Вирок № 41624217, 26.11.2014, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

26.11.2014

Справа №639/7669/14-к

Провадж. №1-кп/639/490/14

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - Кіся Д.П., за участю: секретаря судових засідань - Мельнікової А.В., сторін кримінального провадження: прокурора - Ачкасової С.І., обвинуваченого - ОСОБА_2, захисника - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові кримінальне провадження №639/7669/14-к (в ЄРДР №12014220500000119 від 17.01.2014 року) за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, цигана, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого: 1) 25.10.2011 року Жовтневим районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі; 2) 07.10.2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

У період часу з 17.12.2013 року по 18.12.2013 року, в денний час доби, ОСОБА_2 діючи повторно, за попередньою змовою з невстановленою в ході досудового розслідування особою, під виглядом співробітників «Харківобленерго», проникли в домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, де, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_4 перебував разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою на кухні, ОСОБА_2, реалізуючи спільний раніше виниклий умисел, який був спрямований на заволодіння грошовими коштами, діючи з корисливих мотивів, таємно викрав з тумбочки, яка знаходилась в кімнаті вищезазначеного домоволодіння грошові кошти в розмірі 700 доларів США, що у відповідності до офіційного курсу гривні до іноземної валюти - долар США у період часу з 17.12.2013 по 18.12.2013 становить 5595 гривень 10 копійок.

Після цого ОСОБА_2 разом з невстановленою в ході досудового розслідування особою, з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись викраденими грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_2, передбачена ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, 16.01.2014 року ОСОБА_2 в денний час доби, точний час в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, знаходився на пров. Орловському в м. Харкові. В цей час у нього виник намір на вчинення крадіжки з домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

Так, 17.01.2014 року, приблизно о 13 годині 00 хвилин, ОСОБА_2 з метою реалізації раніше виниклого умислу на вчинення крадіжки, діючи умисно, повторно, через хвіртку, яка не була зачинена на замок, зайшов на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3, де мешкає ОСОБА_5, та шляхом пошкодження замка за допомогою сокири, яка знаходилась біля дверей, проник всередину будинку, розташованого за вищезазначеною адресою, де таємно викрав грошові кошти в загальній сумі 1500 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_5, після чого з місця скоєння злочину зник, обернувши викрадені грошові кошти на свою користь.

Відповідальність за вчинення зазначеного кримінального правопорушення, скоєного ОСОБА_2, передбачена ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у житло, вчинене повторно.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю та пояснив як скоїв їх при вищезазначених обставинах, зокрема, що взимку рік тому, в денний час доби, разом зі своїм приятелем, анкетні дані якого йому не відомі, під виглядом працівників підприємства «Харківобленерго» зайшли до будинку по АДРЕСА_2, пояснивши власнику похилого віку, що їм необхідно звірити показники лічильника. Скориставшись тим, що господар пішов на кухню на їх прохання дати води, він непомітно для останнього відчинив тумбочку, в якій виявив та викрав грошові кошти у сумі 700 доларів США. Його приятель був обізнаний про його дії. Крім того, приблизно через місяць, знаходячись по пров. Орловському в м. Харкові, він побачив приватне домоволодіння, зайшов на його територію та постукав. Зрозумівши, що вдома нікого немає, він взяв сокиру, що стояла у дворі та за допомогою її пошкодив замок дверей та увійшов в середину будинку, звідки викрав 1500,00 грн.

Обвинувачений вважав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ним не оспорюються. Цю позицію підтримала і сторона обвинувачення.

Беручи до уваги повне визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини, а також, що він не піддає сумніву фактичні обставини справи, відсутність у суду сумніву в правильності розуміння обвинуваченим змісту цих обставин, добровільності та істинності позиції обвинуваченого, суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ними не оспорюються, розглянув дане кримінальне провадження в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, попередньо роз'яснивши наслідки такого порядку дослідження доказів, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів досудового розслідування в частині даних, що характеризують особу обвинуваченого.

Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 в обсязі пред'явленого обвинувачення, є доведеною. Дії обвинуваченого ОСОБА_2 органом досудового слідства кваліфіковані правильно, так, як це зазначено вище - за ч. 3 ст. 185 КК України.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває; офіційно не працює; неодружений; має постійне місце проживання, раніше судимий.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд вважає щире каяття обвинуваченого, повне визнання своєї вини та сприяння органам досудового розслідування та суду у встановленні істини по справі.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, передбачених ст. 67 КК України, судоми не встановлено.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, його наслідки, пом'якшуючу обставину, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.

При цьому, суд дійшов висновку, що виправлення ОСОБА_2 та попередження скоєння ним нових злочинів та досягнення цілей покарання щодо нього в цілому, є неможливе без його ізоляції від суспільства, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.

Беручи до уваги, що ОСОБА_2 засуджений 07.10.2014 року Дзержинським районним судом м. Харкова за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, а злочини, що є предметом даного судового розгляду ОСОБА_2 скоїв до ухвалення зазначеного вироку, суд вважає за необхідне призначити остаточне покарання, керуючись ч. 4 ст. 70 КК України, застосувавши принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Долю речових доказів належить вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ст. 124 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

В силу ч. 4 ст. 70 КК України за сукупності злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за цим вироком, більш суворим за вироком Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.10.2014 року у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі, остаточно визначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Речовий доказ - полімерний пакунок з фрагментом паперу прямокутної форми з написом «500 гривняков не является платежным средством» - зберігати в матеріалах справи.

Процесуальні витрати в сумі 1957 (одна тисяча дев'ятсот п'ятдесят сім) грн. 10 коп. на залучення експертів стягнути з ОСОБА_2 на користь держави з перерахуванням зазначених коштів на р/р НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області, код доходів 24060300, р/р 31419544700005, код банку 37999680, МФО 851011, УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова.

Зарахувати у строк відбування покарання ОСОБА_2 строк тримання його під вартою та відбутий строк покарання за вироками Дзержинського районного суду м. Харкова від 07.10.2014 року - з 15.05.2014 року по 25.11.2014 року включно.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору, та направити потерпілим.

Суддя Д.П. Кісь