Рішення № 41605823, 25.11.2014, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "25" листопада 2014 р. Справа № 906/1371/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Маріщенко Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Нікулін І.М. - генеральний директор (наказ № 17 від 01.08.08р.)

від третьої особи: Козир Р.А. - довіреність № 42 від 01.11.13р.

прокурор: Шевчук М.М. - посвідчення № 011387 видане 24.10.12р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Прокурора Радомишльського району в інтересах держави в особі Вишевицької сільської ради (с. Вишевичі Радомишльського району Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "ПРОНК" (с.Вишевичі Радомишльського району Житомирської області)

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна інспекція сільського господарства в Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 9113,26 грн.

Прокурор звернувся з позовом про стягнення з ТОВ "Агропромисловий комбінат Пронк" на користь Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області завданої внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням шкоди в розмірі 9113,26 грн., розподіливши вказану шкоду наступним чином: 2733,97 грн. грошових стягнень за шкоду до державного бюджету, 4556,63 грн. до сільського бюджету та 1822,66 грн. до обласного бюджету, посилаючись на матеріали перевірки, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Житомирській області від 03.04.2014 р. №276/15 щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "Пронк".

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав, що на спірних земельних ділянках розташовані підсобні допоміжні приміщення 1,4 га загальної площі, які використовуються для ремонту та підтримання будівель та споруд основного виробництва у справному стані, але при цьому земельні ділянки мають вигляд який мали при заключенні договорів оренди.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві. Зазначив, що відповідач використовує надану йому земельну ділянку не за цільовим призначенням.

Позивач свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового зсідання повідомлений належним чином (а.с.113). В судовому засіданні 11.11.2014р. представник позивача - сільський голова Гаврутенко С.В., згідно усних пояснень, позовні вимоги прокурора не підтримав.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив в повному, обсязі посилаючись на безпідставне нарахування шкоди. В позові просить відмовити. (а.с. 55-57).

Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі згідно пояснень від 12.11.14р. № 12-07/78. Зазначив, що при проведенні позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства ТОВ АК "ПРОНК" при використанні земельних ділянок на території Радомишльського району Житомирської області було встановлено, що відповідач використовує земельні ділянки загальною площею 1,4 га (земельні ділянки під чотирма деревообробними цехами) для обробки деревини на території яка є землями сільськогосподарського призначення, тобто не за цільовим призначенням.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників процесу, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.02.2010р. між Вишевицькою сільською радою Радомишльського району та товариством з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "Пронк" укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 2,8430 га, який зареєстрований в державному реєстрі за №041022000005 від 22.07.10р., та договір оренди земельної ділянки загальною площею 17,7309 га, який зареєстрований в державному реєстрі за №041022000001 від 22.06.10р. У відповідності до вказаних договорів Вишевицька сільська рада Радомишльського району передає, а ТОВ "Агропромисловий комбінат "Пронк" приймає у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (несільськогосподарські угіддя - під господарським двором).

Відповідно до п.5.2 вказаних договорів цільове призначення вказаних земельних ділянок - сільськогосподарське призначення (несільськогосподарські угіддя - під господарським двором).

03.04.2014 року державним інспектором сільського господарства Житомирської області Ясінським В.В., відповідно до вимог ст.ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", відповідно до листа Держсільгоспінспекції України від 24.03.2014 року № 1598/6-4/2-14 проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства ТОВ "АК "Пронк" при використанні земельних ділянок на території Радомишльського району Житомирської області.

В ході проведеної перевірки встановлено, що відповідач використовує вищезазначені земельні ділянки загальною площею 1,4 га (відповідна площа відображена в акті обстеження земельної ділянки) для обробки деревини на території, яка є землями сільськогосподарського призначення, під 4 (чотирма) деревообробними цехами.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про землеустрій", цільове призначення земельної ділянки є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому порядку.

Згідно з ч.1 ст.19 Земельного кодексу України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, зокрема на землі сільськогосподарського призначення.

Землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей, так у ч. 1 ст.22 Земельного кодексу України.

Абзацом 2 частини 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановленими статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.22 Земельного кодексу України до земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель лісогосподарського призначення, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

3. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування:

а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства;

г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства;

Згідно зі ст. 35 Закону України "Про охорону земель" від 19.06.2003 р. № 962-ІV власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані:

дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов'язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям;

уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані:

а) забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки;

б) додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля;

в) своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату;

г) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів;

ґ) підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі;

д) своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом;

е) дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон;

є) зберігати геодезичні знаки, протиерозійні споруди, мережі зрошувальних і осушувальних систем.

Законом можуть бути встановлені інші обов'язки землекористувачів.

Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.03р. № 963-ІV встановлено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Згідно ст.ст. 2, 6 даного Закону основними завданнями державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України та запобігання порушенням законодавства України у сфері використання та охорони земель, своєчасне виявлення таких порушень і вжиття відповідних заходів щодо їх усунення. До повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині:

- додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю;

- вжиття відповідно до закону заходів щодо повернення самовільно зайнятих земельних ділянок їх власникам або користувачам, використанням земель за їх цільовим призначенням, тощо.

Так, як зазначалося вище, проведеною перевіркою Держсільгоспінспекцією встановлено, що відповідач на орендованих земельних ділянках сільськогосподарського призначення, в порушення вищезазначених норм земельного законодавства займається обробкою деревини, тим самим використовує земельні ділянки на території Вишевицької сільської ради загальною площею 1,4 га не за цільовим призначенням.

Крім того, факт нецільового використання земельної ділянки відповідачем підтверджуються поясненням (сторінка 6 акту перевірки №276/15 від 03.04.2014 року) директора ТОВ "Агропромисловий комбінат "Пронк", де він вказує, що деревооброблююче обладнання установлено для виготовлення матеріалів, які використовуються для ремонту будівель та споруд. Такі ж самі пояснення відповідачем зазначені у відзиві на позов (а.с. 55-57).

Згідно з ст. 211 ЗК України, громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням.

Відповідно п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.11р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", згідно з пунктом 3.1 наказу Державного агентства земельних ресурсів України та Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 N 110 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо застосування Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 N 963" підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним чи фізичним особам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, є матеріали справи про адміністративне правопорушення, які підтверджують факт вчинення цього правопорушення, а саме:

- акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства;

- протокол про адміністративне правопорушення;

- припис (з вимогою усунення порушення земельного законодавства);

- акт обстеження земельної ділянки.

Отже, підставою для здійснення розрахунку розміру шкоди, заподіяної державі або територіальній громаді внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, є зазначені документи в їх сукупності, оскільки саме вони можуть підтвердити сам факт самовільного зайняття земельної ділянки, розмір зайнятої ділянки та період часу, протягом якого вона використовується без належних правових підстав.

За результатами проведеної перевірки Держсільгоспінспекцією встановлено порушення відповідачем вимог ст.91,125, 126, п. г) ч.1 ст.211 Земельного кодексу України, за наслідками якої складено акт перевірки №276/15 від 03.04.14р., акт обстеження земельної ділянки №156/15 від 03.04.14р., видано припис про усунення правопорушення земельного законодавства №127/15 від 03.04.14р., складено протокол від 03.04.14р. про адміністративне правопорушення відносно директора підприємства Нікуліна Івана Михайловича, винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №15078 від 03.04.14р. на директора підприємства у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень та складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки.

Відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 № 963, на підставі актів обстеження спеціалістами Держсільгоспінспекціі з Житомирській області проведено розрахунок шкоди, яка заподіяна внаслідок використання земельних ділянок не за цільовим призначенням та згідно розрахунку №120 від 03.04.2014 року становить 9113,26 грн.

Виходячи з вищевказаного, господарський суд не бере до уваги доводи представника відповідача щодо використання спірних земельних ділянок сугубо за цільовим призначення, на яких розташовані підсобні допоміжні приміщення відповідної виробничої інфраструктури (ремонт будівель та споруд комплексу).

Станом на даний час відповідачем шкода, заподіяна внаслідок нецільового використання земельної ділянки не відшкодована, порушення вимог земельного законодавства не усунуто, результати проведеної перевірки у встановлений законом строк до сільськогосподарської інспекції вищого рівня чи то до суду не оскаржувались.

У відповідності до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як па підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 9113,26 грн., розподіливши вказану шкоду наступним чином: 2733,97 грн. до державного бюджету, 4556,63 грн. до сільського бюджету та 1822,66 грн. до обласного бюджету.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "ПРОНК" (12214, Житомирська область, Радомишльський район, с.Вишевичі, вул. Клевцова, 2, код 21520749) на користь Вишевицької сільської ради Радомишльського району Житомирської області (р/р 33118331700526, МФО 811039, отримувач УК у Радомишльському районі \с.Вишевичі\ 24062100, код ЄДРПОУ 38015379) шкоди в розмірі 9113,26 грн., розподіливши вказану шкоду наступним чином: 2733,97 грн. до державного бюджету, 4556,63 грн. до сільського бюджету та 1822,66 грн. до обласного бюджету.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромисловий комбінат "ПРОНК" (12214, Житомирська область, Радомишльський район, с.Вишевичі, вул. Клевцова, 2, код 21520749) в доход Державного бюджету України (доходний рахунок 31214206783002, МФО 811039, банк одержувача ГУДКСУ у Житомирській області, одержувач УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), 22030001, код ЄДРПОУ суду 03499916, код одержувача 38035726, код судового збору 0349916) - 1827,00 грн. (тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 28.11.14

Суддя Маріщенко Л.О.

Вик. Біленька Ю.П.

1 - у справу,

2 - позивачу (рек. з повід),

3 - прокуратурі м. Житомира