Ухвала суду № 41606805, 06.11.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

06 листопада 2014 рокусправа № 804/13677/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Головко О.В.

суддів: Суховарова А.В. Ясенової Т.І.

за участю секретаря судового засідання: Троянова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року в адміністративній справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія»

до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в :

ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» у жовтні 2013 року звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області № 0002782202 від 25.09.2013.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду та прийняту нову постанову, якою у задоволені позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки обставинам справи та нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що Криворізькою центральною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області у період з 22.08.2013 по 29.08.2013 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» з питань дотримання вимог податкового законодавства України під час здійснення взаємовідносин з ТОВ «Ландшафт» та ТОВ «Мегапромекологія» за травень 2013 року, за результатами якої складено Акт 475/2202/31933095 від 05.09.2013.

На підставі висновків акту відповідачем 25 вересня 2013 року прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002782202, яким ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 266551,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 133275,5 грн.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення стали висновки, викладені в акті перевірки, згідно з якими ТОВ «НВП «Укрекологія» за травень 2013 року завищено податковий кредит на суму 120691,60 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Мегапроекологія» та на суму 145859,40 грн. по взаємовідносинах з ТОВ «Ландшафт» у зв'язку з неправомірним включенням до податкової декларації податкових накладних, які не були зареєстровані продавцями у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Надаючи оцінку обґрунтованості висновків податкового органу та правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення колегія суддів зазначає, що відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів (послуг) або дата отримання платником податку товарів (послуг), що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Положеннями пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» при поданні декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року до податкового кредиту за вказаний звітній період помилково було включено податкову накладну № 1 від 31.05.2013 на суму 120691,60 грн., виписану ТОВ «Мегапроекологія» на виконання договору оренди тимчасово дослідно-дослідницької фабрики, що складається з обладнання, переліченого в додатку № 1 (№ 01/03 від 01.03.2012).

У червні 2013 року ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» подало Уточнюючий розрахунок з ПДВ за травень 2013 року, в якому зменшило податковий кредит на суму 120691,60 грн.

У липні 2013 року разом з податковою декларацією з ПДВ за червень 2013 року ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» подало заяву про відмову ТОВ «Мегапроекологія» надати податкову накладну № 1 від 31.05.2013 на суму ПДВ 120691,60 грн.

Згідно з Реєстром виданих та отриманих податкових накладних за червень 2013 року, копія якого міститься в матеріалах справи, вказану податкову накладну було отримано 27 червня 2013 року.

До вказаної заяви позивачем було долучено первинні бухгалтерські документи, що підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Мегапроекологія», копії яких також містяться в матеріалах справи (акти здачі-прийомки виконаних робіт, рахунки, платіжні доручення, податкові накладні).

При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що податковим органом жодними належними доказами не спростовано факту реальності здійснення господарських операцій ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Укрекологія» з ТОВ «Мегапроекологія».

Також судом встановлено, що ТОВ «НВП «Укрекологія» з ТОВ «Ландшафт» було укладено договір купівлі-продажу марганцевих руд № 01/04-13 від 01.04.2013, на виконання якого були виписані податкові та видаткові накладні, акти приймання-передачі товару, рахунки на оплату, а також проведено оплату товару, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи.

Надані продавцем податкові накладні на загальну суму 145859,40 грн. було включено до податкової декларації з ПДВ за травень 2013 року, при цьому в кожній податковій накладній сума ПДВ не перевищує 10 тисяч гривень.

Спростовуючи висновки податкового органу щодо відсутності у позивача підстав для включення сум ПДВ, зазначених у податкових накладних, виписаних ТОВ «Ландшафт», до податкового кредиту, оскільки останні не зареєстровані продавцем в Єдиному реєстрі податкових накладних суд зазначає, що відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суд першої інстанції щодо правомірності включення ТОВ «НВП «Укрекологія» до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «Мегапроекологія» та ТОВ «Ландшафт», а тому податкове повідомлення-рішення № 0002782202, винесене Криворізькою центральною ОДПІ Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області 25.09.2013, є таким, що суперечить закону та підлягає скасуванню.

Враховуючи сукупність викладених обставин колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2013 року в адміністративній справі № 804/13677/13-а - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складання в повному обсязі.

Повний текст ухвали складений 11 листопада 2014 року.

Головуючий: О.В. Головко

Суддя: А.В. Суховаров

Суддя: Т.І. Ясенова