Рішення № 41625757, 31.10.2014, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"31" жовтня 2014 р.Справа № 7/64/5022-847/2012

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Стадник М.С.

розглянув справу

за позовом: Заступника Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері, вул. Новий Світ, 41, а/с 7, м. Тернопіль, 46000, в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром", вул. Дегтярівська, 36, м. Київ, 01001

до відповідача 1: Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, 46000

до відповідача 2: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 46022

за участю представників сторін:

прокуратури: Невлад А. В. - посвідчення №025408 від 07.04.2014р.

відповідача 1: Шлапак В. В., довіреність б/н від 07.07.2014р.

Суть справи:

Заступник Тернопільського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері звернувся із позовом в інтересах держави в особі Державного концерну "Укроборонпром" про визнання недійсним договору оренди обладнання №9/3 від 07.12.2007 року укладеного між Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що підставою для визнання договору недійсним, є невідповідність його чинному законодавству, яке регулює орендні відносини щодо державного майна, а саме спірний договір оренди №9/3 від 07.12.2007р. укладений від підприємства директором Сиротюк В.Г. без погодження з Міністерством промислової політики України, як це передбачено п.8а контракту з керівником підприємства, що є у державні власності №3-58 від 02.08.2006р. та без проведення конкурсу і оцінки майна, яке передавалось в оренду.

Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь" у відзиві на позов від 27.11.2012р. зазначило, що укладений між підприємством та підприємцем 07.12.2007р. договір оренди обладнання №9/3 терміном на 10 років підписаний з боку підприємства директором, який діяв в межах повноважень наданих статутом та уповноваженою особою від підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_5, що діяв на підставі довіреності ЯОС №986826 від 06.12.2007 року, підписи яких скріплені печатками сторін договору. Договір сторонами виконаний: правильно-відрізний верстат НВ 6118 (інвентарний №4673) залишкова вартість 5 167,00 грн. та ножиці мод. НК 3322 (інвентарний №6229) залишкова вартість 5 668,00 грн. передані підприємцю через його представника, згідно видаткової накладної №53 (РН-000058) від 10.12.2007р.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 надав суду пояснення від 21.12.2012р., що інформацією про укладеного від його імені спірного договору оренди не володіє, довіреності на його укладення не видавав, обладнання не одержував.

Ухвалою господарського суду від 21.12.2012р. провадження у справі зупинялося на підставі п. 2 ст. 79 ГПК України, у зв'язку з направленням у правоохоронні органи матеріалів для проведення перевірки на предмет укладення ОСОБА_1 спірного договору оренди та його виконання.

Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області супровідним листом №2208/4608/12 від 15.10.2014р. надіслав на адресу суду вирок у кримінальний справі №2208/4608/12 від 01.04.2013р. по обвинуваченню, в тому числі ОСОБА_5, який діяв від імені Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по підробленій довіреності на підставі якої уклав договір оренди обладнання, що є предметом спору у даній справі.

Ухвалою суду від 23.10.2014р., у зв'язку з усуненням обставин, які були підставою для зупинення провадження у справі, провадження у справі поновлено та зобов'язано учасників судового процесу подати підтвердження позовних вимог та заперечень з врахуванням вироку суду .

Сторони повідомлені про час та місце розгляду справи відповідно до ст. 64 ГПК України.

В судовому засіданні представникам роз'яснено належні їм права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

Прокурор в судовому засіданні 31.10.2014р. підтримав заявлені позовні вимоги з врахуванням вироку Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області у кримінальний справі №2208/4608/12 від 01.04.2013р., як додаткової підстави для визнання спірного договору оренди обладнання №9/3 від 07.12.2007р. недійсним.

