Постанова № 41629542, 19.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 листопада 2014 року 15:10 № 826/16491/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., при секретарі судових засідань Левченко І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Етар»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві

про визнання протиправним та скасування наказу

Товариство з обмеженою відповідальністю «Етар» (далі - ТОВ «Етар», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, відповідач) в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві № 1920 від 22.10.2014 «Про проведення позапланової виїзної перевірки».

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила, що відповідачем 22.10.2014 видано наказ № 1920 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Етар». Підставою перевірки вказано пп.78.1.11 п. 78.1, ст.78 Податкового кодексу України (далі - Кодексу), але підстави визначені пп.78.1.11 п. 78.1, ст.78 Кодексу відсутні, тому позивач вважає, що даний наказ є таким, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Представник відповідача проти позову заперечив, мотивуючи тим, що наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Етар» видано згідно з вимогами чинного податкового законодавства на виконання постанови слідчого від 23.06.2014.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Судом встановлено, що 22.10.2014 ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києва з посиланням на п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України видано наказ №1920 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Етар» (код ЄДРПОУ 34544778) з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Раквере» (код ЄДРПОУ 30285569, колишня назва ПП «Валга») за період з 01.05.2011 по 23.06.2014, яким прийнято рішення про проведення перевірки ТОВ «Етар». Не погоджуючись з виданим наказом, на підставі якого має бути проведено документальну позапланову виїзну перевірку, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу рішення про призначення спірної перевірки на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Державна податкова інспекція є органом державної влади і, відповідно, її діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції та аналогічним вимогам ст.ст. 20 та 21 Кодексу. Право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом. Так, відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п. 75.1 ст. 75 Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, зокрема, документальні перевірки (планові або позапланові, виїзні або невиїзні).

Документальною перевіркою згідно із п.п. 75.1.2. п. 75.1. ст. 75 Кодексу вважається перевірка, яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених Податковим кодексом України. Підстави та порядок проведення органами державної податкової служби документальних позапланових виїзних перевірок встановлені статтями 78-79 Кодексу.

Зокрема, підпунктом 78.1.11 пункту 78 статті 78 Кодексу передбачено, що підставою для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки є отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Постановою старшого слідчого з ОВС ВКР СУФР ГУ Міндоходів у Житомирській області Сокирко А.В. від 23.06.2014 призначено по кримінальному провадженню № 32013060000000074 від 06.06.2013 позапланової документальної перевірки ТОВ «Етар» (код ЄДРПОУ 34544778) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Раквере» (код ЄДРПОУ 300285569) за період діяльності з 01.05.2011 по 23.06.2014, проведення якої доручено спеціалістам ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві.

На виконання вказаної постанови та відповідно до вимог п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст 78 Кодексу, начальником ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м.Києві видано наказ № 1920 від 22.10.2014 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Етар» та видано направлення на перевірку №1581 від 23.10.2014.

23.10.2014 ревізором-інспектором здійснено вихід на офісне приміщення ТОВ «Етар» та пред'явлено представнику ТОВ «Етар» службове посвідчення та вручено направлення № 1581 від 23.10.2014 та копію наказу № 1920 від 22.10.2014.

Після ознайомлення зі змістом наказу №1920 від 22.10.2014 та направлення на перевірку №1581 від 23.10.2014, позивач відмовив ревізору в допуску та в проведенні перевірки.

У відповідності до пп. 20.1.6 п. 20.1 ст. 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до п. 78.4. ст. 78 Кодексу про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 81.1 ст. 81 цього ж Кодексу документальна позапланова виїзна перевірка проводиться за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Відповідно до абз. 3 п. 81.1 ст. 81 Кодексу, відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Відповідно до абз. 4 п. 81.1 ст. 81 Кодексу, при пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Згідно з абз. 5 п. 81.1 ст. 81 Кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідно п. 81.2 ст. 81 Кодексу у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

При цьому п. 78.1 ст. 78 Кодексу визначає вичерпний перелік обставин для здійснення документальної позапланової перевірки. Так, зокрема, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється в разі отримання судового рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

З аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу керівника органу державної податкової служби та за наявності підстав для її проведення; в свою чергу можливість для проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття відповідного наказу на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Кодексу виникає виключно за наявності підстав для проведення перевірки та за умови пред'явлення або надіслання копії наказу про проведення документальної позапланової перевірки, направлення на перевірку, службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Посилання позивача на те, що оскільки в спірному наказі не вказано те, що перевірка проводиться на підставі постанови слідчого, а саму постанову слідчого йому, при ознайомленні з наказом, відповідачем не надано, суд вважає безпідставними, та такими що суперечать наведеним правовим нормам, які регламентують дії відповідача в даних правовідносинах.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч.1 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до ст. 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто, протягом розумного строку.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані позивачем, суд приходить до переконання, що ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у м.Києві, приймаючи наказ № 1920 від 22.10.2014, діяла на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами та підзаконними нормативно-правовими актами України, тобто правомірно, а тому заявлений адміністративний позов задоволенню не підлягає.

В силу вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підстав для присудження позивачу понесених ним судових витрат у справі немає.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 128, 160- 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Етар» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій