Ухвала суду № 41606822, 23.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 року

справа № 808/4870/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Фірсік Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 808/4870/13-а за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гратіон 88" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У травні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі – відповідач) про:

- визнання протиправними дій щодо формування в акті перевірки висновків про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій з контрагентами;

- визнання протиправними дій відповідача щодо коригування показників податкової звітності позивача, в тому числі дії з виключення з системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту у податкових деклараціях за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року;

- зобов’язання відповідача відновити показники податкової звітності за вказаний період;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 12.04.13р №0000552210.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідача, щодо коригування показників податкової звітності позивача за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року на підставі акту перевірки позивача від 29.03.2013 №50/22-10/33471201 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ “Верхолаз 2007” за період з 01.08.2009 по 01.10.2010, в тому числі, дії з виключення з системи автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України сум податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які визначені позивачем у податкових деклараціях за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року. Зобов’язано відповідача відновити показники податкової звітності ТОВ “Гратіон 88” за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року, в тому числі відобразити у системі автоматизованого співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розмірі контрагентів на рівні ДПА України суми податкового кредиту та податкових зобов’язань з податку на додану вартість, які позивач включив до податкових декларацій з податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по жовтень 2010 року. Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0000552210 від 12.04.2013. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року та відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином.

Представник позивача у судовому засіданні просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Колегія суддів, заслухавши представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була проведена документальна виїзна позапланова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ “ВЕРХОЛАЗ-2007” за період з 01.08.2009р. по 01.10.2010р..

За результатами перевірки складено акт №50/22-10/33471201 від 01.10.2010. Під час перевірки виявлено наступні порушення: п.1.3 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” (далі - Закон №168), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 354 грн., у тому числі: за листопад 2009 року в сумі 169 грн., за березень 2010 року в сумі 185 грн., та завищено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 354 грн., у тому числі: за грудень 2009 року в сумі 169 грн., за травень 2010 року в сумі 86 грн.; за липень 2010 року в сумі 99 грн.; неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та постачальником TOB “ВЕРХОЛАЗ-2007” та контрагентами-покупцями при веденні господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у періоді з 01.08.2009 по 01.10.2010.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000552210 від 12.04.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями 46,25грн.

Крім того, відповідач вніс зміни до Аналітичної системи в частині корегування показників податкових декларацій з ПДВ раніше наданих позивачем за період що перевірявся стосовно взаємовідносин з ТОВ “Верхолаз-2007”.

Суд першої інстанції, з висновками якого погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, приймаючи рішення в частині задоволених позовних вимог, виходив з наступного.

Як встановлено судом, інформація за висновками акту перевірки була введена до бази даних “Деталізована інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматичного співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”.

Згідно пункту 2.21 Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18.04.2008 № 266 (далі – Методичні рекомендації №266), підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС “Аудит”. По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

Тобто, внесення змін до електронної бази даних системи контролюючим органом можливе лише після визначення платнику податків зобов’язань та їх узгодження у встановленому законом порядку. Разом з тим, податкове повідомлення-рішення №0000552210 від 12.04.2013 є неузгодженим, а відтак дії контролюючого органу щодо здійснення корегувань показників податкової звітності є передчасними.

Щодо правомірності прийняття оскарженого податкового повідомлення рішення.

З матеріалів справи вбачається, що позивач придбав у ТОВ “Верхолаз-2007” товари, перелік яких визначено у видаткових накладних, рахунках-фактурах та податкових накладних без укладання письмового договору.

Транспортування товару здійснювалося транспортом позивача, оплата за товар та послуги здійснювалася безготівковим перерахуванням, що підтверджується виписками з банку.

Відповідно до норм діючого на час перевіряємого періоду податкового законодавства, визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, є їх здійснення у межах господарської діяльності платника податку та підтвердження розрахунковими, платіжними та первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку.

Судом першої інстанції було встановлено, що надані позивачем як до перевірки, так і суду первинні документи, оформлені відповідно до вимог діючого на час їх складання законодавства.

Як свідчать матеріали справи, на дату здійснення та відображення у бухгалтерському та податковому обліку господарських операцій контрагент позивача у встановленому порядку був зареєстрований уповноваженим органом як суб'єкт господарювання, взятий податковим органом на облік як платник податків, в тому числі ПДВ, а ТОВ “Гратіон 88” мало належним чином оформлені податкові накладні, одержані від контрагентів та інші первинні документи, що підтверджують факт існування господарських відносин між підприємствами.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій базуються лише на інформації Акту перевірки контрагента позивача – ТОВ “Верхолаз-2007”, що саме по собі не є достатнім для можливості стверджувати про фіктивність господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентом.

Відповідач, всупереч вимогам ч.2 ст. 71 КАС України, правомірності прийнятого рішення не довів, а тому таке рішення підлягало скасуванню.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі відповідача, не дають колегії суддів підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 липня 2013 року у справі № 808/4870/13-а – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2014р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак