Постанова № 41606900, 30.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 жовтня 2014 рокусправа № 811/2338/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 811/2338/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Арталекс" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю підприємство "Арталекс" (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) з позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення: №0001312250 від 25.06.2013р. та №0001322250 від 25.06.2013р..

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 811/2338/13-а позов Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Арталекс" задоволено повністю.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу. В скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, відповідач просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

У судовому засіданні представники позивача заперечували проти доводів та обґрунтувань апеляційної скарги відповідача, просили залишити постанову суду першої інстанції у даній справі без змін. Надали письмові пояснення, в яких зазначили що суд повно встановив обставини справи та надав їм належну юридичну оцінку.

Відповідач був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, проте свого представника для участі у судовому засіданні не направив.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити, виходячи з наступного.

З матеріалів справи встановлено, що посадовими особами відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ "Созидатель" за вересень 2012р..

Результати перевірки оформлені актом №94/22-5/24151270 від 05.06.2013 р..

В ході перевірки виявлено такі порушення:

- п. 138.2, п. 138.4, ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств за третій квартал 2012 року на загальну суму 19425;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6, ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 18500 грн., в т.ч.: - за вересень 2012р. - 18500 грн..

Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача щодо нікчемності правочинів, укладених позивачем та ТОВ "Созидатель" ґрунтуються на аналізі відомостей, одержаних з акту перевірки контрагента позивача.

На підставі акту перевірки, податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0001312250 від 25.06.2013р., яким збільшено позивачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 19 425,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 4 856,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0001322250 від 25.06.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 18 500,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі - 4 625грн..

Позивач, вважаючи зазначені рішення протиправними, звернувся до суду з вимогами про їх скасування.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені рішення відповідача, виходив з наступного.

Суд встановив, що протягом перевіреного періоду позивач мав господарські взаємовідносини з ТОВ "Созидатель", відповідно до яких останній надав позивачеві послуги з заміни віконних блоків на об'єкті з реконструкції спортзалу з влаштуванням шатрової покрівлі та заміні вікон ЗОШ І-ІІІ ст. с. Хмельове, Маловисківського району, Кіровоградської області.

На підставі податкових накладних, виписаних ТОВ "Созидатель", позивачем до складу податкового кредиту відповідного періоду відносились суми ПДВ, сплачені у складі вартості виконаних робіт, а також формувалась собівартість робіт.

Посилання відповідача на акт перевірки ТОВ "Созидатель" складений посадовими особами відповідача, як на доказ нікчемності угод, судом першої інстанції вірно не взято до уваги, оскільки вказаним актом жодним чином не спростовується факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Созидатель", а зібрані у справі докази повністю спростовують як висновки акту перевірки ТОВ "Созидатель", так і акту перевірки позивача.

Долучені до матеріалів копії первинних документів, свідчать про фактичне виконання сторонами умов договору. Розрахунки між позивачем та зазначеним вище контрагентом проведено шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок, що підтверджується відповідними банківськими виписками по рахунку.

Позивачем були наданні первинні документи, що підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій. За вказаними вище договорами було придбано товари, послуги, що використовувалися позивачем відповідно до основної діяльності підприємства.

Відповідачем же, в свою чергу, не було спростовано достовірності відомостей, що містять первинні та розрахункові документи, надані платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій. Податковим органом не доведено належними та допустимими доказами того факту, що укладення договорів не відповідало дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків, та що договори укладено без мети настання реальних наслідків. Судових рішень щодо визнання угод недійсними суду надано також не було.

Висновки ж акту перевірки по ланцюгу постачання не є належним доказом укладання позивачем не реальних угод, а тому можливо стверджувати що доводи відповідача ґрунтуються лише на припущеннях, що є неприпустимим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо того, що відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ТОВ "Созидатель". Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи та податкові накладні, які підтверджують реальність операцій, останній мав право на формування податкового кредиту на підставі цих документів.

З огляду на не доведеність відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень,заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

В той же час, вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд першої інстанції, зобов'язав Державну казначейську службу України, яка не була стороною у справі, безспірно списати на користь позивача судові витрати в сумі 475,00 грн. з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби.

Колегія суддів вважає помилковим застосуванням судом в цій частині норм процесуального права, що є підставою для зміни постанови в цій частині.

Так, відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Тобто, при задоволенні позовних вимог позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суду належало стягнути на користь останнього документально підтверджені понесені витрати.

Керуючись п.2 ч.1 ст. 198, п.1 ч.1 ст.201, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області - задовольнити частково.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 811/2338/13-а - змінити, виклавши абзац третій резолютивної частини постанови у наступній редакції:

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства "Арталекс" (код 2415270) судові витрати в сумі 475,00 грн. (чотириста сімдесят п'ять гривень 00 коп.).

В решті постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2013 року у справі № 811/2338/13-а - залишити без змін.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 24.11.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак