Харківський окружний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Харків
28 листопада 2014 р. справа № 820/17936/14
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдак В.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області щодо нездійснення дій по обміну посвідки серії НОМЕР_2 громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з досягненням 45-річчя із проставленням відмітки про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області вчинити певні дії: здійснити громадянину В'єтнаму ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 у зв'язку з досягненням 45-річного віку із проставленням відмітки про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що звернувся у встановленому законодавством України порядку до ГУ ДМС України в Харківській області із заявою разом з доданими до неї необхідними документами з проханням здійснити обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням 45-річного віку. Однак, в порушення вимог діючого законодавства відповідач не здійснив дій щодо обміну посвідки, чим фактично безпідставно відмовило позивачу в обміні посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням позивачем 45-річного віку та проставленні відповідної відмітки в паспортному документі.
В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що оскільки первинна посвідка на постійне проживання в Україні була отримана позивачем у ВГІРФО ГУМВС України в Київській області, відповідачем до ГУ ДМС України в Київській області було направлено запит для підтвердження або спростування факту видачі позивачу вказаної посвідки. Проте, станом на час вирішення даної справи відповідь з ГУ ДМС України в Київській області відповідачу не надходила. Пояснив, що ГУ ДМС України в Харківській області, запобігаючи можливому незаконному перебуванню на території України позивача, тимчасово відмовило йому в здійсненні обміну посвідки та залишило на зберіганні заяву позивача та усі додані до неї документи до часу отримання відповідачем на його запит відповіді від ГУДМС України в Київській області.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд встановив наступне.
Згідно матеріалів справи судом встановлено, що позивач - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою В'єтнаму (а.с. 8-9), документована посвідкою на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 від 13.07.2009 р. терміном дії - безстроково (а.с. 7). В даній посвідці також міститься відмітка про місце реєстрації позивача.
Представник позивача 29.09.2014 р. відповідно до п. 9 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання і посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою КМУ від 28.03.2012 р. № 251, звернувся із заявою до ГУ ДМС України в Харківській області щодо обміну бланку посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням ОСОБА_1 45-річного віку. До заяви були додані необхідні документи та квитанції (а.с. 5).
Листом від 10.10.2014 р. № 4/19151 про обмін посвідки на постійне проживання громадянці СРВ ОСОБА_1 ГУ ДМС України в Харківській області повідомило представнику позивача про необхідність особистого прибуття позивача до управління для з'ясування необхідних питань за його участю (а.с. 6).
Листом від 14.11.2014 р. № 04/21552 про обмін посвідки на постійне проживання громадянці СРВ ОСОБА_1 ГУ ДМС України в Харківській області повідомило представнику позивача, що його заява щодо обміну посвідки розглянута, та оскільки ОСОБА_1 була документована вказаною посвідкою 27.05.2004 р. ВГІРФО ГУМВС України в Київській області, до УДМС України в Київській області було направлено запит щодо перевірки законності видачі позивачу посвідки на постійне проживання в Україні, тому станом на теперішній час вирішити питання по суті немає можливості (а.с. 28).
Отже, станом на день розгляду судом даної справи відповідач фактично відмовив позивачу в обміні посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку з досягненням позивачем 45-річного віку та проставленні відповідної відмітки в паспортному документі.
Вирішуючи спір, суд зазначає, статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Умови і порядок імміграції в Україну іноземців та осіб без громадянства визначені Законом України "Про імміграцію" від 07.06.2001 р. № 2491-III.
Так, відповідно до статті 1 вказаного Закону (в редакції, що діяла станом на час видачі позивачу посвідки), імміграція - це прибуття в Україну чи залишення в Україні у встановленому законом порядку іноземців та осіб без громадянства на постійне проживання; іммігрант - іноземець чи особа без громадянства, який отримав дозвіл на імміграцію і прибув в Україну на постійне проживання, або, перебуваючи в Україні на законних підставах, отримав дозвіл на імміграцію і залишився в Україні на постійне проживання; імміграційна віза позначка у паспортному документі, що засвідчує право іноземця чи особи без громадянства на в'їзд в Україну для постійного проживання.
Згідно абз. 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію", посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.
Стаття 12 Закону України "Про імміграцію" передбачає, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.
Відповідно до абз. 4 ч. 4 Прикінцевих положень Закону України "Про імміграцію", вважаються такими, що мають дозвіл на імміграцію в Україну іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну до 6 березня 1998 року за Угодою між Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам та Урядом СРСР про направлення і прийняття в'єтнамських громадян на професійне навчання та роботу на підприємства і в організації СРСР від 2 квітня 1981 року, залишилися проживати в Україні і звернулися протягом шести місяців з дня набрання чинності цим Законом із заявою про видачу їм посвідки на постійне проживання в Україні.
Суд звертає увагу на те, що при наданні позивачу посвідки на постійне проживання в Україні Відділ ГІРФО ГУМВС України в Київській області проводив перевірку підстав залишення на постійне проживання в Україні позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію в Україну не виявив та надав позивачу посвідку на постійне проживання в Україні.
Відповідно до Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.03.2012 р. № 251 (далі - Порядок № 251), встановлено, що цей Порядок визначає механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання.
Строк дії посвідки на постійне проживання не обмежується. Посвідка на постійне проживання підлягає обміну в разі досягнення особою 25 - і 45 - річного віку( п. 9 Порядку № 251).
Для обміну посвідки на постійне проживання в разі досягнення іноземцем та особою без громадянства 25- і 45-річного віку подаються документи, зазначені у підпунктах 1 - 4 і 6 пункту 15 цього Порядку (п. 16 Порядку № 251).
Згідно п. 11 Порядку № 251, видача посвідки має бути здійснена протягом семи днів.
Пунктом 12 Порядку №251 визначено, що посвідка видається іноземцеві та особі без громадянства під розписку після пред'явлення паспортного документа іноземця або документа, що посвідчує особу без громадянства, в якому на останній вільній сторінці проставляється відмітка про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою (за бажанням іноземця та особи без громадянства така відмітка може проставлятися у вкладному талоні).
Пунктом 17 Порядку № 251 передбачено, що рішення про відмову у видачі посвідки іноземцеві та особі без громадянства приймається в разі: 1) необхідності забезпечення національної безпеки або охорони громадського порядку; 2) необхідності охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні; 3) коли паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства, підроблений, зіпсований або не відповідає встановленому зразку чи належить іншій особі; 4) подання завідомо неправдивих відомостей або підроблених документів; 5) коли виявлено факти невиконання ними рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або вони мають інші майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи ті, що пов'язані з попереднім видворенням за межі України, у тому числі після закінчення строку заборони подальшого в'їзду в Україну (для осіб, що отримують посвідку на тимчасове проживання); 6) інших випадках, передбачених законами.
З'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх отриманими доказами, суд приходить висновку, що суб'єктом владних повноважень не наведено жодних правових підстав, за якими законодавцем визначено перелік законних підстав для прийняття рішення про відмову в обміні бланку посвідки на постійне проживання в Україні, а наведені ним в обґрунтування заперечень обставини є пасивною поведінкою суб'єкта владних повноважень, яка пов'язана з невиконанням останнім дій, які повинні були і могли бути вчинені в силу покладених на відповідача посадових обов'язків і згідно з чинним законодавством України, що в свою чергу несе негативний вплив на реалізацію прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, ГУ ДМС України в Харківській області, посилаючись на факт видачі посвідки на постійне проживання ВГІРФО ГУМВС України в Київській області та очікування отримання відповіді на запит від ГУ ДМС України в Київській області безпідставно відмовило у здійсненні обміну посвідки на постійне проживання в Україні, чим порушило права, свободи та законні інтереси позивача.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що відповідачем не було фактично вирішено по суті питання щодо обміну позивачу бланку посвідки на постійне проживання в Україні.
Зважаючи на те, що будь-яких зауважень щодо поданої заяви та доданих до неї документів відповідачем не наведено, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність при розгляді заяви представника позивача щодо обміну посвідки на постійне проживання в Україні у зв'язку із досягненням позивачем 45-річного віку.
Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до ст. 94 КАС України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про визнання дій протиправними - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, 24, код ЄДРПОУ 37764460) щодо нездійснення дій по обміну посвідки серії НОМЕР_2 громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 (61118, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, у зв'язку з досягненням 45-річчя із проставленням відмітки про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою.
Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Римарська, 24, код ЄДРПОУ 37764460) вчинити певні дії: здійснити громадянину В'єтнаму ОСОБА_1 (61118, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, обмін бланку посвідки на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 у зв'язку з досягненням 45-річного віку із проставленням відмітки про отримання посвідки за встановленим МВС зразком, що скріплюється печаткою.
Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, код 37999628, банк ГУДКСУ у Харківській області, МФО 851011, р/р 31217206784011) на користь ОСОБА_1 (61118, АДРЕСА_2, код НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні вісім копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Сагайдак В.В.
Судове рішення № 41605525, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 28.11.2014. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 820/17936/14. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: