановлюється зазначеним органом. У сертифікаті зазначаються найменування органу державної влади, що його видав, найменування суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, його юридичні реквізити, код Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), дата видачі та строк дії, напрями оцінки майна, щодо яких дозволена практична діяльність. Сертифікат підписується керівником Фонду державного майна України та засвідчується печаткою. Сертифікат видається строком на три роки та може бути анульований з підстав, зазначених у статті 20 цього Закону.

Згідно ст. 19 Закону №2658-ІІІ рішення про видачу сертифіката приймається Фондом державного майна України.

Для розгляду питання про видачу сертифіката суб'єкт господарювання подає до Фонду державного майна України такі документи: заяву про видачу сертифіката за формою, встановленою Фондом державного майна України; довідку про оцінювачів, які працюють в його штатному складі, за формою, встановленою Фондом державного майна України; копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, зазначених у довідці. Розгляд та перевірка документів, поданих суб'єктом господарювання, здійснюються Фондом державного майна України у строк, що не перевищує тридцяти днів від дати їх подання.

Водночас, з метою реалізації вимог статті 19 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", установлення форми сертифіката суб'єкта оціночної діяльності, а також порядку справляння плати за видачу сертифіката суб'єкта оціночної діяльності розроблено Положення про порядок видачі сертифікатів суб'єктів оціночної діяльності, затверджено наказом Фонду державного майна України від 14.03.2002 р. N 479, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28.03.2002 р. за N 312/6600.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Положення №479 (в редакції станом на момент подачі позивачем документів та прийняття оскаржуваного рішення) розгляд питання про видачу сертифіката здійснюється за ініціативою суб'єкта господарювання. З цією метою суб'єкт господарювання подає до Фонду державного майна України такі документи: заяву про видачу сертифіката за формою, установленою в додатку 2 до Положення; довідку про оцінювачів, які працюють у його штатному складі, за формою, установленою в додатку 3 до Положення; копії кваліфікаційних свідоцтв оцінювачів, зазначених у довідці, засвідчені печаткою суб'єкта господарювання; копію платіжного документа, що підтверджує внесення плати за видачу сертифіката до Державного бюджету України; для суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюватимуть оціночну діяльність за спеціалізацією 1.8 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - спеціалізація 1.8) у межах напряму 1 "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" (далі - напрям 1) та/або спеціалізацією 2.3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - спеціалізація 2.3) у межах напряму 2 "Оцінка цілісних майнових комплексів, паїв, цінних паперів, майнових прав та нематеріальних активів, у тому числі прав на об'єкти інтелектуальної власності" (далі - напрям 2) або напрямом 3 "Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" (далі - напрям 3), затверджену та впроваджену таким суб'єктом оціночної діяльності програму організації системи зовнішнього контролю якості.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем разом із заявою про видачу сертифіката суб’єкта оціночної діяльності за напрямом – оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства, подано до Фонду державного майна України: довідку про склад оцінювачів, які працюють у штатному складі суб’єкта господарювання, у тому числі тих, які заявляються суб’єктом господарювання для отримання сертифіката суб’єкта оціночної діяльності; кваліфікаційне свідоцтво оцінювача; свідоцтво керівника суб’єкта оціночної діяльності; копію платіжного доручення, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 51 грн.

Наведене свідчить, що позивачем не надано Фонду державного майна України затверджену та впроваджену ним програму організації системи зовнішнього контролю якості.

Згідно п. 2 розділу ІІІ Положення №479 Фонд державного майна України відмовляє у видачі сертифіката у випадках, визначених Законом України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2013 року N 231 "Деякі питання проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства", іншими нормативно-правовими актами з питань оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності. Про відмову у видачі сертифіката та підстави прийняття такого рішення Фонд державного майна України письмово повідомляє суб'єкта господарювання у двотижневий термін.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 №2658-ІІІ Фонд державного майна України відмовляє у видачі сертифіката у таких випадках: неподання суб'єктом господарювання принаймні одного з документів; недійсності або недостовірності хоча б одного з поданих документів чи зазначення в них свідомо неправдивих даних; ліквідації суб'єкта господарювання; виявлення порушень статті 8 цього Закону за час дії попереднього сертифіката або в процесі розгляду документів та прийняття рішення про видачу сертифіката; набрання законної сили двома і більше судовими рішеннями, якими було задоволено позови до суб'єкта оціночної діяльності та оцінювачів, які працюють у його складі, пов'язані з проведенням ними неякісної оцінки майна; наявності серед оцінювачів, які зазначені у довідці, оцінювачів, кваліфікаційні свідоцтва яких заявлені в довідках інших суб'єктів господарювання, які подали заяву про видачу сертифіката раніше, або кваліфікаційні свідоцтва яких зупинені чи анульовані відповідно до статті 16 цього Закону; відсутності у штатному складі суб'єкта господарювання хоча б одного оцінювача, який має кваліфікаційне свідоцтво за напрямами оцінки майна, за якими видається сертифікат; наявності у суб'єкта господарювання ліцензії на здійснення діяльності, яка відповідно до законодавства є виключною.

Позивач зазначає, що відповідно до рішення №22 від 21.02.2014 року Державна служба України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва запропонувала Фонду державного майна України визнати таким, що втратив чинність, наказ від 10.06.2013 № 799 “Про внесення змін до деяких наказів Фонду державного майна України”, оскільки його норми не відповідають вимогам діючого законодавства та принципам державної регуляторної політики.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» рішення Державної служби України з питань регуляторної політики та розвитку підприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики підлягає виконанню у двомісячний строк з дня прийняття такого рішення.

Виконання органами виконавчої влади рішень уповноваженого органу передбачає підготовку проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято рішення, або про визнання цього регуляторного акта таким, що втратив чинність.

У разі підготовки проекту акта про внесення змін до регуляторного акта, щодо якого було прийнято відповідне рішення, цей проект подається у встановленому цим Законом порядку на погодження до уповноваженого органу не пізніш як за п'ять робочих днів до закінчення строку виконання відповідного рішення уповноваженого органу. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про погодження проекту змін рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики вважається виконаним.

Погодження проекту змін до регуляторного акта, щодо якого уповноваженим органом було прийнято рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики, здійснюється в порядку та у строки, встановлені цим Законом, з урахуванням зауважень та пропозицій, викладених у відповідному рішенні.

У разі визнання таким, що втратив чинність, регуляторного акта, щодо якого уповноваженим органом було прийнято рішення, орган виконавчої влади, що прийняв цей регуляторний акт, не пізніше одного робочого дня до закінчення строку виконання відповідного рішення подає до уповноваженого органу копію акта про визнання таким, що втратив чинність, цього регуляторного акта.

У разі невиконання рішення уповноваженого органу про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики або неоскарження цього рішення органом виконавчої влади протягом встановленого в цьому Законі строку дія регуляторного акта або окремих його положень, щодо яких було прийнято відповідне рішення, зупиняється наступного дня з дня закінчення строку для виконання такого рішення.

Уповноважений орган публікує в газеті "Урядовий кур'єр" повідомлення про зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень не пізніше десяти робочих днів з дня зупинення дії цього регуляторного акта або окремих його положень.

Якщо рішення про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики прийнято щодо регуляторного акта, зареєстрованого в органі юстиції, уповноважений орган не пізніше трьох робочих днів з дня зупинення дії регуляторного акта або окремих його положень надсилає повідомлення про зупинення дії до органу юстиції, який зареєстрував відповідний регуляторний акт.

Орган юстиції не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання повідомлення уповноваженого органу скасовує прийняте ним рішення про державну реєстрацію регуляторного акта, дію якого або окремих його положень було зупинено, і повідомляє про це уповноважений орган та орган виконавчої влади, що прийняв цей регуляторний акт.

Доказів опублікування повідомлення про зупинення дії Положення №479 в частині абзацу пункту 1 розділу ІІ позивачем не надано. Також не доведено суду скасування рішення про державну реєстрацію рішення, яким доповнено абзац пункту 1 розділу ІІ Положення №479.

Суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України №358 від 21.08.2014 року «Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» скасовано наказ Фонду державного майна України від 10.06.2013 р. N 799 "Про внесення змін до деяких наказів Фонду державного майна України", яким було доповнено п. 1 розділу ІІ Положення №479 новим абзацом.

Оскільки, на момент звернення позивача до Фонду державного майна України із заявою про видачу сертифікату суб’єкта оціночної діяльності за напрямом 3 «Оцінка для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов’язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства» останнім не надано затверджену та впроваджену позивачем програму організації системи зовнішнього контролю якості, як того вимагали чинні на момент звернення вимоги Положення №479, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про відмову у видачі сертифіката суб’єкта оціночної діяльності є правомірним.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення про відмову у видачі сертифіката суб’єкта оціночної діяльності діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а відтак позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач як суб’єкт владних повноважень покладений на нього обов’язок щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення виконав.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 69-71, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична фірма «Юрісперітус» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Головуючий суддя Аблов Є.В.

Суддя Амельохін В.В.

Суддя Шулежко В.П.