Рішення № 41617949, 26.11.2014, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/8026/14-ц Головуючий у 1-й інст. Корицька В.О.

Категорія 50 Доповідач Галацевич О. М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Ходаківської О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа -ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2014 року,-

встановила:

У травні 2014 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти у розмірі ? частини його заробітку (доходу) щомісячно на утримання їх повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2014 року позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/12 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 27.05.2014 року і до досягнення ним двадцяти трьох років, на період навчання. Вирішено питання судових витрат та допущено негайне виконання рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення її прав та прав повнолітнього сина ОСОБА_3, просить оскаржуване рішення скасувати, ухваливши нове про задоволення її позову повністю. Зазначає, що суд, задовольняючи позов частково та, стягуючи з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/12 частини заробітку, не врахував: матеріальне становище платника аліментів; відсутність доказів, які б підтверджували перебування на його утриманні малолітнього сина; наявну потребу повнолітньої дитини, яка продовжує навчання за кордоном, у матеріальній допомозі. Також, на її думку, мінімальний розмір аліментів не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заслухавши доводи осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження та свідоцтвом про зміну імені серії НОМЕР_1 від 25.05.2012 року (а.с.10,50). Повнолітній син сторін з 01.10.2013 року є студентом Школи Менеджменту Сілезького університету у м. Катовіце республіки Польща стаціонарної форми навчання І-го рівня на платній основі (1 тис. євро у семестр), потребує матеріальної допомоги на час навчання, який закінчується 30.09.2016 року (а.с.12-15). ОСОБА_2 працює, його середній заробіток за квітень-вересень 2014 року становив 6165,40 грн. З його заробітної плати утримуються аліменти в розмірі ? частини його заробітку щомісячно на утримання дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Він також є батьком ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3. ОСОБА_2 допомоги на навчання повнолітнього сина не надає (а.с. 31). ОСОБА_1 працює, має на утриманні дочку ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 9,30).

Враховуючи зазначені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що повнолітній ОСОБА_3 у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги, а його батько має можливість йому таку допомогу надавати.

Частково задовольняючи позов та стягуючи з відповідача аліменти на навчання сина у розмірі 1/12 частини його заробітку (доходу), суд правильно виходив з того, що на утриманні відповідача, знаходиться малолітня дочка, на яку він сплачує аліменти, згідно рішення Богунського районного суду м.Житомира від 04.11.2010 року (а.с. 26).

Разом з тим, належних та допустимих доказів про те, що він несе витрати на утримання сина ОСОБА_6, відповідач та його представник не надали.

Враховуючи вказану обставину, матеріальне становище платника аліментів та його повнолітнього сина, який навчається, наявність аліментного обов'язку на утримання дочки в розмірі ? частини заробітку, можливість надання утримання другим з батьків, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції слід змінити, збільшивши суму стягнення з 1/12 до 1/8 частини заробітку (доходу) відповідача.

Доводи апелянта про необхідність застосування до спірних відносин положень ст. 184 СК України, щодо мінімального розміру аліментів є безпідставними, оскільки вказані положення Закону не застосовуються при визначенні розміру аліментів на повнолітню дочку, сина у порядку ст. 200 СК України.

Є також безпідставними доводи ОСОБА_1 щодо безумовного обов'язку батька утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, до досягнення ним двадцяти трьох років, оскільки такий обов'язок пов'язується з можливістю надання матеріальної допомоги.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 07 жовтня 2014 року змінити, збільшивши суму стягнення з 1/12 до 1/8 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2.

У решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий Судді: