Вирок № 41609101, 27.11.2014, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/2436/14-к

Провадження № 1-кп/515/2856/14

Татарбунарський районний суд Одеської області

В И Р О К

Іменем України

27 листопада 2014 р. Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Семенюк Л.А.,

при секретарі Унгурян Т.В.

за участю прокурора Кайкуліної І.О.

адвоката ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

законного представника неповнолітньої ОСОБА_3

представника служби у справах

дітей Татарбунарської районної

державної адміністрації Михайлової О.В.

представник кримінальної міліції Флоря С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Татарбунари кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_1, проживаючої АДРЕСА_2, українки, громадянки України, учениці 9-го класу Приморської ЗОШ І-ІІІ ступенів, не одруженої, 18.07.2014 року Татарбунарським районним судом Одеської області застосовані примусові заходи виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.289 КК України,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

18.08.2014 року о 03 годині 00 хвилин неповнолітня ОСОБА_2, навмисно, з метою таємного викрадення чужого майна, через незачинені вхідні двері проникла до домоволодіння АДРЕСА_3 та скориставшись тим, що потерпіла ОСОБА_6 , а також інші сторонні особи, які могли б розуміти протиправність її дій та перешкодити їх здійсненню, сплять, звідки таємно викрала майно, вартість якого згідно експертного товарознавчого висновку № 59 від 19.09.2014 року складає: жіночої сукні темно-синього кольору 208 грн.; жіночої сукні рожевого кольору 208 грн.; жіночого комбінезону 144 грн.; жіночої сукні жовтого кольору 208 грн.; жіночої майки білого кольору 96 грн.; жіночої футболки салатового кольору 36 грн.; жіночої футболки сірого кольору 36 грн.; жіночої футболки чорного кольору 36 грн.; жіночих босоніжок на високих підборах білого кольору 200 грн.; жіночих босоніжок на високих підборах зеленого кольору 200 грн.: жіночих босоніжок на низькій платформі білого кольору 200 грн., а також викрала грошові кошти у сумі 300 грн.

Після чого, з місця події зникла, отримавши можливість розпорядитися викраденим майном на свій розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_6 матеріальний збиток на загальну суму 1872 грн.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 винною себе у вчиненні інкримінованого їй кримінальному правопорушенні визнала повністю, не оспорювала фактичних доказів по справі, у вчиненому розкаялась і прохала її суворо не карати та детально пояснила суду про обставини скоєного нею кримінального правопорушення.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що ОСОБА_2 повністю визнала свою вину в інкримінованому їй діянні, ніхто з учасників провадження не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини, викладені в обвинувальному акті, вірно розуміють зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції учасників процесу, а тому відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, суд вважає за недоцільне проводити дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, обмежившись лише показаннями обвинуваченої та матеріалами кримінального провадження.

Крім повного визнання вини обвинуваченою, її вина також підтверджується матеріалами кримінального провадження:

- рапортом працівника міліції;

- заявою потерпілої про крадіжку майна;

-протоколом огляду місця події з фототаблицями до нього від 18.08.2014 року /на 14 арк./;

-протоколом огляду предметів з фототаблицями до нього від 16.09.2014 року /на 12 арк./;

-експертним товарознавчим висновком № 59 від 19 вересня 2014 року, яким підтверджується, що вартість викраденого майна, з урахуванням зносу, становить 1572 грн. /на 3 арк./;

-постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 26.09.2014 року;

-розпискою про отримання потерпілою викраденого майна від 26.09.2014 року;

-висновком експерта №056 від 29.09.2014 року, яким підтверджується, що придатний для ідентифікації особи слід пальця руки на відрізку липкої стрічки розміром 43х24 мм, залишений пальцем лівої руки гр. ОСОБА_2 /на 8 арк./;

-ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 18.07.2014 року /на 2 арк./, щодо застосування до неповнолітньої ОСОБА_2 примусових заходів виховного характеру за вчинення суспільно-небезпечного діяння, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.289 КК України;

Таким чином, суд повно, усестороннє, об'єктивно аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні докази, приходить до висновку, що умисні дії обвинуваченої неповнолітньої ОСОБА_2 правильно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаної з проникненням до житла.

При обранні покарання обвинуваченій, суд враховує суспільну небезпеку вчиненого нею кримінального правопорушення та особу обвинуваченої у їх сукупності.

Також, суд враховує повне визнання вини обвинуваченою в судовому засіданні, її щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, усунення спричиненої шкоди, посередню характеристику за місцем навчання, неповнолітній вік обвинуваченої ОСОБА_2, а також враховує думку представників служби у справах дітей та кримінальної міліції, та інших учасників судового провадження, щодо призначення покарання неповнолітній обвинуваченій, не пов'язаного з позбавленням волі.

Обставин, що обтяжують покарання неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_2, суд не виявив.

Враховуючи обставини справи, ступінь тяжкості кримінального правопорушення, особу неповнолітньої обвинуваченої, повне відшкодування шкоди потерпілій, суд вважає, що обмежувати чи позбавляти її волі немає необхідності, її виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства, в умовах відбуття покарання з випробуванням, відповідно до ст.ст. 75, 104 КК України, якщо вона протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки. Підстав для застосування до останньої вимог ст.69 КК України з призначенням іншого, більш м'якого покарання, ніж передбачено санкцією статті 185 ч.3 КК України, суд не вбачає, вважаючи необхідним призначити їй мінімальне покарання, передбачене санкцією статті. Крім того, вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов'язок, передбачений пунктом 2 ч.1 ст.76 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 369, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді - 3(трьох) років позбавлення волі.

Згідно ст.ст.75,104 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням на - 1 (один) рік.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов'язок:

-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Іспитовий строк ОСОБА_2 обчислювати з 27.11.2014 року відповідно до ч.1 ст.165 КВК України.

Контроль за виконанням вироку покласти на кримінально-виконавчу інспекцію Татарбунарського РП Кілійського МВ КВІ УДПтСУ в Одеській області.

Речові докази у справі, передані на зберігання під розписку потерпілій ОСОБА_6 - вважати повернутими за належністю.

Стягнути з законного представника неповнолітньої обвинуваченої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, на користь держави розрахунковий рахунок 31114115700007, код ЄДРПОУ 37607526, МФО 828011 ГУК в Одеській області Малиновського району 2460300, банк ГУДКСУ в Одеській області, призначення платежу - за проведення трасологічної експертизи - 884 грн. 52 коп.

Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України, копію вироку негайно вручити обвинуваченій та прокурору.

Вирок може бути оскаржено впродовж 30 днів з дня його проголошення, до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області.

Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Семенюк