Представник Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь" в судовому засіданні 31.10.2014р. ,враховуючи вирок суду, позовні вимоги визнав.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 відзив на позов з врахуванням вироку суду не надав, участь представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча про розгляд справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 27.10.2014р. рекомендованої кореспонденції суду.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши в процесі розгляду спору учасників судового процесу, оцінивши докази, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

При цьому, суд виходив із наступного:

- відповідно до ст. 173-175 Господарського кодексу України (далі ГК України), господарське зобов'язання, одним з видів якого є майново - господарське зобов'язання (цивільно - правове), виникає між суб'єктами господарювання, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року (далі ЦК України) з урахуванням особливостей ГК України;

- згідно ст. 11 ЦК України, 174 ГК України, підставою для виникнення таких зобов'язань є договори та інші правочини;

- загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, згідно якої: - зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства; - особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; - волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; - правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлений ним;

- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч.1,3 ст. 215 ЦК України);

- відповідно до ст.ст.180,181 ГК України та ст.ст. 203, 207, 638, 639,654 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, при цьому істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті, умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди, воля сторін (його зміст) зафіксована в одному або кількох документах, який підписаний сторонами. Якщо договір укладає юридична особа, то він підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою, тобто, особа яка укладає договір, зміни до нього, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, порядок створення яких встановлюється установчими документами. При цьому, орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи і не перевищувати своїх повноважень (ст.92 ЦК України).

Поведінка сторін, що засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин), може доводитись письмовими та іншими доказами, крім свідчень свідків (ч.1 ст.218 ЦК України).

Матеріалами справи встановлено:

- між Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" (Орендодавець) в особі директора Сиротюка В.Г., який діє на підставі Статуту та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Орендар), який діє на підставі Свідоцтва про державну реєстрацію №264600000002943 від 07.10.2005р., укладено 7 грудня 2007р. договір оренди обладнання №9/3 відповідно до умов якого сторони взяли на себе зобов'язання: Орендодавець передає, а Орендар бере в оренду: правильно-відрізний верстат НВ 6118, інвентарний №4673 - зал. вартість 5167 грн.; ножниці мод. Нк 3322, інв. №6298 - зал. вартість 5668 грн.; загальною залишковою вартістю 10 835 грн. без ПДВ (п. 1.1 умов договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що орендар вступає у строкове платне користування обладнанням у термін, вказаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до п. 3.1, 3.2, 3.4 договору сторони домовились, що орендна плата становить без ПДВ за базовий місяць оренди (листопад 2007р.) - 135 грн. 44 коп., а плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць, при цьому передоплата за оренду верстата становить 13000 (тринадцять тисяч) грн.

Даний договір укладено строком на 10 (десять) років, з 10 грудня 2007р. до 10 грудня 2017р. (п. 10.1 умов договору).

Договір оренди обладнання №9/3 від 07.12.2007р. та акт приймання-передачі орендованого обладнання від 10.12.2007р. підписані з боку Орендодавця - директором Сиротюк В.Г., з боку Орендаря - підприємцем ОСОБА_1

Згідно видаткової накладної №53 (РН-000058) від 10.12.2007р. правильно-відрізний верстат НВ 6118 (інвентарний №4673) та ножиці мод. НК 3322 (інвентарний №6229) одержав ОСОБА_5 на підставі довіреності ЯОС №986826 від 06.12.2007р.

Станом на момент укладення договору, відповідно до п.1.1 Статуту Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь"(в редакції від 12.09.2007р.) підприємство засноване на державній власності і входить до сфери управління Міністерства промислової політики України. Майно підприємства:основні фонди, оборотні кошти, виробничі і невиробничі активи, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства є державною власністю і закріплюються за ним на праві господарського відання. Підприємство володіє, користується та розпоряджається майном на свій розсуд у відповідності з метою своєї діяльності, вчиняючи щодо нього будь - які дії, які не суперечать чинному законодавству та Статуту. Підприємство має право здавати в оренду відповідно до чинного законодавства України підприємствам, організаціям та установам, а також громадянам устаткування, транспортні засоби, інвентар та інші матеріальні цінності, які йому належать, а також списувати їх з балансу. (п.4.1,4.2,4.7 Статуту).

Управління підприємством здійснює його керівник призначений Міністром Мінпромполітики. Директор має право укладати господарські договори та інші угоди (п.п.7.1, 7.2, 7.7 Статуту).

Отже, підприємство засноване на державній формі власності, а тому при передачі майна в оренду керівник повинен був керуватися нормами спеціального законодавства, яке регулювало дані правовідносини, а саме Законом України "Про оренду державного та комунального майна" в редакції від 27.04.2007р. чинній на момент укладення спірного договору (далі Закон про оренду).

За змістом ч. 2 ст. 10 Закону про оренду договір оренди державного майна в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди державного майна, затвердженому наказом Фонду державного майна України. Форма типового договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності затверджена наказом Фонду державного майна України від 23 серпня 2000р. N 1774 (у редакції наказу Фонду державного майна України від 9 серпня 2007р. N 1329). Індивідуально визначене майно - інвентарні об'єкти або групи інвентарних об'єктів та інше окреме майно, що може реалізуватися способами, визначеними законодавством, як окремий самостійний об'єкт (поняття вживається у значеннях наведених у Методиці оцінки вартості майна під час приватизації затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000р. N 1554 ).

Однією з істотних умов договору є об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації яка визначається відповідно до Методики оцінки вартості об'єктів оренди затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1995р. N 629 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 2 січня 2003р. N 3).

Як випливає з тексту спірного договору такий не відповідає формі типового договору, оцінка предмету договору оренди (інвентарних об'єктів) не проводилася в порядку визначеному Методикою, а отже зміст договору суперечить нормам Закону про оренду.

Також, матеріалами справи встановлено відсутність волевиявлення ОСОБА_1 щодо укладення спірного договору, тобто такий ним не укладався і не уповноважувався ОСОБА_5 на його укладення від його імені.

Даний факт підтверджений вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду від 01.04.2013р. у справі №2208/4608/12 яким встановлено, що ОСОБА_5 визнав вину у скоєні злочину, а саме: з метою отримання державного обладнання в оренду надав 07.12.2007 року в ТДНТП "Промінь" завідомо підроблену довіреність серії ЯОС №986926 в яку було внесено неправдиву інформацію про те, що фізична особа- підприємець ОСОБА_1 доручає ОСОБА_5 отримати в оренду від ТДНТП "Промінь" правильно-вирізний верстат та ножиці відповідно до договору оренди №9/3 від 07.12.2007р. На підставі завідомо підробленої довіреності, у якій невідомою особою були виконані підписи від імені ОСОБА_1 та відомості у яку після підписання договору оренди були внесені заступником головного бухгалтера підприємства ОСОБА_6 на прохання ОСОБА_5, останній отримав в оренду обладнання, яке в подальшому, за його показами, здав на металобрухт у зв'язку із непридатністю їх для використання.

Відповідно до ч. 4 ст. 35 ГПК України вирок суду у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Також, у процесі розгляду справи, ОСОБА_1 підтвердив відсутність волевиявлення на укладення спірного правочину та не уповноваження ОСОБА_5 на вчинення будь - яких дій від свого імені.

Щодо підпису договору оренди інвентарних об'єктів ,які перебувають на балансі підприємства та є державною власністю,то від імені підприємства такий підписаний директором Сиротюк В.Г.,який діяв на підставі контракту від 02.08.2006р. укладеного з Мінпромполітики ,згідно якого прийнятий на посаду директора на період з 02.08.2006р. -01.08.2011р. ,тобто діяв у межах повноважень. Слід зазначити,що відповідно до п.8а контракту керівник підприємства зобов'язаний погоджувати з Міністерством питання продажу,здачі в оренду,заставу - цілісного майнового комплексу,структурних підрозділів ,будівель і споруд.

Як встановлено вироком суду спірний договір укладався з ціллю передачі виробничого обладнання в оренду, яке не відноситься до майна зазначеного в п.8а контракту.

Отже, матеріалами справи доведено та не заперечується Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь", що договір оренди обладнання №9/3 від 07.12.2007р. укладений з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги про визнання договору недійсним є обґрунтованими і підлягають до задоволення.

Згідно з ч.1 та пп. 2 п. 2 ч.2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі однієї мінімальної заробітної плати встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Враховуючи, що позовна заява подана 15.10.2012р., а тому сума судового збору складає 1073,00 грн. та покладається згідно ст.49 ГПК України на Тернопільське державне науково-технічне підприємство "Промінь".

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати недійсним договір оренди обладнання №9/3 від 07.12.2007р. укладений між Тернопільським державним науково-технічним підприємством "Промінь" та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

3. Стягнути з Тернопільського державного науково-технічного підприємства "Промінь", вул. Текстильна, 28, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 14040960 в дохід Державного бюджету України 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення виготовлений "17.11.2014р."

Суддя М.С. Стадник