Постанова № 41606186, 25.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" листопада 2014 р. Справа №906/931/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. ,

суддя Петухов М.Г.

при секретарі судового засідання Яцюку В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

прокурора: Біліс І.В. - посвідчення від 01.07.2009р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Житомирської міської ради

на рішення господарського суду Житомирської області від 16.09.2014р.

у справі №906/931/14 (суддя Гансецький В.П.)

за позовом Житомирського національного агроекологічного університету, м.Житомир

до Житомирської міської ради, м.Житомир

за участю прокурора

про визнання недійсними рішень №169 від 14.07.2011р. та №301 від 09.02.2012р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Житомирської області від 16.09.2014р. у справі №906/931/14 задоволено позов Житомирського національного агроекологічного університету до Житомирської міської ради про визнання недійсними рішень №169 від 14.07.2011р. та №301 від 09.02.2012р. Визнано недійсними рішення Житомирської міської ради №169 від 14.07.2011р. "Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення" та №301 від 09.02.2012р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 5,3882 га за адресою: вул. Корольова 39 у м.Житомирі". Стягнуто з відповідача на користь позивача 4263,00грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржене рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, що спірні рішення є законними, оскільки відповідно до ст.21 ЦК України та п.2 роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 26.01.2000р. №02-5-35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов`язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Однак спірні рішення прийнятті у відповідності до норм чинного законодавства та не порушують прав та інтересів позивача у справі.

Представник позивача у письмовому відзиві від 19.11.2014р. №1725 на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Житомирської області від 16.09.2014р. законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Прокурор у письмовому відзиві від 14.11.2014р. №05/2/1-1175 вих-14 на апеляційну скаргу та у судовому засіданні заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення господарського суду Житомирської області від 16.09.2014р. у справі №906/931/14 законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін у судове засідання не з`явилися. Проте, 25.11.2014р. надіслали на адресу суду апеляційної інстанції клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв`язку з неможливістю їхніх представників прибути у судове засідання.

Однак, суд відхилив зазначені клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки відповідно до ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб у господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.

Таким чином, представляти інтереси позивача та відповідача в суді при розгляді даної справи може будь - яка особа, наділена повноваженнями на представництво відповідною довіреністю.

Враховуючи норми ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представників сторін, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового рішення, судова колегія розглянула апеляційну скаргу за відсутності представників сторін.

Заслухавши пояснення прокурора, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 31.05.1996р. позивачу відповідно до рішення виконкому Житомирської міської ради народних депутатів від 24.04.1996р. №226 видано державний акт на право постійного користування землею 11-ЖТ №002538, загальною площею 49,0441 га для виробничих потреб.

З державного акта на право постійного користування землею 11-ЖТ №002538 від 31.05.1996р. вбачається, що у постійному користуванні позивача перебуває земля, яка надана йому для виробничих потреб та складається із земельних ділянок №1, 2, 3, 4, 5.1, 5.2, 6, 7, 8 до складу яких, зокрема, входить об'єкт природно - заповідного фонду.

Судом встановлено, що відповідно до змісту паспорта пам'ятки природи республіканського значення, затвердженого виконавчим комітетом Житомирської обласної ради депутатів трудящих 15.05.1968р., Ботанічний сад м.Житомира є пам`яткою природи та поділений на 7 ділянок, у які, зокрема, входять насадження фруктового саду площею 17,05 га.

Зі схематичного плану Ботанічного саду м.Житомира, який міститься у паспорті пам'ятки природи республіканського значення вбачається, що його площа - 35,43 га до складу якої входять насадження фруктового саду.

Згідно п.14 Положення про державний Ботанічний сад Житомирського сільськогосподарського інституту від 25.10.1983р., територію Ботанічного саду розділено на зони, у зв`язку з чим розроблено Схему зонування території Ботанічного саду м.Житомира, яка затверджена 21.10.1985р. академіком АН УРСР Гродзинським А.М.

Відповідно до вказаної Схеми зонування території Ботанічного саду, до складу об'єкту природно-заповідного фонду входить плодовий сад, що займає 18% його площі.

Додатком №2 до постанови Ради Міністрів УРСР від 22.07.1983р. №311 "Про класифікацію і мережу територій та об'єктів природно-заповідного фонду Української РСР" встановлено, що загальна площа Ботанічного саду Університету становить 35,4 га.

Даною постановою Ботанічний сад оголошений об'єктом природно-заповідного фонду та віднесений до об'єктів загальнодержавного значення.

Отже, судом встановлено, що загальна площа Ботанічного саду, як об'єкта природно-заповідного фонду становить 35,4 га, в складі якого перебуває фруктовий (плодовий) сад площею 17,05 га.

ДП Житомирський науково-дослідниий та проектний інститут землеустрою у 2011р. на підставі рішення Житомирської міської ради від 24.12.2008р. №816 "Про вилучення, припинення та надання права користування земельними ділянками юридичним і фізичним особам" виготовив Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення Житомирського національного агроекологічного університету загальною площею 35,4000 га, з них:

- ділянка №1 - 12,0938 га за адресою вул.Корольова 39,

- ділянка №2 - 12,8217 га за адресою вул.Коростишівська,

- ділянка №3 - 9,1553 га за адресою вул.Корольова 39,

- ділянка №4 - 1,3292 га за адресою вул.Корольова 39 (а.с.56).

14.07.2011р. Житомирською міською радою прийнято рішення №169 "Про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення", яким затверджено проект із землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно - заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення Житомирського національного агроекологічного університету загальною площею 35,4 га та зобов'язано Житомирський національний агроекологічний університет звернутись до органів Держкомзему для виготовлення, в установленому чинним законодавством порядку, державного акту на право постійного користування земельною ділянкою загальною площею 35,4 га.

Актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 11.10.2012р. Державної екологічної інспекції, зокрема, встановлено, що у проекті землеустрою має місце невідповідність зазначення в картографічних матеріаліалах і фактичного розташування ділянки №1, де зазначено, що вона знаходиться за адресою м.Житомир, вул.Корольова 39, а фактично ця земельна ділянка розташована навпроти (через дорогу) на парній нумерації об'єктів нерухомості по вул.Корольова. Також встановлено, що будівлі і споруди на території земельної ділянки №3 займають площу 0,9015 га та використовуються для обслуговування потреб університуту, а не для потреб Ботанічного саду.

Рішенням Житомирської міської ради №301 від 09.02.2012р. "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 5,3882 га за адресою: вул.Корольова 39 в м.Житомирі" припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 5,3882 га за адресою: м.Житомир, вул.Корольова, 39 Житомирському національному агроекологічному університету та зараховано вказану земельну ділянку до земель міської ради, не наданих у власність та користування.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, Житомирський національний агроекологічний університет, посилаючись, зокрема, на ст.19 Конституції України, ст.ст.122, 150 Земельного кодексу України, ст.54 Закону України "Про природно - заповідний фонд України", звернувся до місцевого господарського суду з позовом про визнання недійсними рішень Житомирської міської ради №169 від 14.07.2011р. та №301 від 09.02.2012р.

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 16.09.2014р. у справі №906/931/14 позов задоволено.

Колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції, аналізуючи норми законодавства, чинного на момент прийняття оспорених рішень, виходячи з наступного.

Статтею 44 Земельного кодексу України передбачено, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об'єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об'єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва).

Пунктом "в" ч.3 ст.84 ЗК України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать, зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду та історико-культурними об'єктами, які мають національне та загальнодержавне значення.

Отже, з урахуванням наведеного, землі Ботанічного саду, в тому числі територія плодового (фруктового) саду, безпосередньо відносяться до земель державної власності та не можуть передаватися у комунальну власність.

Згідно зі ст.80 ЗК України субєктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, а на землі державної власності - держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до закону (ч.2 ст.84 ЗК України).

Статтею 122 ЗК України визначено повноваження органів місцевого самоврядування та виконавчої влади щодо передачі земельних ділянок у власність або користування.

Так, ч.1 вказаної статті передбачає, що органи місцевого самоврядування передають земельні ділянки у постійне користування юридичним особам із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ч.7 ст.122 ЗК України Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтями 149, 150 цього Кодексу.

Відповідно до ч.9 ст.149 ЗК України Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси площею понад 1 гектар для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення, крім випадків, визначених частинами п'ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Частинами 1, 2 ст.150 ЗК України встановлено, що до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів; землі природно-заповідного фонду; землі історико-культурного призначення. Припинення права постійного користування земельними ділянками особливо цінних земель, визначених у пунктах "в" і "г" частини першої цієї статті, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється за погодженням з Верховною Радою України.

Крім того, статтею 54 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" №2456-XII від 16.06.1992р. передбачено, що зміна меж, категорії та скасування статусу територій об'єктів природно-заповідного фонду проводиться відповідно до статей 51 - 53 цього Закону за погодженням з центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища на підставі відповідного експертного висновку.

Однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту погодження центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища зміни меж та зменшення території природно - заповідного фонду загальнодержавного значення на підставі відповідного експертного висновку.

Міністерство екології та природних ресурсів України свіїм листом від 07.05.2013р. №7827/09/10-13, адресованим Слідчому управлінню УМВС України в Житомирській області, повідомило, що до Мінприроди не надходили матеріали проекту змін меж чи вилучення земельних ділянок з території ботанічного саду загальнодержавного значення Житомирського національного агроекологічного університету, а також повідомило про відсутність інформації про відповідне рішення Президента України.

Отже, з урахуванням вищезазначених обставин справи, Житомирська міська рада, приймаючи оспорені рішення, порушила норми законодавства, що регулюють спірні відносини, вийшла за межі своїх повноважень щодо розпорядження земельними ділянками державної форми власності, а тому не мала законних підстав приймати рішення стосовно ділянок, що належать до земель державної власності за категорією - землі природно-заповідного фонду.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 1, 10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", рада в межах своїх повноважень приймає нормативні акти та інші акти у формі рішень; акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Судова колегія дійшла висновку, що позов про визнання недійсними рішень Житомирської міської ради №169 від 14.07.2011р. та №301 від 09.02.2012р. із зазначених у позовній заяві підстав підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються наведеним вище, матеріалами справи та не грунтуються на нормах чинного законодавства.

Відтак, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 16.09.2014р. прийняте з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін..

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Житомирської області від 16.09.2014р. у справі №906/931/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу Житомирської міської ради - без задоволення.

2. Справу №906/931/14 повернути до господарського суду Житомирської області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.