Ухвала суду № 41610043, 25.11.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/2701/14 Головуючий у 1-й інстанції: Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Троян Н.М., Костюк Л.О.

за участю секретаря: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року в справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроменерго-1» до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецпроменерго-1» звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Р» за № 0000292200 від 12.05.2014 року, № 0000302200 від 12.05.2014 року та форми «В4» за № 0000312200 від 12.05.2014 року.

Відповідно до постанови Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у Черкаському районні Головного управління Міндоходів у Черкаській області подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Черкаському районі ГУ Міндоходів у Черкаській області проведена планова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпроменерго-1» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт від 18.04.2014 року № 42/23-25-22-010/35493358 в якому встановлені порушення ТОВ «Спецпроменерго-1» вимог п. 138.2, 138.8 статті 138, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI.

12 травня 2014 року на підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000292200 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму 110255 грн., № 0000302200 збільшення грошового зобов'язання з ПДВ на суму 103829 грн. та № 0000312200 про зменшення розміру від»ємного значення суми ПДВ на 868 грн.

Позивач, вважаючи вказані податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся до суду за захистом свого права.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 21 лютого 2012 року між ТОВ «Екопромисловці» (постачальник) та ТОВ «Спецпроменерго-1» (покупець) укладено договір поставки №6; 20 лютого 2012 року між ТОВ «Ен Джі Консалтантс» (постачальник) та ТОВ «Спецпроменерго-1» (покупець) укладено договір поставки №7; 11 травня 2011 року між ТОВ «Компанія Ексімсервіс» (постачальник) та ТОВ «Спецпроменерго-1» (покупець) укладено договір поставки №148; 17 квітня 2012 року та 22 травня 2012 року між ТОВ «Лігран» (постачальник) та ТОВ «Спецпроменерго-1» (покупець) укладено договіри поставки №112 та №120 - за умовами даних договорів поставки постачальник приймає на себе зобов'язання поставляти і передавати у власність покупцю товар, а покупець зобов'язаний прийняти і оплатити товар у порядку і на умовах, передбачених договором.(п. 1.1. договору). Поставка товару здійснюється згідно договору та на підставі видаткових накладних в яких зазначається найменування, кількість та ціна товару і є невід»ємною частиною договору. (п. 3.1 договору).

Також, 18 січня 2012 року між ТОВ «Магмастіл» (постачальник) та ТОВ «Спецпроменерго-1» (покупець) укладено договір № М0557, згідно даного договору ТОВ «Спецпроменерго-1» купує продукцію в ТОВ «Магмастіл». Кількість, ціна продукції вказується в товарних накладних, рахунках фактурах та є невід»ємною частиною цього договору. Поставка (відвантаження) продукції здійснюється на складі продавця.

Виконання вищевказаних договорів підтверджується належним чином оформленими первинними бухгалтерськими та податковими документами, а саме: податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, оборотно-сальдовими відомостями, посвідченнями на відрядження, виписками по рахунках, товарно-транспортними накладними.

Крім того, щодо підтвердження господарських операцій з ПП «Рембудкомплект-плюс», ТОВ «Стілфорд» та ТОВ «Дніпро Метал Холдінг» позивачем також надано до суду належним чином оформлені первинні бухгалтерські та податкові документи, які містяться в матеріалах справи.

Отже, фактичне виконання вказаних господарських операцій надало позивачу підстави для формування податкового кредиту внаслідок придбання вказаних товарів у відповідних податкових періодах.

Надаючи правову оцінку відносинам що склалися між сторонами, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" - бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Здійснення господарських операцій підтверджено ТОВ «Спецпроменерго-1» первинними документами, зокрема: договорами, податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактури, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, оборотно-сальдовими відомостями, посвідченнями на відрядження, виписками по рахунках, товарно-транспортними накладними.

Крім того, на момент виконання господарських операцій та на час укладання договорів ПП «Рембудкомплект-плюс», ТОВ «Стілфорд», ТОВ «Екопромисловості», ТОВ «Компанія Ексімсервіс», ТОВ «Дніпро Метал Холдінг», ТОВ «Ен Джі Консалтанс», ТОВ «Магмастіл», ТОВ «Лігран» були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також зареєстровані у встановленому порядку платниками податку на додану вартість.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 41,160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Троян Н.М.

Костюк Л.О.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Троян Н.М.