Ухвала суду № 41629084, 05.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" листопада 2014 р. м. Київ К/9991/89642/11

№ К/9991/89642/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцев М.П.,при секретарі Луцак А.В.,

розглянувши у судовому засіданні

касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп»

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011

у справі № 2а-990/11/1070 Київського окружного адміністративного суду

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю (СТОВ) «Баришівський звіроплемгосп»

до Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 позов задоволено: скасовані податкові повідомлення-рішення Баришівської ОДПІ від 31.01.2011 № 0012601730/3, від 11.11.2010 № 0012601730/2, від 03.09.2010 № 0011571730/1 та від 11.08.2010 № 0011571730/0.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011 постанову суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі СТОВ «Баришівський звіроплемгосп» просить скасувати постанову суду апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подати заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичною підставою для донарахування позивачу податкових зобов`язань із податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 05.08.2010 № 1879/1730/33461188. Згідно цих висновків позивач порушив норми підпункту 8.1.1 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» (Закон № 889-IV), а саме: при придбанні у фізичних осіб нерухомого майна загальною вартістю 1900000,00 грн. не утримав та не перерахував до бюджету податок з доходів фізичних осіб у сумі 99998,00 грн. з виплачено доходу.

На підставі акту перевірки та за результатами процедури адміністративного оскарження ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.08.2010 № 0011571730/0 та від 03.09.2010 № 0011571730/1, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 299994,00 грн., у т.ч. основний платіж - 99998,00 грн. та 199996,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

За наслідками подальшого оскарження цих податкових повідомлень-рішень рішенням ДПА у Київській області від 10.11.2010 № 2316/10/25-017/267-1092 скаргу позивача було частково задоволено, оскаржувані податкові повідомлення-рішення скасовані у частині 14994,00 грн., у т.ч. 4998,00 грн. - основний платіж та 9996,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. На підставі вказаного рішення та за результатами процедури адміністративного оскарження до ДПА України відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 11.11.2010 № 0012601730/2 та від 31.01.2011 № 0012601730/3, яким позивачу визначено грошове зобов'язання із податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 285000,00 грн., у т.ч. основний платіж - 95000,00 грн. та 190000,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що позивач у березні 2010 року придбав у громадян ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (продавці) нежитлові будівлі за договорами купівлі-продажу, за наслідками яких позивач виплатив вказаним фізичним особам доход у сумі 1900000,00 грн. Договори купівлі-продажу посвідчені нотаріально 12.03.2010. Ці продавці 15.03.2010 та 16.03.2010 сплатили податок з доходів фізичних осіб у загальній сумі 113060, 58 грн. із розрахунку встановленої нормою пункту 7.2 ст. 7 Закону 889-IV ставки у 5 % від отриманого доходу, що підтверджується приєднаними до справи копіями квитанцій про сплату цими особами на казначейський рахунок сум податку (а.с.25-40). В Реєстр прав власності на нерухоме майно договори купівлі-продажу внесені 06.04.2010.

За визначенням пункту 1.15 ст. 1 Закону № 889-IV податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до підпункту 8.1.1 пункту 8.1 ст. 8 цього Закону податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Згідно з пунктом 11.3 ст. 11 Закону № 889-IV податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.

Порядок визначення оціночної вартості нерухомого майна, що підлягає продажу, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Сума податку самостійно сплачується сторонами (або однією стороною) договору до його нотаріального посвідчення через установи банків у сумі, визначеній податковим агентом.

Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.

Підпунктом 20.3.2 пункту 20.3 ст. 20 Закону № 889-IV визначено, що у разі коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) цього податку, відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому платник податку отримувач таких доходів звільняється від обов'язків погашення такої суми податкового зобов'язання або податкового боргу.

Встановивши у судовому процесі обставини нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, за якими позивач їх придбав у ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, суд першої інстанції, на відміну від апеляційного суду, зробив правильний висновок, що позивач не є податковим агентом стосовно виплаченого цим особам доходу за цими договорами, у зв'язку з чим позивача не виникав обов'язок нарахувати, утримати та сплати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від вказаних фізичних осіб-продавців. Та обставина, що позивач подав до ОДПІ звіт форми 1ДФ за І квартал, в якому задекларував виплачений фізичним особам доход у сумі 1900000,00 грн., сама по собі такого обов'язку не породжує.

До того ж, як свідчать приєднані до справи докази, загальна сума виплаченого позивачем зазначеним вище продавцям доходу складає 2262200,00 грн., а сума податку з цього доходу - 113110,00 грн. (5% від 2262200,00 грн.). При фактичній сплаті продавцями податку в сумі 113060,00 грн., недоплата становить 40,00 грн. (а.с. 78). ОДПІ не оспорює, що інших доходів громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ніж у зв'язку з придбанням у них нежитлових будівель, позивач не виплачував.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Разом із тим, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги у частині скасування податкових повідомлень-рішень від 11.08.2010 № 0011571730/0 та від 03.09.2010 № 0011571730/1, неправильно застосували норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (Закон № 2181-ІІІ).

Згідно з підпунктом «б» підпункту 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ податкове повідомлення або податкові вимоги вважаються відкликаними, якщо контролюючий орган скасовує або змінює раніше прийняте рішення про нарахування суми податкового зобов'язання (пені і штрафних санкцій) або податкового боргу внаслідок їх адміністративного оскарження.

З огляду на те, що рішенням ДПА у Київській області від 10.11.2010 № 2316/10/25-017/267-1092 вказані податкові повідомлення - рішення скасовані частково, тобто фактично змінені, вони вважаються відкликаними, а відтак не можуть бути предметом спору (відсутнє рішення суб'єкта владних повноважень).

Відповідно до пункту 1 частини 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівський звіроплемгосп» задовольнити частково, скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2011.

Скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 в частині скасування податкових повідомлень-рішень Баришівської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області від 11.08.2010 № 0011571730/0 та від 03.09.2010 № 11571730/1, закрити провадження у справі в цій частині позовних вимог.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 30.03.2011 залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев