Рішення № 41610250, 27.11.2014, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження №22 -ц/791/3149/14 Головуючий в І інстанції Мусулевський Я.А.

Категорія 24 Доповідач: Стародубець М.П.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2014 року листопада місяця 27 дня колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:Стародубця М.П.,Суддів:Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.при секретарі:Калюжному О.О.,за участю адвоката: Дзиговського В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2014 року в справі за позовом Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» до ОСОБА_6, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: товариство з обмеженою відповідальністю «Україна», про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, -

В С Т А Н О В И Л А:

В липні 2014 року Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» звернулося до суду з вказаним вище позовом, зазначаючи, що ним надаються послуги з теплопостачання до будинку АДРЕСА_1, в тому числі, і до належної ОСОБА_6 квартири АДРЕСА_1.

Посилаючись на те, що відповідач тривалий час надані йому послуги з теплопостачання не оплачує, просив суд, з урахування уточнень до позовної заяви, стягнути з ОСОБА_6 заборгованість в розмірі 6672, 43 грн., яка утворилася за період з 01 грудня 2004 року по 01 серпня 2014 року.

Рішенням суду від 15 вересня 2014 року позов задоволено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно встановив обставини, які мають значення для справи, і неправильно застосував норми матеріального права, просить ухвалене місцевим судом рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» викладені в ній доводи частково визнає, а саме: в частині безпідставності нарахування відповідачеві плати за послуги теплопостачання в розмірі 1 603,07 грн., враховуючи, що ОСОБА_6, як особа, наділена статусом «дитини війни», має 25% знижки, і просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати. В іншій частині рішення місцевого суду вважає законним і обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 стосовно того, що він не отримує від позивача жодних послуг, оскільки його квартира відключена від централізованого опалення, такими, що не відповідають обставинам та не ґрунтуються на законі.

Заслухавши суддю-доповідача й осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1.

Згідно рішенню виконавчого комітету Херсонської міської ради № 628 від 20 жовтня 2009 року Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» є виконавцем комунальних послуг із централізованого опалення та гарячого водопостачання, які надаються мешканцям житлових будинків, в тому числі, будинку, в якому розташована квартира відповідача.

Згідно розрахунку, наданому позивачем, в період з 01 грудня 2004 року по 01 серпня 2014 року у ОСОБА_6 перед теплопостачальною організацією утворилася заборгованість за надані послуги в розмірі 6 672 грн., яку відповідач відмовляється сплачувати у добровільному порядку.

Відповідно до положень п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та п.20 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ № 630 від 21 липня 2005 року, споживач зобов'язаний оплачувати надані йому послуги з централізованого теплопостачання.

За приписами ст.8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» стандарти, нормативи, норми, порядки і правила у сфері житлово-комунальних послуг розробляють і затверджують Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади у сфері стандартизації, центральний орган виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень та згідно із законодавством.

Відповідно до п.п. 24-25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води.

Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється.

За приписами п.9 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1497 від 30 грудня 1997 року, які були чинними до 20 липня 2005 року, споживач має право відмовитися від користування вказаними послугами та вимагати відключення відповідних мереж.

При цьому споживач не має права самовільно, з порушенням проектних рішень переобладнувати і використовувати не за призначенням та псувати санітарно-технічне обладнання житлових будинків і житлових приміщень (п.34).

Оскільки в ході розгляду справи судом як першої, так і апеляційної інстанції, ОСОБА_6. не надав доказів на підтвердження того, що він у встановленому законом порядку відключив належну йому квартиру від мереж централізованого опалення, натомість суд достовірно встановив наявність між сторонами фактичних договірних відносин, відповідно до яких Міське комунальне підприємство «Херсонтеплоенерго» виконало взяті на себе зобов'язання з надання послуг з централізованого теплопостачання, а відповідач на власний розсуд ухилився від їх отримання й оплати, колегія суддів погоджується з висновками суду про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про стягнення виниклої заборгованості за вказаний позивачем період, враховуючи, що жодною із сторін про застосування строків позовної давності в ході розгляду справи судом першої інстанції не заявлялося.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності укладеного між сторонами договору про надання послуг з теплопостачання, колегія суддів вважає безпідставними і до уваги не приймає, оскільки відсутність письмового договору не звільняє відповідача від оплати фактично отриманих ним послуг.

В порядку, визначеному законом, споживач не надав теплопостачальному підприємству заяву й документи про те, що він має пільгу як ветеран війни-учасник війни та не визначився, яка пільга за його вибором має бути застосована останнім, тому з урахуванням цієї обставини й того, що чинне законодавство чітко визначає час застосування пільг відповідної категорії споживачів, правових підстав для задоволення заяви відповідача про застосування визначеної ним пільги на стадії перегляду справи судом апеляційної інстанції немає.

Разом з тим, з доданих до письмових запереченнях Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» матеріалів вбачається, що ОСОБА_6 має статус «дитини війни», у зв'язку з чим наділений право на 25-відсоткову знижку при платі за користування комунальними послугами (у межах середніх норм споживання), яку позивач у певний проміжок часу при нарахуванні відповідачу оплати за надані послуги теплопостачання не врахував.

Згідно остаточному розрахунку, наданому позивачем в ході апеляційного розгляду справи, заборгованість ОСОБА_6 за надані послуги теплопостачання, за період з 01 грудня 2004 року по 01 серпня 2014 року складає 5069,36 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалене місцевим судом рішення слід змінити, зменшивши стягнуту судом з ОСОБА_6 на користь позивача суму заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення з 6 672,43 грн. до 5 069,36 грн.

Крім того, колегія суддів приходить до висновку про необхідність зменшити суму судових витрат, яка підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь позивача, до 155,81 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (враховуючи, що подана відповідачем апеляційна скарга, при подачі якої він сплатив судовий збір, була частково задоволена), як це передбачено ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307,309 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 15 вересня 2014 року змінити, зменшивши стягнуті з ОСОБА_6 на користь Міського комунального підприємства «Херсонтеплоенерго» суму основного боргу з 6672,43 грн. до 5069,36 грн. та суму судових витрат з 243,60 грн. до 155,81грн.

Рішення апеляційного суду набирає чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: