Ухвала суду № 41606983, 06.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2014 року

справа № 808/3258/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі № 808/3258/14 за адміністративним позовом Запорізького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" про стягнення суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, -

ВСТАНОВИВ:

Запорізьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі – позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (далі – відповідач) суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2013 році у розмірі 5 498 811 грн. 19 коп..

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просив постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі № 808/3258/14 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідачем було видано розпорядження № 75 від 11.02.2013р. «Про заходи щодо забезпечення виконання у 2013 році нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», яким зарезервовані на 2013 рік робочі місця для працевлаштування інвалідів у кількості 962 штатних працівника. Відповідач відзвітував Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідачем було у повній мірі виконано зобов'язання щодо інформування органів виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органів місцевого самоврядування та громадських організацій інвалідів про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні.

Представник позивача у судовому засіданні прохав залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" (код ЄДРПОУ 00191230) зареєстроване як юридична особа 18.04.2000р. виконавчим комітетом Запорізької міської ради та відноситься до категорії суб’єктів господарювання, яким, відповідно до ст.19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі – Закон України від 21.03.1991 №875-ХІІ), встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів.

Відповідно до Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ річна-поштова, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 № 42 (далі – Звіт 10-ПІ), наданого відповідачем, середньооблікова кількість штатних працівників, що працювали у відповідача за 2013 рік склала 16 355 осіб, середньооблікова кількість інвалідів, що працювали у відповідача у 2013 році склала 577 осіб, кількість інвалідів – штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до ст.19 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ повинна складати 654 осіб.

Відповідачем у Звіті 10-ПІ самостійно визначена сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 5 440 058,47грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що неподання відповідачем до центру зайнятості звіту форми 3-ПН у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні та вересні 2013 року, свідчить про невжиття всіх залежних від відповідача заходів по працевлаштуванню інвалідів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно ст. 20 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Відповідно до приписів ст.19 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого Законом, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунку кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Як свідчать дані Звіту 10-ПІ про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2013 рік, середньооблікова кількість працюючих на підприємстві відповідача у 2013 році складала 16 355 осіб.

Отже, відповідно до ст.19 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у відповідача повинен складати 654 осіб. Згідно Звіту середньооблікова кількість працевлаштованих інвалідів склала 577 особи (різниця складає – 77 осіб).

Відповідач зазначає про те, що він звітував Запорізькому міському центру зайнятості по формі № 3-ПН, але відповідно до листа Запорізького міського центру зайнятості від 29.05.2014 ВАТ “ЗМК “Запоріжсталь” були надані звіти лише 09.10.2013 року (60 вакансій), 01.11.2013 року (60 вакансій), 05.12.2013 року (10 вакансій).

Наказом Міністерства соціальної політики України від 31.05.2013 року № 316 була затверджена форма звітності № 3-ПН “Інформація про попит на робочу силу “вакансії” та Порядку її подання. Відповідно до вказаного порядку, форма подається за наявності у роботодавця попиту на робочу силу (вакансії) не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття вакансії (й). Датою відкриття вакансій є наступний день після створення робочого місця чи припинення трудових відносин з працівником, робоче місце якого стає вакантним, або дата, починаючи з якої може бути укладений трудовий договір з найманим працівником.

Окрім того, відповідно до Звіту форми № 3-ПН, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.2005 року № 420 (яка була чинна до затвердження нової форми звітності) - термін подання звітності при наявності вакансій.

Проаналізувавши вищевказане, колегія суддів зазначає, що на роботодавців покладено обов’язок подавати до відповідного центру зайнятості звітність форми 3-ПН за наявності у роботодавця попиту на вакансії не пізніше 10-ти робочих днів з дати відкриття такої вакансії.

Згідно ч.3 ст. 18 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов’язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно діючого законодавства органами, що сприяють працевлаштуванню інвалідів є державна служба зайнятості, управління праці та соціального захисту населення. Як свідчать матеріали справи, відповідачем направлялися Звіти 3-ПН до органу працевлаштування, однак, інформацію про наявність робочих місць, на яких може використовуватися праця інвалідів, подано відповідачем до центру зайнятості лише у жовтні, листопаді та грудні 2013 року.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Звіти 3-ПН, у січні, лютому, березні, квітні, травні, червні, липні, серпні та вересні до центру зайнятості не подавалися. Крім того, відповідачем зазначалася кількість вакансій менша, ніж потрібно згідно нормативу.

Отже, ні центр зайнятості, ні інші органи, на які законом покладено обов’язок працевлаштування інвалідів, не могли сприяти відповідачу у працевлаштуванні інвалідів, оскільки не мали протягом 2013 року належної та своєчасної інформації щодо наявності у останнього відповідних вакансій для такої категорії громадян. Доказів щодо виконання заходів, передбачених ч.4 ст.19 Закону України 21.03.1991 №875-ХІІ , у якій йдеться про співпрацю з підприємствами громадських організацій інвалідів, відповідач також не надав.

Тобто, відповідач не вжив необхідних заходів, передбачених законодавством, чинним на момент виникнення спірних відносин, щодо недопущення правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст.20 Закону України від 21.03.1991 №875-ХІІ, в порядку, передбаченому п.2 Постановою Кабінету Міністрів України від 31.012007 №70 «Про порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно – господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів» (далі – Постанова КМУ від 31.01.2007 №70) відповідач був зобов’язаний самостійно – не пізніше 15 квітня року, що настає за звітним сплатити відповідну суму адміністративно-господарських санкцій, в розмірі, передбаченому ст.20 Закону.

Враховуючи, факт невиконання відповідачем вимог законодавства щодо працевлаштування інвалідів та самостійну не сплату суми адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 5 498 811 грн. 19 коп., суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність стягнення такої суми у судовому порядку.

У межах доводів апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржене судове рішення залишити без змін.

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь" - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 липня 2014 року у справі № 808/3258/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 26.11.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак