Рішення № 41606034, 27.11.2014, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.11.2014 Справа № 920/1666/14

Господарський суд Сумської області, у складі судді Левченка П.І. при секретарі судового засідання Чепульській Ю.В. розглянув матеріали справи № 920/1666/14

за позовом - Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень», м. Рівне,

до відповідача - Державного підприємства «Кролевецьке лісомисливське господарство», м. Кролевець Сумської області,

про стягнення 39030,00 грн.,

за участю представників:

позивача - Зозуль О.Д. за довіреністю № НЮ-19 від 01.01.2014 року,

відповідача - Ахроменка О.О. за довіреністю № 01-14/1413 від 29.10.2014 року.

Суть спору: позивач у своїй позовній заяві просить стягнути з відповідача на свою користь за неправильно зазначену у накладній масу вантажу у сумі 39030,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Відповідач у своєму відзиві на позовну заяву проти позову заперечує та зазначає, що згідно статті 37 Статуту залізниць України, маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо). Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Згідно пункту 9 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Міністерством транспорту України від 21.11.2000 року № 644, маса лісоматеріалів і дров визначається відправником умовно, а тому відповідачем у перевізних документах був зазначений спосіб визначення маси вантажу - за обміром умовно. Маса вантажу визначається за обміром (умовно), оскільки вантаж транспортується на відкритому рухомому складі, а тому його маса залежно від вологості може поступово змінюватися.

У специфікації - накладній від 23.03.2014 року на відправлення лісопродукції залізницею зазначено, що загальна кількість пиловочника твердолистяних порід, завантаженого відповідачем у вагон № 68604313, становила 57,54 метрів кубічних, що згідно Таблиць та Довідників відповідає масі нетто 60000 кг.

Відповідач зазначає, що зауважень та претензій з боку позивача при прийнятті вантажу до перевезення щодо його маси та способу її визначення не було.

Згідно пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, а в даному випадку маса вантажу визначалась вантажовідправником та перевізником різними способами, що суперечить пункту 22 Правил видачі вантажів.

З огляду на вищевикладене, відповідач просить відмовити позивачеві в позові.

06.11.2014 року відповідач за клопотанням № 01-14/1431 від 04.11.2014 року подав суду довідку б/н від 30.10.2014 року про відсутність на станції Кролевець Південно-західної залізниці вагів для зважування напіввагонів з лісопродукцією.

10.11.2014 року представник позивача подав до суду додаткові пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримує в повному обсязі та зазначає, що маса вантажу згідно статті 37 Статуту залізниць України (надалі - Статут) та пункту 5 «Правил приймання вантажів до перевезення», визначається відправником. Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 «Правил оформлення перевізних документів», своїм підписом підтверджує представник відправника. В даному випадку правильність внесених відомостей до залізничної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника (відповідача) Глушко Н.В.

Також позивач у письмових пояснення зазначає, що відповідно до частини шостої статті 37 Статуту, маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно, але така можливість визначення маси певних вантажів не виключає можливість її визначення шляхом зважування. Вантажовідправник у такому разі має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Проте позивач (перевізник), користуючись правом, визначеним у статті 24 Статуту, під час перевірки на проміжних станціях не позбавлений права обирати для цього зручний для себе та більш точний спосіб перевірки маси.

17.11.2014 року відповідач подав до суду за клопотанням № 01-14/1489 від 13.11.2014 року для долучення до матеріалів справи табличний та довідковий матеріал, який застосовується для визначення маси вантажу (лісоматеріалів) - за обміром умовно.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

30.03.2014 року згідно залізничної накладної № 32512261 відповідачем із станції Кролевець Південно-Західної залізниці на адресу ТОВ «Цунамі» станції Рожище було відправлено вагон № 68604313, вантаж, а саме: пиловочник всяких порід, маса нетто - 60000 кг, тара - 20500 кг, вантажопідйомність вагону 69000 кг.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 457 від 06.04.1998 року, залізниця має право періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

01.04.2014 року на станції Здолбунів Львівської залізниці на підставі показників тензометричної ваги та акту загальної форми № 581 зазначений вагон був відчеплений для комісійного зважування на статичній вазі.

Результати комісійного зважування було зафіксовано у комерційному акті АА № 078184/76, де зазначено, що працівниками станції Здолбунів Львівської залізниці проведено комісійне зважування маси вантажу на 150 т. залізничних вагах, у вагоні № 68604313 значиться вантаж: пиловочник всяких порід, маса нетто - 60000 кг., тара - 20500 кг., вантажопідйомність вагону - 69000 кг. В дійсності виявлено: маса нетто - 69000 кг., маса брутто - 89500 кг., тара - 20500, тобто більше проти документа на 9000 кг.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що відповідачем у залізничній накладній № 32512261 від 30.03.2014 року невірно зазначено масу вантажу, у зв'язку з чим у відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника (відповідача) стягується штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати, що у даному випадку складає 39030,00 грн. (7806,00х5).

Відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в задоволення позову в повному обсязі, посилаючись на визначення ним маси вантажу за обміром (умовно), оскільки вантаж транспортується на відкритому рухомому складі і його маса залежно від вологості може поступово змінюватися.

Крім того, як зазначає відповідач, згідно пункту 22 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644, перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, а в даному випадку маса вантажу визначалась вантажовідправником та перевізником різними способами, що суперечить пункту 22 Правил видачі вантажів.

Проте суд, розглянувши матеріали справи вважає таке твердження відповідача необгрунтованми, та такими, що спростовується наступним.

Відповідно до вимог статті 307 Господарського кодексу України, статті 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладання договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до частини другої статті 3 Закону України «Про залізничний транспорт» та статті 5 Статуту залізниць України нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статтею 6 Статуту залізниць України передбачено, що накладна - основний перевізний документ, обов'язкова двостороння письмова форма угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000 року, зареєстрованим у Мінюсті України 24.11.2000 року за № 863/5084, передбачено, що на кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції накладну (комплект перевізних документів) та визначено, які графи комплекту перевізних документів заповнюються вантажовідправником. Так, вантажовідправником заповнюється графа «маса вантажу, визначена відправником».

Статтею 23 Статуту, а також пунктом 1.1 розділу 4 Правил оформлення перевізних документів передбачено, що відправник повинен надати станції на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до пунктів 2.1, 2.2 згаданих Правил, графи «маса вантажу, визначена відправником, кг» та «спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником.

Маса вантажу згідно статті 37 Статуту та пункту 5 Правила приймання вантажів до перевезення визначається відправником. Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено пунктом 2.3 Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника (відповідача) Глушко Н.В. (графа 55 накладної, а.с. 9).

Відповідно до пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Згідно статті 24 Статуту, залізниця (позивач) має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Посилання відповідача на положення Правил видачі вантажів щодо порядку проведення зважування є необґрунтованим, оскільки відповідно до преамбули даних Правил вони застосовуються щодо положень статей 35, 42, 46, 47, 48, 52, 53 Статуту, зокрема, у випадку, коли залізниця зобов'язана перевірити масу вантажу на станції призначення (стаття 52 Статуту) та у випадку виявлення недостачі, псування або пошкодження вантажу (стаття 53 Статуту). Перевірка маси вантажу на шляху слідування у вагоні по станції Здолбунів, яка не являється станцією призначення, була здійснена на підставі статті 24 Статуту залізниць України.

У пункті 22 Правил видачі вантажів зазначено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Тобто зазначена норма не носить імперативного характеру.

Відповідно до частини шостої статті 37 Статуту, маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно. Така можливість визначення маси певних вантажів не виключає можливість її визначення шляхом зважування.

В даному випадку вантажовідправник (відповідач) має можливість обирати той чи інший спосіб визначення маси на власний розсуд. Однак, залізниця (позивач), користуючись правом, визначеним статтею 24 Статуту, під час перевірки на проміжних станціях не позбавлена права обрати для цього зручний для себе та більш точний спосіб перевірки маси вантажу.

Аналогічна правова позиція Вищого господарського суду України міститься у постановах від 08.11.2012 року у справі № 5006/23/117/2012 та від 06.08.2014 року у справі № 911/866/14.

Відповідно пункту 6.2 роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/601 від 29.05.2002 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею», у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Пунктом 3.18 зазначеного роз'яснення визначено, якщо у пункті відвантаження масу вантажу визначено шляхом зважування, в у пункті одержання - за обміром або навпаки, то у вирішенні спорів, пов'язаних з недостачею вантажу, слід виходити з того, що зважування є більш точним способом визначення маси вантажу. Згідно підпунктів 6 та 3, пунктів 3.3 та 3.15 даних роз'яснень, стаття 24 Статуту надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення

Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, що зазначаються у накладній.

У відповідності до статей 118, 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у 5-ти кратному розмірі провізної плати і відповідно до наданого позивачем розрахунку (а.с. 8), відповідачеві правомірно нараховано штраф у розмірі 39030,00 грн.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 34 названого Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України визначає, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги визнаються судом правомірними, обґрунтованими, та такими, що повністю підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Кролевецьке лісомисливське господарство» (41300, Сумська область, м. Кролевець, вул. Червоноранківська, буд. 21, Ідентифікаційний код 00993001) на користь Державного територіально-галузевого об'єднання «Львівська залізниця» в особі Відокремленого підрозділу «Рівненська дирекція залізничних перевезень» (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, буд. 17, Ідентифікаційний код 25894955) штраф за неправильно зазначену у накладній масу вантажу в сумі 39030,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 28.11.2014 року

Суддя П.І. Левченко