Ухвала суду № 41606722, 21.10.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

21 жовтня 2014 рокусправа № 2а-6412/10/0470

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чепурнова Д.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Сафронової С.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року у справі за позовом Криничанського районного центру зайнятості виконавча дирекція Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття до ОСОБА_1 про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ :

Криничанський районний центр зайнятості виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути з відповідача 10 509, 81 грн. виплаченої допомоги по безробіттю.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 позов задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні апеляційної інстанції позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, представник Криничанського районного центру зайнятості виконавчої дирекції Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування просив відмовити у її задоволенні та залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 22.11.2007 року по 08.11.2008 року перебував у центрі зайнятості на обліку як безробітний. Відповідач працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Зоря» Харківської області та був звільнений відповідно до п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, що підтверджується відповідним записом №№ 17-18 у трудовій книжці НОМЕР_2 від 03.01.2001 року.

Наказом позивача від 29.11.2007 року № НТ071129 ОСОБА_1 було надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю у розмірі 70 % від середньої заробітної плати з виплатою 100 % протягом перших 90 календарних днів, 80 % протягом наступних 90 календарних днів та 70 % протягом останніх 540 календарних днів.

За період з 29.11.2007 року по 08.11.2008 року відповідачу було виплачено допомогу по безробіттю у розмірі - 10 509, 81 грн., що була нарахована відповідно до довідок № 117 від 14.11.2007 року та № 247 від 19.08.2008 року про середню заробітну плату з попереднього місця роботи.

В ході проведеної звірки даних з Держаною податковою адміністрацією України було встановлено, що відповідач не є застрахованою особою відповідно до вимог п. 3 ст.1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

На звернення позивача до Харківського обласного центру зайнятості із запитами щодо перевірки фактичної дати прийняття на роботу та звільнення громадянина ОСОБА_1 надано Акт Балаклійського районного центру зайнятості № 120 «Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 29.10.2008 року, м. Балаклія, Дніпропетровська обл., ОСОБА_1 ідентифікаційний код - НОМЕР_1, не перебував в трудових відносинах з ТОВ «Інвестиційна аграрна компанія «Балінвест» (колишнє найменування - ТОВ «Зоря Плюс»), код ЄДРПОУ - 32934058; на підприємстві також не працювали керівник ОСОБА_3, головний бухгалтер - ОСОБА_4, які були зазначені у відповідних Довідках № 117 «Про середню заробітну плату (дохід) від 14.11.2007 року та № 247 від 19.08.2008 року. Крім того, в Акті зазначено, що Довідку № 117 від 14.11.2007 року про середню заробітну плату відповідачу підприємство не надавало.

Зазначений акт складено відповідно до Постанови КМУ від 20.03.2006 року № 357 «Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття».

Відповідно до пп. 13 п. 20 Положення про порядок реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженою Постановою Кабінету Міністрів України № 219 від 14.02.2007 року, позивачем 19.11.2008 року було надіслано претензію № 1307 про необхідність повернення незаконно отриманих коштів у вигляді допомоги по безробіттю, проте у добровільному порядку відповідачем не було повернено незаконно отримані кошти у розмірі 10 509, 81 грн.

Постановою слідчого СВ Криничанського РВ ГУМВС України в Дніпропетровській області від 12 травня 2010 року кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 у кримінальній справі № 6081155 порушене по факту шахрайства за ч. 1 ст. 190 КК України припинено на підставі ст. 213 КПК України в зв'язку з недоведеністю його участі в скоєнні злочину.

Відповідно до п. 3 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.200 року № 1533-ІІІ, застраховані особи - наймані працівники; особи, які виконують роботи (надають послуги) згідно з цивільно-правовими договорами; військовослужбовці Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, внутрішніх військ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної спеціальної служби транспорту, особи рядового і начальницького складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, органів внутрішніх справ, особи начальницького складу податкової міліції, а також особовий склад воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань), створених відповідно до законодавства на постійній основі (далі - військовослужбовці), крім військовослужбовців строкової служби, а у випадках, передбачених цим Законом, інші особи (громадяни України, іноземці, особи без громадянства, які постійно проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України), на користь яких здійснюється страхування на випадок безробіття.

Відповідно до пп. 1, 3, 4 ст. 22 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Право на допомогу по безробіттю зберігається у разі настання перерви страхового стажу з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалась в установленому порядку в державній службі зайнятості як безробітна. Поважними причинами є: навчання у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання; строкова військова служба; здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом I групи або дитиною-інвалідом віком до 18 років, а також за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду; інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Колегією суддів апеляційного суду зазначається, що Акт Балаклійського районного центру зайнятості № 120 «Розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 29.10.2008 року складено з урахуванням вимог Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 «Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття», та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 р. № 1266.

В той же час Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року № 357 «Деякі питання загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття» втратив свою дію лише на підставі постанови КМУ від 13.05.2013 року № 335, а тому доводи апеляційної скарги з приводу того що цей Порядок не діяв у 2008 році є безпідставними.

Згідно з пунктом 2 статті 36 до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» визначено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Пунктом 3 вказаної статті передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Враховуючи, що кримінальне провадження було припинено 12 травня 2010 року, а з зазначеним позовом Криничанський центр зайнятості звернувся до суду 25 травня 2010 року, порушень строку звернення до суду, передбаченого ст. 99 КАС України з боку позивача не допущено, як на тому наполягав відповідач.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги мають застраховані особи.

Виходячи із того що ОСОБА_1 не був застрахованою особою розумінні п. 3 ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», в зв'язку з чим у нього не виникло право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Наведені відповідачем в апеляційній скарзі доводи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які привели до неправильного вирішення спору по суті не знайшли свого підтвердження, тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2011 року - Залишити без задоволення.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 24 жовтня 2014року.

Головуючий: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова