Ухвала суду № 41628658, 28.11.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/10170/14-к

1-кп/639/473/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2014 року м. Харків

Жовтневий районний суд м.Харкова у складі:

головуючого судді Федюшина М.В.,

при секретарі Кузнецові М.І.,

за участю прокурора Сагуна М.О.,

підозрюваної ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові угоду про примирення укладену у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014220500001900 від 04.10.2014 року, згідно якого:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка м. Харкова, українка, громадянка України, з середньою освітою, офіційно не працююча, раніше судима: вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 29.02.1996 року за ч. З ст. 140 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.10.1998 року за ст. 17, ч. 2 ст. 140, ч.1 ст. 196-1, ст. 42-2, ст.43 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі, вироком Харківського районного суду Харківської області від 09.07.2002 року за ч. 2 ст. 185, ст. 395, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 21.04.2005 року за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 14.02.2007 року за ст. 395 КК України до 1 місяця арешту, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 10.12.2007 року за ч.2 ст. 263 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 03.04.2012 року за 1 ч. ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнена з іспитовим строком на 1 рік, вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 15.05.2013 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання звільнено з іспитовим строком на 1 рік, незаміжня, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, суд,

встановив:

ОСОБА_1, 03.10.2014 року о 10.00 годині, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_2 де розпивала алкогольні напої із своїм знайомим ОСОБА_2

В той же день приблизно о 12.00 годині ОСОБА_1, побачила у ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Нокіа 6700с», після чого у неї виник умисел, спрямований на таємне викрадення цього майна.

Реалізуючи свій злочинний намір ОСОБА_1, діючи з корисливих мотивів, скориставшись тим, що ОСОБА_2 відійшов до продуктового магазину, залишивши на місті вживання спиртних напоїв вказаний мобільний телефон, переконавшись, що за її діями ніхто не спостерігає, таємно викрала мобільний телефон марки «Нокіа 6700с», вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 3280 від 08.10.2014 року, - 444 грн., після чого з місця скоєння злочину зникла та розпорядилась викраденим майном на власний розсуд, чим спричинила ОСОБА_2 матеріальний збиток на вказану суму.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

10 жовтня 2014 року в м. Харкові між підозрюваною ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2, укладена угода про примирення, відповідно до якої ОСОБА_1 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні та зобов'язується беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.

Сторони погодили покарання відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 185 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком.

В підготовчому судовому засіданні підозрювана ОСОБА_1 провину в обсягу підозри визнала повністю, просила суд затвердити угоду про примирення та призначити їй узгоджену міру покарання.

Потерпілий ОСОБА_2 подав до суду заяву з проханням розглядати справу за його відсутності, також просив суд затвердити угоду про примирення та призначити підозрюваній узгоджену міру покарання.

Прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення та просив призначити ОСОБА_1 узгоджену міру покарання.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, про примирення суд виходив з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти зокрема рішення про затвердження угоди.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим про примирення.

Згідно ч.4 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрювана ОСОБА_1 визнала себе винною, відповідно до ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.

Суд, переконавшись, що сторони примирилися і укладення угоди є добровільним, умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, не суперечать вимогам закону та інтересам суспільства, правова кваліфікація кримінального правопорушення є вірною, зобов'язання взяті за угодою підозрюваною виконані повністю, узгоджена міра покарання відповідає характеру і тяжкості обвинувачення, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення від 10 жовтня 2014 року, визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі, із звільненням ОСОБА_1 від відбування покарання на підставі ст.75 КК України, з іспитовим строком.

Запобіжний захід відносно підозрюваної ОСОБА_1 в ході досудового слідства не обирався.

Також суд, вважає за необхідне, на підставі вимог ч.2 ст.124 КПК України, стягнути з підозрюваної ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертних досліджень по справі.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч.3 ст. 314, ч.2 ст. 373, ст.ст. 374, 475 КПК України,

ухвалив:

Затвердити угоду про примирення від 10 жовтня 2014 року, що укладена в м. Харкові між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваною ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, і призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі звільнити протягом іспитового строку - 1 (одного) року, якщо вона не скоїть нового злочину та виконає покладені на неї судом обов'язки.

На підставі п.п. 2, 3 ч.1 ст.76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти орган кримінально - виконавчої системи про зміну місця мешкання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення експертизи в сумі - 391 гривню 20 коп., які перерахувати на Р/Р 31419544700005, код доходів 24060300, код банку 37999680, МФО 851011, УДКСУ в Комінтернівському районі м.Харкова.

Копію вироку після проголошення негайно вручити підозрюваному та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м.Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим (підозрюваним) може бути оскаржений в апеляційному порядку: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;

потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 цього Кодексу;

прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

У разі невиконання угоди про примирення потерпілий має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку протягом встановленого законом строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Суддя М.В.Федюшин