Рішення № 41605856, 19.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/15356/14 19.11.14

За позовомКомунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Технотрек"простягнення 13 298,11 грн.Суддя Підченко О.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Калінчук В.В. - юрисконсульт, від відповідача:Басараб Н.В. - юрисконсульт, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" (надалі - КП "Спецжитлофонд") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрек" (надалі - ТОВ "Технотрек") про стягнення 13 298,11 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.02.2010 р. між позивачем та відповідачем укладено Договір оренди житлового приміщення №4867 в порушення умов якого відповідач взятого на себе грошового зобов'язання зі сплати орендних платежів неналежним чином не виконав, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість за період з 01.11.2012 р. по 31.04.2014 р. у розмірі 3 296,88 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 10 001,23 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.07.2014 р. порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.08.2014 р.

11.08.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2014 р., у зв'язку із клопотанням представника позивача, неявкою представників сторін та невиконанням ними вимог ухвали суду від 28.07.2014 р., розгляд справи відкладено до 10.09.2014 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. у зв'язку з перебуванням судді Підченка Ю.О. у відпустці, справу №910/15356/14 передано для розгляду судді Цюкало Ю.В.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.09.2014 р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято справу №910/15356/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 03.10.2014 р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. справу №910/15356/14 передано для розгляду судді Підченку Ю.О. у зв'язку із його виходом з відпустки.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.09.2014 р. суддею Підченком Ю.О. прийнято справу №910/15356/14 до свого провадження та призначено її розгляд на 03.10.2014 р.

01.10.2014 р. представником відповідача через загальний відділ суду було подано відзив на позовну заяву, згідно змісту якого відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи Коренчук Л.В., припинити провадження в частині стягнення боргу та пені у період з 01.11.2012 р. по 28.02.2013 р., а в іншій частині відмовити. Крім того, представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Представник позивача в судове засідання 03.10.2014 р. з'явився, надав додаткові документи для долучення їх до матеріалів справи, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 03.10.2014 р. не з'явився, вимоги ухвал суду виконав, 01.10.2014 р. подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.10.2014 р., у зв'язку із клопотанням відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів, розгляд справи відкладено до 29.10.2014 р.

22.10.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення до позову згідно змісту яких просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 3 296,88 грн. та пеню у розмірі 185,91 грн.

В судовому засіданні 29.10.2014 р. за згодою сторін оголошено перерву до 19.11.2014 р.

30.10.2014 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано письмові пояснення до позову згідно змісту яких позивач вказує, що заборгованість відповідача по сплаті орендних платежів у розмірі 3 296,88 грн. виникла за період з 01.07.2013 р. по 30.04.2014 р.

Представник позивача в судове засідання 19.11.2014 р. з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання від 19.11.2014 р. з'явився, проти позову заперечив, заявив усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Коренчук Л.В.

Розглянувши в судовому засіданні 19.11.2014 р. клопотання відповідача про залучення до участі у справі третьої особи, а саме Коренчук Ларису Вікторівну, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Саме лише зазначення в позовній заяві та/або у вступній частині судового рішення певного підприємства чи організації як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, без вирішення судом питання щодо її допущення або залучення до участі у справі не надає їй відповідного процесуального статусу.

Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому (п. 1.6 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р.).

З урахуванням вищенаведеного та враховуючи, що рішенням у даній справі Коренчук Л.В. не буде наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому, враховуючи матеріали справи та пояснення представників позивача та відповідача, суд визнав подане відповідачем клопотання необґрунтованим та безпідставним.

В судовому засіданні 19.09.2014 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 01.03.2001 р. №217/1194 "Про створення комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд", шляхом реорганізації Дирекції по утриманню та експлуатації житлових будинків маневреного фонду КП "Київжитлоспецексплуатація" було створено комунальне підприємство з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд".

Відповідно до розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.11.2001 р. №2419 "Про будинки комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" будинок №10 по вул. Борщагівській закріплено за комунальним підприємством "Спецжитлофонд" на праві повного господарського відання, як будинок маневреного фонду.

01.02.2010 р. між КП "Спецжитлофонд" (орендодавець) та ТОВ "Технотрек" (орендар) було укладено Договір оренди житлового приміщення №4867 (надалі - "Договір").

Пунктом 1.1 Договору визначено, що орендодавець передає, а орендар, на визначений у п. 5.1 строк, приймає в орендне користування квартиру №58 у буд. №10 на вул. Борщагівський (далі іменується приміщення) з характеристикою, викладеною у п. 1.2, оплатою, визначеною у розділі 2.

Згідно п. 1.2 Договору житлова площа - 15,30 кв.м., загальна площа - 32,90 кв.м.

Відповідно до п. 2.1 Договору за користування приміщенням орендар щомісячно сплачує орендодавцю орендні платежі згідно з умовами цього договору.

На підставі рішення Київради від 28.09.2006 р. №18/75 «Про внесення змін до рішення Київської міскої ради від 27.05.2004 р. №262/1472 "Про орендне користування житловим приміщенням комунального підприємства "Спецжитлофонд", договором встановлюється плата за оренду приміщення, яку сплачує орендар у сумі 11,00 грн. за 1 кв.м. загальної площі, що складає 361,90 грн. на місяць у т.ч. ПДВ 60,32 грн. (п. 2.2 Договору).

Пунктом 2.3 Договору передбачено, що орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю щомісячно до 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця (без виставлення орендарем орендодавцю рахунків - фактур на оплату орендних платежів), зазначений у розділі "юридичні адреси та банківські реквізити сторін", або на рахунок повідомлений орендарю орендодавцем у порядку визначеному п. 7.1 Договору.

Сторони домовились, у випадку якщо орендарю для оплати орендних платежів орендодавцю (п. 2.3 Договору) необхідні рахунки - фактури то, вказані рахунки - фактури орендар отримує щомісячно до десятого числа поточного місяця, у орендодавця за юридичною адресою вказаною у Договорі. У разі не пред'явлення, протягом 10 днів після спливу вищевказаного строку, орендарем претензії орендодавцю про неотримання зазначених рахунків - фактур, рахунки - фактури на оплату орендних платежів вважаються отриманими орендарем (п. 2.3.1 Договору).

Про необхідність виставлення рахунків - фактур для оплати орендарем орендних платежів, орендар зобов'язаний повідомити орендодавця письмово, протягом двадцяти днів з моменту укладення цього Договору. У іншому разі орендар сплачує орендодавцю орендну плату згідно з п. 2.3 Договору (п. 2.3.2 Договору).

Згідно до п. 2.5 Договору орендні платежі сплачуються орендарем орендодавцю, починаючи з моменту підписання сторонами цього договору.

Пунктом 2.6 Договору визначено, що орендні платежі сплачуються орендарем по день фактичної передачі орендодавцю приміщення за актом прийому-передачі.

Сторони домовилися, що умови даного договору застосовуються до відносин сторін, які виникли: з 01 грудня 2009 року до 31 березня 2010 року (п. 5.1 Договору).

Цей Договір може бути продовжений за згодою орендодавця, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору від орендаря надійшло письмове звернення з проханням пролонгації договору (п. 5.2 Договору).

Пунктом 6.3 Договору за несвоєчасне внесення орендних платежів, орендар сплачує орендодавцю пеню із розрахунків 1% від несплаченої суми за кожен прострочений день. А за прострочення оплати орендних платежів понад дев'яносто календарних днів, орендар додатково сплачує орендодавцю штраф, що встановлюється у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми річної орендної плати за користування приміщення.

Згідно п. 7.3 Договору, до цього договору додається як невід'ємна його частина додаток:

- двосторонній акт прийму-передачі житлового приміщення (Додаток №1).

На виконання умов Договору сторонами було підписано акт прийому-передачі житлового приміщення, відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове користування квартиру №68 у будинку на вул. Борщагівськиій, 10 для тимчасового проживання гр. Коренчук Лариси Вікторівни.

Також, сторонами були підписані Додаткові угоди №1 від 12.04.2010 р., №2 від 20.10.2010 р., №3 від 18.04.2011 р., якими сторони погодили продовжити строк дії Договору, а саме з 01.04.2010 р. по 30.09.2010 р., з 01.10.2010 р. по 31.03.2011 р. та з 01.04.2011 р. по 30.09.2011 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що в зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість по сплаті орендної плати за період з 01.07.2013 р. по 30.04.2014 р. в розмірі 3 296,88 грн., у зв'язку з чим позивач був змушений звернутись до суду.

Відповідно до п. 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 р. "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

При цьому, судом враховано, що доведення належними засобами доказування певних обставин по справі, Господарським процесуальним кодексом України покладається саме на особу, яка на ці обставини посилається (аналогічної позиції дотримується Вищий господарський суд України в постанові №30/5009/2733/11 від 02.04.2012 р.).

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Отже, суд дає самостійну оцінку доказам на підставі чинного законодавства і не зв'язаний позицією сторін.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи підтверджується факт передачі житлового приміщення в оренду.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати за Договором №4867 від 01.02.2010 р. у розмірі 3 296,88 грн. В позовній заяві позивач вказує, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо оплати орендної плати за період з 01.07.2013 р. по 30.04.2014 р., що підтверджує розрахунком заборгованості по орендним платежам.

Згідно розрахунку заборгованості по орендним платежам, підписаного головним бухгалтером та доданого позивачем до позовної заяви за період з 01.11.2012 р. по 30.04.2014 р. позивачем нараховано 6 546,34 грн., сплачено 3 247,60 грн., борг складає 3 296,88 грн.

Проте, доданий до позовної заяви "Розрахунок заборгованості по орендним платежам" не є належним доказом в розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України підтвердженням факту наявності боргу по орендній платі за Договором №4867.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В даному випадку, це стосувалося позивача, який мав довести суду факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, судом визнається, що позивачем у позовній заяві не наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про необґрунтованість позовних вимог.

Оскільки позивачем не доведено наявності заборгованості відповідача по сплаті орендних платежів у розмірі 3 296,88 грн. то вимога позивача в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 185,91 грн. задоволенню не підлягає.

Таким чином, в порушення статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, позивач не надав суду належних доказів порушення його права чи інтересу відповідачем на даний час, що було б підставою для задоволення позовних вимог.

За такими обставинами у задоволенні позову Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрек" слід відмовити.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Комунального підприємства з утримання та експлуатації житлового фонду спеціального призначення "Спецжитлофонд" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технотрек" відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2014 р.

Суддя Ю.О. Підченко