Рішення № 41605835, 25.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/87/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2014 Справа № 905/1605/14-908/3750/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, буд. 5-А; поштова адреса: 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4)

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" (84791, м. Дебальцеве, смт. Миронівський, Донецької області, вул. Совєтська, 42)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача : Шведченко О.В. - довіреність № 1 від 05.01.2014 р.,

Кузнєцов Д.О. - довіреність № 2 від 26.05.2014 р.

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад" первісно звернулось в господарський суд Донецької області із позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" основного боргу в сумі 80764,88 грн. та штрафу в сумі 16153,00 грн.

В якості підстави позову, позивачем зазначено, що на виконання умов укладеного між сторонами договору купівлі-продажу № 01/04/2009-МП1/08-09/к від 26.08.2009р., позивач за видатковими накладними передав відповідачу товар на загальну суму 249617,45 грн. З урахуванням попередньої заборгованості станом на 21.11.2012 р. в розмірі 236147,43 грн., яка встановлена узгодженим актом звірки між підприємствами від 21.11.2012 р. та часткової оплати в розмірі 405000,00 грн., станом на 04.03.2014 р., заборгованість відповідача перед позивачем складала 80764,88 грн. Неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань потягло за собою нарахування фінансових санкцій на підставі п.7.5 договору у вигляді штрафу (20%) - в розмірі 16153грн. . Посилаючись на приписи статей 530, 625 ЦК України, 193, 216, 230, 231 ГК України та умови договору № 01/04/2009-МП1/08-09/к від 26.08.2009 р., позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 13.03.2014 р. порушено провадження у справі № 905/1605/14 за позовом ТОВ "Каскад" про стягнення з ПАТ "Бетон Нова" заборгованості та штрафу, справу призначено до розгляду на 31.03.2014 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 31.03.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 22.04.2014 р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 22.04.2014р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 06.05.2014р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 24.04.2014 р. на підставі п.1 ч.1 ст. 62 ГПК України було відмовлено у прийнятті зустрічної позовної заяви ПАТ "Бетон Нова" до ТОВ "Каскад" про визнання недійсним договору поставки № 01/04/2009-МПІ/08-09/к від 26.08.2009р.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 30.04.2014 р. було зупинено провадження по справі № 905/1605/14 до вирішення апеляційної скарги ПАТ "Бетон Нова" на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014р.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 13.05.2014 р. по даній справі, апеляційну скаргу ПАТ "Бетон Нова" на ухвалу господарського суду Донецької області від 24.04.2014 р. у справі № 905/1605/14 було повернуто без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.06.2014 р. по даній справі, касаційну скаргу ПАТ "Бетон Нова" на ухвалу Донецького апеляційного господарського від 13.05.2014 р. у справі № 905/1605/14 скаржнику повернуто без розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 22.07.2014 р. по даній справі, касаційну скаргу ПАТ "Бетон Нова" на ухвалу Донецького апеляційного господарського від 13.05.2014 р. у справі № 905/1605/14 було повернуто без розгляду.

Листом Вищого господарського суду України від 17.09.2014 р., відповідно до ст. 1 Закону України "Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції" та розпорядження Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р., справу господарського суду Донецької області № 905/1605/14 направлено для розгляду в господарський суд Запорізької області.

01.10.2014 р. відповідно до ч. 3 ст. 2-1 ГПК України, Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010 р., справу № 905/1605/14-908/3750/14 призначено судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 01.10.2014 р. справу № 905/1605/14-908/3750/14 прийнято до свого провадження суддею Мірошниченко М.В., розгляд справи призначено на 04.11.2014 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.11.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 25.11.2014 р.

За клопотанням представників позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Позивачем 31.10.2014р. до господарського суду Запорізької області була подана письмова заява (вих. б/н від 31.10.2014 р.), згідно якої, позивач, в порядку ст. 22 ГПК України зменшив розмір позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу. При цьому, позивач зазначив, що після порушення провадження по справі господарським судом Донецької області, відповідачем було додатково перераховано суму 3000,00 грн. У зв'язку з цим, просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 77764,88 грн. та суму штрафу в розмірі 16153,00 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи, що вказана заява позивача не суперечать приписам статті 22 ГПК України, заява про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом до розгляду.

За таких обставин, предметом позову у справі № 905/1605/14-908/3750/14 є вимоги про стягнення з ПАТ "Бетон Нова" основного боргу в сумі 77764,88 грн. та штрафу в сумі 16153,00 грн.

В судовому засіданні 25.11.2014р. представники позивача позовні вимоги підтримали. Просять позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - вимоги господарського суду Запорізької області, викладені в ухвалах від 01.10.2014 р. та від 04.11.2014 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав; процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався; про причини неявки суд не повідомив.

Разом з тим, в матеріалах справи наявний відзив відповідача (наданий при розгляді справи господарським судом Донецької області), в якому, відповідач проти позову заперечує, заборгованість не визнає, посилаючись на те, що заборгованість встановлену актами звірки розрахунків станом на 15.11.2011 р., станом 13.12.2011 р., станом на 18.06.2012 р., станом на 21.11.2012 р. укладених між ТОВ фірма «Каскад» та ПАТ «Бетон Нова» не можливо вважати достатнім та допустимим доказом існування заборгованості. А Товар отриманий відповідачем відповідно до специфікації № 45/2012 від 26.11.2012 р., рахунку-фактури № КК-1461 від 26.11.2012 р., видаткової накладної РН-0005194 від 28.11.2012 р., та відповідно до специфікації № 46/2012, рахунку-фактури № КК-1535 від 13.12.2012 р., видаткової накладної РН-0005467 від 13.12.2012 р. не тільки оплачено у повному розмірі, а і ще здійснено надмірне перерахування коштів. Також відповідач у відповідності до ст.ст. 256, 258 Цивільного кодексу України просить застосувати строк позовної давності за вимогою про стягнення суми 16153грн. штрафу. Посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, відповідач просить в задоволенні позову відмовити.

Суд зауважує, що у відповідності до ч.1 ст. 64 ГПК України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам (сторонам) за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В даному випадку, ухвали господарського суду від 01.10.2014 р. та від 04.11.2014 р. були направлені судом на адресу відповідача: 84791, м. Дебальцеве, с.м.т. Миронівський Донецької області, вул. Совєтська, 42, яка співпадає з місцезнаходженням відповідача, визначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (Витяг з ЄДР наявний в матеріалах справи).

Крім того, суд вчиняв дії щодо повідомлення відповідача про час та місце слухання даної справи шляхом передачі ПрАТ «Бетон-Нова» Телефонограми, проте зв'язок з відповідачем був відсутній.

На вимогу господарського суду, безпосередньо позивач також здійснив поштове відправлення копії ухвали суду від 04.11.2014 р. на адресу місцезнаходження відповідача: 84791, м. Дебальцеве, с.м.т. Миронівський Донецької області, вул. Совєтська, 42, на підтвердження чого у судовому засіданні 25.11.2014р. представником позивача надано до суду Опис вкладення у цінний лист від 11.11.2014 р., фіскальний чек від 11.11.2014р., а також копію поштового повідомлення про вручення поштового відправлення (акту звірки взаємних розрахунків), з відміткою про отримання представником відповідача.

Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений належним чином.

При цьому суд зазначає, що встановлений ст. 69 ГПК України процесуальний строк розгляду справи спливає 01.12.2014р., а тому господарський суд позбавлений процесуальної можливості в черговий раз відкласти розгляд справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Враховуючи обмеженість процесуального строку розгляду справи, достатність матеріалів справи для розгляду позовної заяви, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 25.11.2014 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 26.08.2009 р. між позивачем (Продавцем) та відповідачем (Покупцем) було укладено договір купівлі-продажу № 01/04/2009-МП1/08-09/к (надалі - Договір).

Відповідно до розділу 1 Договору Продавець зобов'язався передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити згідно з умовами Договору металопродукцію (Товар), кількість, асортимент, номенклатура та ціна якого наведені в рахунках, видаткових накладних або Специфікаціях, кожна з яких, з моменту підписання є невід'ємною частиною Договору.

Загальна вартість Товару, складається з його вартості, зазначеної в накладних або Специфікаціях. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору за поставлений Товар Покупець здійснює попередній платіж в розмірі 100% вартості Товару на підставі рахунку-фактури.

Якщо вартість поставленого Товару перевищує суму авансового платежу, Покупець доплачує Продавцю різницю протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку Продавцем (п. 4.3 Договору).

В пункті 7.5 Договору Сторони дійшли згоди, що у випадку прострочки оплати Товару більш ніж на 30 календарних днів, поставленого згідно п. 4.4 Договору, Покупець сплачує Продавцю штраф в сумі 20% від вартості поставленого, але не оплаченого Товару. Зазначений штраф розраховується з суми заборгованості за поставлений Товар, сформований на 31-й день з дати поставки Товару Продавцем, зазначеної у відповідній видатковій накладній. Покупець зобов'язаний сплатити штраф на розрахунковий рахунок Продавця по першій вимозі Продавця незалежно від подальшого графіку погашення заборгованості.

Зокрема, Сторонами було підписано Специфікацію № 45/2012 від 26.11.2012 р. на суму 131333,64 грн. та № 46/2012 від 13.11.2012 р. на суму 120496,00 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, на оплату Товару відповідачу були виставлені рахунки-фактури: № КК-1461 від 26.11.2012 р. на суму 131333,64 грн. та № КК-1535 від 13.12.2012 р. на суму 120496,00 грн..

Протягом листопада-грудня 2012 р., позивачем відповідачу було поставлено Товар на загальну суму 249617,45 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-0005194 від 28.11.2012 р. на суму 129595,45 грн. та № РН-0005467 від 13.12.2012 р. на суму 120022,00 грн.

Товар отримано на підставі Довіреностей № 1169/11 від 26.11.2012 р. та № 1217/12 від 13.12.2012 р.

Своїми листами (вих. № 1956 від 26.11.2012 р. та № 2031 від 13.12.2012 р.) відповідач гарантував оплату за рахунком-фактурою № КК-1461 від 26.11.2012 р. до 03.12.2012 р. та за рахунком-фактурою № КК-1535 від 13.12.2012 р. до 14.12.2012 р., відповідно. Такі ж строки оплати узгоджені сторонами в Специфікаціях № 45/2012 від 26.11.2012 р. та № 46/2012 від 13.11.2012 р.

При цьому, як зазначено в позовній заяві, станом на 21.11.2012 р. попередня заборгованість відповідача за Договором складала суму 236147,43 грн. Факт того, що станом на 21.11.2012р., сальдо на користь позивача становило 236147,43 грн., підтверджується долученим до матеріалів справи двостороннім Актом звірки взаємних розрахунків.

ТОВ фірма «Каскад» 06.03.2013 р. звернулась до ПАТ«Бетон Нова» з претензією, про сплату заборгованості. Проте, ПАТ «Бетон Нова», ніякої відповіді на претензію не надало, проти боргу не заперечувало, при цьому, щомісячно здійснювало погашення боргу з вказівкою «за металопрокат по договору № 01/04/2009-МП1/08-09/к від 26.08.2009 р.».

Позивачем було направлено відповідачу лист (вих. № 63 від 17.02.2014 р.), з вимогою до 28.02.2014 р. сплатити існуючу заборгованість. Докази направлення вказаного листа позивачем та докази його отримання відповідачем, наявні в матеріалах справи.

Однак, відповідач, оплату отриманого Товару здійснив лише частково, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 77764,88 грн.

Позовні вимоги про стягнення з ПАТ "Бетон Нова" основного боргу в сумі 77764,88 грн. (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог) та штрафу в сумі 16153,00 грн., стали предметом судового розгляду у даній справі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як підтверджено матеріалами справи, правовідносини між позивачем та відповідачем у спірний період були врегульовані укладеним між ними Договором № 01/04/2009-МП1/08-09/к від 26.08.2009 р., за умовами якого позивач зобов'язався передати відповідачу у власність Товар, а відповідач - прийняти Товар та сплатити його вартість.

Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно пояснень позивача, ТОВ фірма «Каскад» у відповідності з умовами Договору, у період часу з 01.06.2009 р. по 04.03.2014 р. (на момент звернення до суду), було поставлено на підставі рахунків-фактур, видаткових накладних, довіреностей ( в т.ч. за видатковими накладними № РН-0005194 від 28.11.2012 р. та № РН-0005467 від 13.12.2012 р.), а ПАТ «Бетон-Нова» отримано товару на загальну суму 40 692 641,79 грн. (в т.ч. 249617,45 грн. за видатковими накладними № РН-0005194 від 28.11.2012 р. та № РН-0005467 від 13.12.2012р.). За цей же період ПАТ «Бетон Нова» здійснило оплату поставленого товару на загальну суму 40 611 876,91 грн.

При цьому, позивач вказує, що після отримання 28.11.2012 р. та 13.12.2012 р. останніх двох партій Товару за видатковими накладними № РН-0005194 від 28.11.2012 р. та № РН-0005467 від 13.12.2012 р. (посилання на які міститься у позовній заяві) на суму 129595,45грн. та на суму 120 022,00 грн., всього на суму 249617,45 грн., відповідач в період часу з моменту отримання цих останніх партій Товару до моменту звернення позивача до суду здійснив оплату в розмірі 405000,00грн. Позивач наголошує, що таким чином відповідач здійснював погашення поточної заборгованості, а залишок коштів спрямовувався на оплату товару поставленого 28.11.2012 р. та 13.12.2012 р. Про те, що відповідач здійснював в першу чергу погашення поточної заборгованості, на думку позивача, свідчить і те, що в продовж здійснення господарської діяльності сторонами, у відповідності до вимог бухгалтерського обліку неодноразово здійснювалися звірки взаєморозрахунків, про що складалися відповідні акти.

Про безпідставне заперечення відповідача проти існування боргу, свідчить укладена між сторонами специфікація № 46/2012 від 13.11.2012 р., в якій відповідач визнавав заборгованість за попередніми поставками в розмірі 235742,88 грн. та зобов'язався здійснити її погашення.

Також, про часткове погашення заборгованості відповідач зазначає у своїх листах (вих. № 1956 від 26.11.2012 р., та № 2031 від 13.12.2012 р.), у яких він зобов'язувався здійснити погашення поточної заборгованості.

При цьому, починаючи з 02.07.2013 р., ПАТ «Бетон Нова» при здійсненні зарахування коштів на поточний рахунок ТОВ фірми «Каскад», як підставу у платіжному доручені зазначало «за металопрокат по договору № 01/04/2009-МШ/08-09/к від 26.08.2009 р.», тобто здійснювало погашення поточної заборгованості за раніше поставлений товар.

Станом на дату звернення позивача з даним позовом до господарського суду Донецької області (згідно відбитку штампу пошту на конверті - 06.03.2014 р.), загальна заборгованість ПАТ «Бетон Нова» перед ТОВ фірмою «Каскад» за поставлений Товар становила 80764,88 грн.

Після порушення провадження по справі господарським судом Донецької області (13.03.2014 р.), відповідачем, згідно платіжного доручення № 1057 від 04.04.2014 р., було додатково перераховано позивачу 3000,00 грн.

Таким чином, в результаті неналежного виконання договірних зобов'язань у відповідача утворилась заборгованість за Договором в сумі 77764,88 грн.

Доказів погашення вказаної суми боргу відповідачем суду надано не було.

Наявність боргу відповідача перед позивачем саме в розмірі 77764,88 грн., підтверджується Довідкою ТОВ фірма «Каскад», яка підписана керівником та головним бухгалтером підприємства (арк. справи 19).

Доводи відповідача, стосовно того, що його заборгованість перед позивачем за спірними видатковими накладними відсутня, судом відхиляються, як необгрунтовані.

Як було пояснено представниками позивача у судових засіданнях, зарахування коштів ТОВ фірма «Каскад» здійснювало шляхом спрямування грошових коштів в оплату існуючої заборгованості за попередні поставки в порядку календарної черговості її виникнення. Обґрунтовуючи свою позицію, позивач посилається на роз'яснення Комітету з питань фінансів і банківської діяльності Верховної Ради України, наданих листом № 06-10/10-1215 від 29.10.2004р., згідно до яких, питання віднесення платежу до того чи іншого періоду має визначатись одержувачем відповідно до умов договору між платником та одержувачем коштів таким чином: якщо порядок зарахування коштів врегульовано у договорі між платником та одержувачем коштів згідно з положенням договору; якщо відповідні застереження відсутні у договорі та у разі заборгованості, в тому числі, що підлягає стягненню на підставі судових рішень, платежі мають відноситись на погашення заборгованості в хронологічному порядку, тобто, починаючи з такої, що виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

В даному випадку в Договорі сторонами не врегульоване питання стосовно віднесення платежу до того чи іншого періоду, а тому зарахування коштів було правомірно здійснено позивачем в хронологічному порядку, тобто починаючи з заборгованості, яка виникла у найдавніший період, до повного її погашення.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що дії позивача не суперечать ані приписам чинного законодавства, ані умовам укладеного між сторонами Договору.

Статтею 627 ЦК України закріплено принцип свободи договору: відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 203 ЦК України умовами чинності правочинів є дотримання вимог: щодо змісту правочину; щодо цивільної дієздатності суб'єктів правочину; щодо відповідності волевиявлення внутрішній волі суб'єкта (суб'єктів) правочину; щодо форми правочину; щодо реальності правочину та щодо дотримання спеціальних умов.

Тобто, правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату.

Цивільно-правовий договір, будучи видом правочину, являє собою правову форму, у яку втілюються узгоджені волевиявлення сторін. Сам процес узгодження волевиявлень називається укладанням договору.

В даному випадку, договір № 01/04/2009-МП1/08-09/к від 26.08.2009 р. підписано уповноваженими представниками сторін та скріплено печатками підприємств без будь-яких зауважень.

Відтак, підписуючи Договір, відповідач, у відповідності з п. 3 ст. 181 ГК України, погодився з його умовами.

Статті 655 та 692 ЦК України до обов'язків покупця, зокрема, відносять оплату товару після отримання його від продавця, якщо інше не встановлено законом або договором. Факт отримання товару за Договором підтверджений матеріалами справи і не заперечується відповідачем.

Відповідач не навів передбачених законом обставин, які б звільняли його від виконання обов'язку щодо здійснення у повному обсязі оплати отриманого від позивача Товару.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вказує на правомірність та доведеність заявлених ТОВ фірма «Каскад» позовних вимог в сумі 77764,88 грн.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення основного боргу в сумі 77764,88грн. задовольняється судом у повному обсязі.

Крім вимоги про стягнення основного боргу, позивачем також заявлено до стягнення суму 16153,00 грн. штрафу.

Суд враховує, що основним актом цивільного законодавства, який регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників, є Цивільний кодекс України. Положення вказаного Кодексу поширюються також на господарські відносини, що мають зазначені ознаки.

Частиною 2 ст. 9 Цивільного кодексу України встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання. Таким законом є, зокрема, Господарський кодекс України, який набрав чинності одночасно з Цивільним кодексом України, та норми якого у регулюванні майнових відносин суб'єктів господарювання є спеціальними по відношенню до норм Цивільного кодексу України. Це стосується і положень про позовну давність.

Так, частиною 1 ст. 223 Господарського кодексу України передбачено, що при реалізації в судовому порядку відповідальності за правопорушення у сфері господарювання застосовуються загальний та скорочені строки позовної давності, передбачені Цивільним кодексом України, якщо інші строки не встановлено цим Кодексом.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Згідно з частиною 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Як вже зазначалось вище, у Специфікаціях № 45/2012 та № 46/2012 було зазначено строк оплати - до 03.12.2013 р. та до 14.12.2012 р., відповідно. Отже, не отримавши від відповідача оплати за поставлений товар 03.12.2013 р. та 14.12.2012 р., позивач вже дізнався про порушення свого права - 04.12.2013 р. та 15.12.2012 р., відповідно

Відтак, з 04.12.2012 р. розпочався перебіг позовної давності за заявленою позивачем вимогою про стягнення штрафу за прострочку оплати за товар поставлений за видатковою накладною № РН-0005194 від 28.11.2012 р., а з 15.12.2012 р. розпочався перебіг позовної давності за заявленою позивачем вимогою про стягнення штрафу за прострочку оплати за товар поставлений за видатковою накладною № РН-0005467 від 13.12.2012 р., який сплив 04.12.2013 р. та 15.12.2013 р., відповідно.

Таким чином, звернутись із позовом до суду про захист свого цивільного права або інтересу за вимогою про стягнення суми 16153грн. штрафу позивач повинен був реалізувати в період: з 04.12.2012 р. по 04.12.2013 р. (за порушення строків оплати за товар поставлений за видатковою накладною № РН-0005194 від 28.11.2012 р.) та з 15.12.2012 р. по 15.12.2013 р. (за порушення строків оплати за товар поставлений за видатковою накладною № РН-0005467 від 13.12.2012 р.).

Згідно відмітки відділення поштового зв'язку на конверті, даний позов було направлено до господарського суду Донецької області - 06.03.2014 р. (надійшов до суду 12.03.2014 р.), отже, строк позовної давності за вимогою про стягнення суми 16153грн. штрафу позивачем пропущено.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

22.04.2014 р. до господарського суду Донецької області відповідачем було надано письмовий відзив на позовну заяву, в якому відповідач заявив про застосування строку позовної давності.

За правилами статті 267 цього Кодексу наслідком спливу строку позовної давності у разі наявності відповідної заяви зацікавленої сторони є відмова у позові.

Таким чином, вказана обставина є підставою для відмови у задоволенні позову за вимогою про стягнення штрафу в сумі 16153,00 грн.

Поважних причин пропуску строку позовної давності позивачем не наведено та судом не виявлено.

У позові в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, з покладенням судових витрат на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог, шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми 1555,27 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Бетон Нова" (84791, м. Дебальцеве, с.м.т. Миронівський, Донецької області, вул. Совєтська, 42, код ЄДР 32406629, р/р 26007310008401 в філії АК «Південний» м. Донецьк, МФО 377012) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад" (юридична адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Маяковського, буд. 5-А; поштова адреса: 49112, м. Дніпропетровськ, вул. Гаванська, 4, код ЄДР 23934596, п/р № 26000105190001 в ЗАТ КБ «ПриватБанк», МФО 305299) суму 77764 (сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят чотири) грн. 88 коп. основного боргу та суму 1555 (одна тисяча п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 27 коп. судового збору.

Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 28.11.2014р.

Суддя М.В. Мірошниченко