Рішення № 41609128, 27.11.2014, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Дата документу 27.11.2014

Справа № 517/914/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року смт. Фрунзівка

Фрунзівський районний суд Одеський області України в складі:

головуючого судді Тростенюка В.А.

при секретареві Грабовій І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Фрунзівка Одеської області цивільну справу за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Відділу державної виконавчої служби Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області про зняття арешту,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та Відділу державної виконавчої служби Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області про зняття арешту, в якому просить звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1, накладеного 16.07.2010 року постановою державного виконавця ВДВС Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області ОСОБА_5, запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 10079022 від 27.07.2010 року.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 31.03.2008 року був укладений договір № ОDKTGA00000013, відповідно до якого ОСОБА_1 31.03.2008 року отримав кредит у розмірі 12910,00 (доларів США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.03.2015 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором «ПриватБанк» і відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 31.03.2008 року уклали договір іпотеки № №ОDKTGA00000013. Згідно з договором іпотеки відповідачі надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить відповідачам на праві власності на підставі Свідоцтва на право власності.

Відповідно запису у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів не рухомого майна № 10079022 від 27.07.2010 року відділом державної виконавчої служби Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області було накладено арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, № 20338142, 16.07.2010 р.).

Представник позивача у судове засідання не з'явилася, про те попередньо надала суду заяву про зміну позовних вимог в частині стягнення судового збору а саме: стягнути судовий збір з відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Згідно поданої до суду письмової заяви просить справу розглядати за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилися, попередньо надали заяви про визнання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Представник Відділу державної виконавчої служби Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області в судове засідання не з'явився, попередньо надала заяву в якій вказала, що позовні вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_5.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 31.03.2008 року був укладений договір №ОDKTGA00000013, відповідно до якого ОСОБА_1 31.03.2008 року отримав кредит у розмірі 12910,00(Долар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 31.03.2015 року.

Фрунзівським районним судом Одеської області винесено рішення №2-197/2010 від 03 грудня 2010 року про звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості на предмет іпотеки - належну на праві власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1., шляхом продажу вказаного предмету іпотеки.

На підставі постанови державного виконавця ВДВС Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області ОСОБА_5, внесено обтяження про арешт нерухомого майна, запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 10079022 від 27.07.2010 року.

Зазначений арешт перешкоджає банку у реалізації своїх прав, як іпотекодержателя вказаного майна, порушує інтереси Банку як Кредитора в частині погашення заборгованості по кредитному договору, шляхом продажу іпотечного майна.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ст. 572 ЦК України, відповідно до забезпечувального обтяження, обтяжував має право у разі порушення боржником забезпеченого обтяження зобов'язання, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження.

Статтею 589 ЦК України, передбачено, що у разі невиконання зобов'язання забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до частини 4 статті 54 ЗУ «Про виконавче провадження» про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Згідно Інструкції «Про проведення виконавчих дій» №74/5 від 15.12.1999 року та частини 3 статті 54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставне майно може бути звернено у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; коли вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Частиною 1 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплено, що особа яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить йому, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права на майно і про звільнення з-під арешту.

Враховуючи вищевикладене, суддя приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача шляхом задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 243,60 грн. (квитанція № IHN93B0UY3 від 03.11.2014).

Керуючись ст. 54, 60 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 10, 11, 60, 88, 169, 208 -215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Відділу державної виконавчої служби Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області про зняття арешту- задовольнити.

Звільнити з-під арешту квартиру АДРЕСА_1, накладеного 16 липня 2010 року постановою державного виконавця ВДВС Фрунзівського районного управління юстиції Одеської області ОСОБА_5, запис у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 10079022 від 27.07.2010 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 243,60 грн. (двісті сорок три) 60 коп.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Фрунзівський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя: