Постанова № 41628877, 26.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

26 листопада 2014 року 09:52 справа №826/17131/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лабсервіс Плюс"доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києвіпровизнання протиправним та скасування наказуОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лабсервіс Плюс" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Лабсервіс Плюс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Деснянському районі), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ відповідача від 10 жовтня 2014 року №1523 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/17131/14, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 17 листопада 2014 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача та положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 17 листопада 2014 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до наказу ДПІ у Деснянському районі від 10 жовтня 2014 року №1523 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України наказано провести документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Лабсервіс Плюс" з питань дотримання вимог чинного податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Компанія "Омега Люкс" та ТОВ "Стиль Медіа" тривалістю 5 робочих днів, починаючи з 10 жовтня 2014 року.

Позивач вважає протиправними зазначений вище наказ, оскільки у відповідача не виникло законодавчих підстав для його прийняття не існувало.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав відповідності оскаржуваного наказу вимогам Податкового кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає обґрунтованими позовні вимоги ТОВ "Лабсервіс Плюс", керуючись наступним мотивами.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Відповідно до пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно з пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Як підставу для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Лабсервіс Плюс" відповідач визначив підпункт 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України.

Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у випадку коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язків письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, з аналізу наведених правових норм суд приходить до висновку, що документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється на підставі наказу керівника контролюючого органу та за наявності підстав для її проведення; у свою чергу можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України виникає виключно за наявності двох умов: 1) виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; 2) не надання платником пояснень та їх документального підтвердження на запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Вирішуючи наявність у межах спірних правовідносин підстав для прийняття рішення про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина четверта статті 70 Кодексу адміністративного судочинства визначає, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Разом з тим, відповідач не надав суду належних доказів, які б вказували на виявлення фактів, що свідчать про можливі порушення ТОВ "Лабсервіс Плюс" податкового, валютного та іншого законодавства.

Таким чином, на думку суду, фактів, що свідчать про можливі порушення позивачем податкового, валютного та іншого законодавства у межах спірних правовідносин відповідачем не виявлено.

Крім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що ТОВ "Лабсервіс Плюс" не надало пояснень та їх документальних підтверджень на запит ДПІ у Деснянському районі протягом 10 робочих днів з дня отримання такого запиту.

Так, матеріали справи підтверджують, що ДПІ у Деснянському районі зверталась до ТОВ "Лабсервіс Плюс" із письмовим запитом про надання інформації та її документального підтвердження від 19 вересня 2013 року №8967/10/26-52-22-03-21, в якому просила надати письмові пояснення та їх документальне підтвердження з питань взаємовідносин із ТОВ "Компанія "Омега Люкс" та ТОВ "Стиль Медіа" за липень 2014 року; як зазначає позивач та не спростовано відповідачем, вказаний запит отримано ТОВ "Лабсервіс Плюс" 22 вересня 2014 року.

01 жовтня 2014 року, тобто протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, позивач надіслав до ДПІ у Деснянському районі відповідні пояснення разом із копіями податкових накладних та податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2014 року. Факт отримання відповідачем 03 жовтня 2014 року відповіді на свій запит підтверджується відповідною відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення.

З урахуванням відсутності в матеріалах справи доказів дотримання обов'язкових умов, які надають можливість для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України та прийняття відповідного наказу, суд приходить до висновку, ДПІ у Деснянському районі районі не мала правових підстав для прийняття оскаржуваного наказу.

Враховуючи викладене, наказ ДПІ у Деснянському районі від 10 жовтня 2014 року №1523 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки" є протиправним та підлягає скасуванню.

При вирішенні даної позовної вимоги суд також враховує, що у межах проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, щодо якої норми Податкового кодексу України не передбачають процедури та порядку допуску посадових осіб контролюючого органу, позивач був позбавлений можливості висловити свою незгоду із правомірністю призначення щодо нього податкової перевірки до моменту її проведення шляхом не допуску до перевірки.

Крім того, на переконання суду, встановлення обставин невідповідності наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки нормам Податкового кодексу України є безумною підставою для його скасування, незалежно від того, чи реалізовано положення такого наказу на момент вирішення спору, чи ні.

При цьому право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю оскаржуваного рішення та дій не ставиться в залежність від наслідків реалізації таких рішень або дій, що відповідає позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24 січня 2006 року у справі за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниці про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки.

У свою чергу частина перша статті 2442 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Деснянському районі не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття спірного наказу з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "Лабсервіс Плюс" підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабсервіс Плюс" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві від 10 жовтня 2014 року №1523 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

3. Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лабсервіс Плюс" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко