Ухвала суду № 41629173, 13.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9541/14 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.

У Х В А Л А

Іменем України

13 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,

суддів: Мамчура Я.С.,

Чаку Є. В,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криптон-М» про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Криптон-М» та просила зупинити видаткові операції відповідача шляхом накладення арешту на кошти на рахунках.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені ним в оскаржуваній постанові, не відповідають обставинам справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, в період з 13.11.2012 по 15.11.2012 ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Криптон-М» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за взаємовідносинами з ТОВ «Оптімум Трейд» за липень 2012 року, за результатами якої складено Акт № 365/22-50/30785395 від 22.11.2012.

Перевіркою встановлено заниження повноти нарахування податку на додану вартість на загальну суму 4 066 801,00 грн.

В подальшому, ДПІ у Святошинському районі складено та направлено на адресу ТОВ «Криптон-М» податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013 № 0000802250, за яким визначена сума грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 4 506 135,00 грн., з яких: сума грошового зобов'язання за основним платежем - 3 604 908,00 грн. та 901 227,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами судового оскарження податкове повідомлення-рішення від 19.02.2013 №0000802250 було скасоване постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.06.2013 по справі № 826/7266/13-а, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.07.2014.

Крім того, податковим органом встановлено, що ТОВ «Криптон-М» не сплачено податкове зобов'язання по ПДВ згідно декларації від 20.05.2014 № 9028894897 на суму 48 987,00 грн.

В зв'язку із зазначеним, ДПІ у Святошинському районі направлено на адресу відповідача податкову вимогу від 23.05.2014 № 1340-25, рішення про опис майна у податкову заставу від 23.05.2014 № 90/26-57-25-01-10 та лист про виділення майна у податкову заставу від 23.05.2014 № 5705/10/26-57-25-01-33.

У відповідь на лист про виділення майна у податкову заставу ТОВ «Криптон-М» надіслало до податкового органу лист від 12.05.2014 № 160, в якому зазначено перелік майна, що перебуває у власності товариства на загальну суму 774 580,87 грн.

Вважаючи, що балансова вартість майна, яке перебуває у власності ТОВ «Криптон-М», менша від загальної суми податкового боргу, позивач звернувся до суду з даним позовом про накладення арешту на кошти на рахунках відповідача.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що станом на 13.08.2014 згідно даних ІС «Податковий блок» податкова заборгованість підприємства ТОВ «Криптон-М» з податку на додану вартість відсутня, а тому підстави до накладення арешту - відсутні.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Згідно із визначенням, наведеним в пункті 46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкове зобов'язання визначене самостійно платником в податковій декларації в силу положень п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку і вважається узгодженим.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно положень статті 191 Податкового кодексу України до функцій органів державної податкової служби, віднесено, зокрема: здійснення адміністрування податків, зборів, платежів; контроль за своєчасністю подання платниками податків та платниками єдиного внеску, передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; організовують роботу та здійснюють контроль за застосуванням арешту майна платника податків, що має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на його рахунках у банку.

Відповідно до пп. 20.1.33 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до п.94.1 ст.94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Відповідно до п.94.3, п.94.4, п.94.5 ст.94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті. Арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків. Арешт майна може бути повним або умовним.

Згідно п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України, керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Наведені вище норми законодавства, якими регулюються підстави і порядок накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку, визначають обов'язкові обставини, з якими законодавець пов'язує виникнення права податкового органу на звернення до суду із даними вимогами. Так, на виконання покладених на нього функцій, з огляду на положення п.п.20.1.33 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, податковий орган уповноважений на звернення до суду із вимогою про накладення арешту на кошти платника податків, що знаходяться у банку за умови наявності у платника податків податкового боргу, узгодженого у встановленому законодавством порядку та відсутності у останнього майна, за рахунок якого такий борг може бути погашений та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на час розгляду справи судом першої інстанції згідно даних ІС «Податковий блок» у ТОВ «Криптон-М» була відсутня заборгованість з податку на додану вартість, що підтверджується витягом з облікової картки платника податків.

В свою чергу, непогашена податкова вимога від 20.05.2014 № 9028894897 на суму 48 987,00 грн. не може бути підставою для накладення арешту на кошти ТОВ «Криптон-М», оскільки її розмір є меншим балансової вартості майна підприємства, на яке може бути накладено арешт.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про застосування виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків та необхідності накладення арешту на кошти та цінності відповідача, що знаходяться на рахунках у банках.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи колегією суддів не виявлено, - з огляду на що підстави до скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.

Керуючись ст.ст.160, 167, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 серпня 2014 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча:

Судді:

.

Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.

Судді: Мамчур Я.С

Чаку Є.В.