У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 824/495/13-а
Головуючий у 1-й інстанції: Маренич І.В.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
20 листопада 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" до державної податкової інспекції у м. Чернівцях про скасування рішень,
В С Т А Н О В И В :
В березні 2013 року товариство з обмежено відповідальністю виробнича комерційна фірма "Балаккон" (далі- ТОВ ВКФ "Балаккон") звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м.Чернівцях (далі-ДПІ у м.Чернівцях) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0006230152 від 18.12.2012 року на загальну суму 19601,83 грн. та №0006220152 від 18.12.2012 року на загальну суму 51300,59 грн. про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання.
Чернівецький окружний адміністративний суд постановою від 02.09.2014 року у задоволенні вказаного позову відмовив.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Обгрунтовуючи апеляційні вимоги скаржник зауважив на порушенні відповідачем порядку та строків проведення камеральної перевірки, що не враховано судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови.
У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі в судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 198 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у м.Чернівцях проведена камеральна перевірка ТОВ ВКФ "Балаккон" з питань своєчасності сплати до бюджету самостійно визначеного податкового зобов'язання у податкових деклараціях з податку на додану вартість та уточнюючих розрахунках, дотримання вимог п. 57.1 ст. 57, п. 203.2 ст. 203, п.50.1. ст. 50 Податкового кодексу України від 02.12.10 №2755-VI за лютий, березень, травень 2012 року.
За результатами перевірки складено Акт №1586/15-3/30501814 від 12.12.2012 року, на підставі якого відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0006220152 від 18 грудня 2012 року про сплату 51300,59 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах;
- №0006230152 від 18 грудня 2012 року про сплату 19601,83 грн. за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах;
Правомірність зазначених податкових повідомлень-рішень слугувало предметом розгляду в суді першої інстанції.
Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови та відмови у задоволенні позову виходив з того, що висновки викладені в акті №1586/15-3/30501814 від 12.12.2012 року є правомірними та обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення №0006220152 від 18.12.2012 року на загальну суму 51300,59 грн. та №0006230152 від 18.12.2012 року на загальну суму 19601,83 грн. відповідають вимогам чинного законодавства.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755 - VI (далі-Кодекс).
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають на останнім календарним днем звітного (податкового) періоду.
Як свідчать матеріали справи, станом на 01.01.2012 року у ТОВ ВКФ "Баллаком" виник податковий борг в сумі 459383,04 грн., який погашався в порядку календарної черговості виникнення боргу (акт перевірки ДПІ у м. Чернівцях від 10 травня 2012 року № 174/15- 3/30501814 про результати перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету).
Станом на 26 березня 2012 року, відповідно до облікової картки з податку на додану вартість у ТОВ ВКФ "Балакком" податковий борг складає в сумі 126567,76 грн.
Органи державної податкової служби мають право запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків) (підпункт 20.1.1 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (пункт 38.1 статті 38 Податкового кодексу України).
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Статтею 31 Податкового кодексу України передбачено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо. Зміна платником податку, податковим агентом або представником платника податку чи контролюючим органом встановленого строку сплати податку та збору забороняється, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи ( пункт 36.5 статті 36 Податкового кодексу України).
Згідно з пунктом 203.2 статті 203 та пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Відповідно до пункту 50.1 "а" статті 50 Податкового кодексу України платник податків, який самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті, зокрема, надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Як з'ясовано під час апеляційного розгляду, ТОВ ВКФ "Балакком" порушено строк сплати податкового зобов'язання із терміном прострочення сплати більше 30 календарних днів, що підтверджується матеріалами адміністративної справи, зокрема податковими деклараціями, уточнюючими розрахунками, тощо.
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом (підпункт 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України передбачено, що у разі наявності з платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платника податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно з пунктом 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені.
Якщо платник податків не виконує встановленої цим пунктом черговості платежів або не визначає її у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеного порядку), орган державної податкової служби самостійно здійснює такий розподіл такої суми у порядку, визначеному цим пунктом.
Згідно з пунктом 4.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276, нарахування платежів до бюджету в особових рахунках платників податків здійснюються відповідно до порядків адміністрування відповідних податків, розроблених на підставі чинного законодавства.
Нарахування узгоджених податкових зобов'язань у картках особових рахунків платників здійснюється датою граничного терміну сплати зазначених зобов'язань.
При поданні уточнюючого розрахунку, що збільшує або зменшує податкові зобов'язання минулих податкових періодів платника, нарахування в особовому рахунку платника проводиться датою його подання.
Пунктом 126.1 статті 126 Податкового кодексу України передбачено, що у разі якщо платник податків не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи ДПС зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків.
У розрізі наведених правових положень судова колегія вважає, що оскільки ТОВ ВКФ "Балакком" було порушено строк сплати податкового зобов'язання із терміном прострочення сплати більше 30 календарних днів, що між іншим не заперечується скаржником та підтверджується матеріалами справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0006230152 від 18.12.2012 року на загальну суму 19601,83 грн. та №0006220152 від 18.12.2012 року на загальну суму 51300,59 грн. про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати грошового зобов'язання.
При цьому судова колегія не бере до уваги посилання товариства на порушення податковим органом порядку та строків проведення камеральної перевірки, оскільки вказана обставина не спростовує наявність у позивача узгодженого податкового зобов'язання, що підлягає сплаті.
Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Згідно з ч.2 ст.200 КАС України, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Балакком" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 вересня 2014 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Залімський І. Г.
Сушко О.О.
Судове рішення № 41628843, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 824/495/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: