Ухвала суду № 41616201, 18.11.2014, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2735/14Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 27 Штих К. М. Доповідач в апеляційній інстанції Єльцов В. О. УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоЄльцова В. О.суддівКарпенко О. В. , Нерушак Л. В. при секретаріВосколович Ж..В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Державний ощадний банк України», третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом до ПАТ «Державний Ощадний Банк України» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що 08 серпня 2008 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_9 було укладено Кредитний договір № 2365, за умовами якого Банк зобов'язався надати позичальнику кредит у розмірі 700000 грн. на строк до 07 серпня 2018 року, а Позичальник зобов'язався повернути Банку кредит та сплатити відсотки за (користування кредитними коштами із розрахунку 21,5 % річних.

Між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_6 в забезпечення виконання зобов'язань було укладено договір іпотеки №2365/001, за умовами якого відповідачу було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме: «комплекс, що складає - складське приміщення цегла загальною площею 111,5 кв.м.; склади тари металеві - загальною площею 458,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1».

08 серпня 2008 року іпотечний договір було посвідчено приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано в реєстрі за №3511. Згідно Іпотечного договору звернення стягнення на предмет іпотеки відбувається, крім іншого, на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Про наявність виконавчого напису нотаріуса № 14316 від 17 грудня 2013року позивач дізнався від представників ПАТ «Державний ощадний банк України». Вважає, що виконавчий напис нотаріуса № 14316 від 17.12.2013р. є таким, що не підлягає виконанню.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис №14316 від 17 грудня 2013 року, так як з сумою боргу позивач не може погодитись, оскільки відповідачем не надавався обґрунтований розрахунок заборгованості, а тому не може вважатися, що розмір заборгованості є безспірним. Також нотаріус вчиняє виконавчі написи не раніше ніж після спливу 30 днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень, проте зазначеної вимоги про повернення заборгованості по кредитному договору в сумі 1216435,73 грн. на адресу позивача ні від нотаріуса, ні від банку не надходило.

Рішенням Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2014 року позовну заяву ОСОБА_6 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 17 грудня 2013 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 14316 про звернення стягнення на майно, що належить ОСОБА_6, яке передано в іпотеку ПАТ «Державний ощадний банк України», згідно іпотечного договору №2365/001, посвідченого приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 08 серпня 2008 року за реєстровим №3511. Стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати в сумі 243,60 грн.

В апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України» просить рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2014 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, представника ПАТ «Державний ощадний банк України» Лисечка О.В. про задоволення апеляційної скарги, представників позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_13 та ОСОБА_14 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

З матеріалів справи вбачається, що між Канівським відділенням №3284 ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є ПАТ «Ощадний банк України» та ОСОБА_9 08 серпня 2008 року було укладено кредитний договір №2365, за яким було надано кредит в розмірі 700000 грн. під заставу нерухомого майна на строк до 07 серпня 2018 року на споживчі потреби зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 21,5% річних.

08 серпня 2008 року між Канівським відділенням №3284 ВАТ «Державний ощадний банк Україна» та ОСОБА_6 було укладено Іпотечний договір №2365/001, за умовами якого відповідачу було передано в іпотеку нерухоме майно, а саме «комплекс, що складає - складське приміщення цегла загальною площею 111,5 кв.м.; склади тари металеві загальною площею 458,4 кв.м., що знаходяться за адресою АДРЕСА_1»

Приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу ОСОБА_10 08 серпня 2008 року іпотечний договір було посвідчено та зареєстровано в реєстрі за №3511.

Оскільки, ОСОБА_9 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у неї виникла заборгованість перед відповідачем, у зв'язку з чим останнім 15.11.2012 року було направлено ОСОБА_9 та позивачу ОСОБА_6 претензії за №№ відповідно 26/466 і 26/467 про необхідність погашення виниклої заборгованості у розмірі 1 079 810 грн. 64 коп., які останні отримали 24.11.2012 року.

17 грудня 2013 року приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 було вчинено виконавчий напис № 14316, за яким було запропоновано звернути стягнення на нерухоме майно - комплекс, що складає: складське приміщення цегляне, загальною площею 111,5 кв.м., склади тари металеві, загальною площею 458.4 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, яке належить ОСОБА_6 для задоволення вимог ПАТ «Державний ощадний банк України» в розмірі 1 216 435,73 грн.

Статтею 18 ЦК України визначено, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановленому законом.

Згідно із ст. 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Положеннями ст.88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 1 Переліку документів за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Ураховуючи системний аналіз наведених вище норм матеріального права вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріусом, останній поряд з отриманими оригіналами нотаріально посвідчених угод, що передбачає сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, зобов'язаний перевірити документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановити прострочення виконання зобов'язання.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно врахував, що при вчиненні виконавчого напису, нотаріусом не звернуто уваги на різний розмір суми заборгованості, зокрема, згідно з вимогою банку від 15 листопада 2012 року, яка була подана нотаріусу для одержання виконавчого напису, заборгованість позивача складає 1 079 810,64 грн., а згідно виконавчого напису - 1 216 435,73 грн., а наявність таких розбіжностей свідчить про спірний характер заборгованості.

При цьому, посилання представника апелянта на те, що різниця у бік збільшення суми стягнення - 1 216 435,73 грн., з якою Банк звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису є лише донарахування розміру відсотків за користування кредиту, що були нараховані після направлення претензії позивачу є невірними. Так як, у направлених 15.11.2012 року претензіях ОСОБА_9 та позивачу ОСОБА_6 відсутнє застереження про те, що розмір заборгованості на момент вчинення виконавчого напису нотаріусом може бути збільшено з урахуванням донарахованих сум заборгованості за кредитним договором.

Посилання апелянта, як на підставу скасування оскаржуваного рішення, а саме на те, що суд у мотивувальній його частині послався на нормативний документ, що втратив чинність - п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 03.03.2004 року №20\5 та те, що у мотивувальній частині є наявне застереження суду першої інстанції про включення до суми заборгованості за кредитним договором - 30 000 грн., яка виходить за межі строку позовної давності, на думку колегії суддів, не впливають на правильність прийнятого по суті оскаржуваного рішення.

Інші доводи апеляційної скарги також ретельно перевірені судом апеляційної інстанції і є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції і не містять підстав для скасування чи зміни правильного по суті рішення.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів судової палати, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - відхилити.

Рішення Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 18 вересня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ПАТ «Державний ощадний банк України», третя особа - приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_7 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий :

Судді :