Постанова № 41605523, 13.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 11/443

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку письмового провадження)

м. Київ

13 листопада 2014 року 09:00 № 826/16736/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві про визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві (далі - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнання протиправною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору від 06 жовтня 2014 року ВП №19999014;

- визнання протиправною та скасування постанови Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06 жовтня 2014 року ВП №19999014.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/16736/14.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.11.2014 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 11.11.2014 представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового засідання по справі.

Згідно ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 11.11.2014 суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606).

Відповідно до ст. 1 Закону № 606, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною 1 ст. 6 Закону № 606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Разом з тим, приписами ч. 1 ст. 11 Закону № 606 зазначено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, зокрема, накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей (п. 6 ч. 3 ст. 11 Закону № 606).

Державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках (ч. 1 ст. 19 Закону № 606).

При цьому, державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (ч. 1 ст. 25 Закону № 606).

Як вбачається з матеріалів справи, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Мороз Л.Є. за результатами розгляду наказу № 7/414, виданого 29.04.2010 Господарським судом м. Києва про стягнення з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на користь ВАТ "Український нафтогазовий інститут" боргу в сумі 74344,33 грн., було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 21.05.2010 № 19999014 (т. 1, а.с. 27).

Однак, 16.07.2010 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві надійшов лист від ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" з проханням зупинити виконавче провадження № 19999014 (т. 1, арк. 51), в порядку п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 606, яким передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Крім цього, ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" додало до листа Виписку з реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (т. 1, арк. 52), згідно якої засвідчено, що ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" внесено до вищенаведеного реєстру.

Відтак, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Мороз Л.Є. було винесено постанову про зупинення виконавчого провадження № 19999014 від 19.07.2010 (т. 1, арк. 54).

Крім того, 23.07.2013 до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві надійшла заява від стягувача (ПАТ "Український нафтогазовий інститут") з проханням поновити виконавче провадження № 19999014, оскільки підстави для зупинення, передбачені п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 606 відпали так, як згідно внесених змін до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" від 13.01.2011 встановлено, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року (т. 1, арк. 57).

Відповідно до п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2013 року.

Відтак, 05.08.2013 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Мороз Л.Є. було прийнято постанову про поновлення виконавчого провадження № 19999014 (т. 1, арк. 58).

Крім цього, в подальшому 20.11.2013 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Мороз Л.Є., у зв'язку з надходженням ухвали від 06.11.2013 № 7/414 Господарського суду м. Києва, якою замінено сторону виконавчого провадження - боржника з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника -ПАТ "Укргазвидобування" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775) з урахуванням ст. 8 Закону № 606 було замінено боржника з ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" на його правонаступника -ПАТ "Укргазвидобування" та надано ПАТ "Укргазвидобування" семиденний термін з моменту отримання даної постанови для сплати боргу (т. 1, арк. 28).

Як вбачається з позовної заяви, позивач стверджує, що 27.11.2013 отримав постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 20.11.2013 № 19999014, що підтверджується вхідним штампом ПАТ "Укргазвидобування".

Крім цього, як вбачається з матеріалів, позивач 30.09.2014 сплатив борг в сумі 74344,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 30.09.2014 № 3700 (т. 1, арк. 29) та, відповідно, 01.10.2014 подав до відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві заяву про закінчення виконавчого провадження, оскільки, ПАТ "Укргазвидобування" сплачено на рахунок відповідача борг в розмірі 74344,33 грн. (т. 1, арк. 30).

У зв'язку з чим, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Мороз Л.Є. 06.10.2014 в порядку виконавчого провадження № 19999014 були винесені наступні постанови:

- про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 7434,43 грн. (т. 1, арк. 31);

- про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у сумі 200,00 грн. (т. 1, арк. 32).

Проте, позивач не погодився з постановами від 06.10.2014 в порядку виконавчого провадження № 19999014 про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, а тому звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд прийшов до переконання про відмову у задоволенні позовних вимог виходячи з наступних міркувань.

Судом було встановлено, що виконавче провадження № 19999014 зупинялося на період з 19.07.2010 по 05.08.2013 в порядку п. 15 ч. 1 ст. 34 Закону № 606, яким передбачено, що виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у випадку внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відтак, 05.08.2013 старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Мороз Л.Є. було поновлено виконавче провадження № 19999014.

Проте, суд звертає увагу позивача, що на момент поновлення виконавчого провадження № 19999014, а саме станом на 05.08.2014 була чинна норма п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" в редакції від 15.05.2013, процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діє до 1 січня 2014 року.

Таким чином, старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві Мороз Л.Є. було протиправно поновлено виконавче провадження № 19999014, оскільки, станом на 15.08.2013 вищевказане виконавче провадження підлягало обов'язковому зупиненню п. 15 ч. 1 ст. 37 Закону № 606 (внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу").

Відтак, станом на 05.08.2013 виконавче провадження № 19999014 підлягало зупиненню, оскільки були відсутні підстави для його поновлення, враховуючи, що процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діяла до 1 січня 2014 року.

Крім того, як вбачається з постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 20.11.2013 № 19999014 відповідачем було надано ПАТ "Укргазвидобування" семиденний термін з моменту отримання даної постанови для сплати боргу, яка була отримана позивачем 27.11.2013.

Проте, суд звертає увагу позивача, що станом на 20.11.2013, згідно п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу діяла до 1 січня 2014 року.

Відтак, позивач жодним чином не міг виконати вимоги постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 20.11.2013 № 19999014 щодо сплати боргу у наданий семиденний строк, враховуючи, що відповідачем протиправно було поновлено виконавче провадження, а в подальшому протиправно встановлено строк для добровільного виконання щодо сплати боргу, оскільки, на даний момент ще тривала процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного комплексу.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив 30.09.2014 борг в сумі 74344,33 грн., шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача.

Крім того, згідно п. 3.4 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" в редакції від 03.07.2014, процедура погашення заборгованості підприємствами паливно-енергетичного

Відтак, судом було встановлено, що ПАТ "Укргазвидобування" в добровільному порядку виконало вимоги постанови про заміну сторони виконавчого провадження від 20.11.2013 № 19999014, хоча відповідачем було протиправно надано відповідачем 7-миденний строк для добровільного виконання, оскільки, дане виконавче провадження підлягало обов'язкову зупиненню.

Згідно ч. 1 ст. 28 Закону № 606, у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону № 606, витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кошти виконавчого провадження складаються з:

- авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій;

- стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій;

- інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

- перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

- послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;

- поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;

- проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

- розміщення оголошення в засобах масової інформації;

- виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

- інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону № 606, заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Крім того, окремі питання організації виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - рішення), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню визначені в Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої на виконання положень Закону № 606 наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року № 512/5 (надалі - Інструкція № 512/5).

Так, відповідно до п. 3.13.1 Інструкції № 512/5, 3.13.1., до інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами ДВС, належать витрати на:

а) зарахування коштів на відповідний рахунок органу ДВС (комісія банку);

б) виплату винагороди державним виконавцям;

в) придбання службових житлових приміщень;

г) придбання службових приміщень;

ґ) страхування державних виконавців;

д) забезпечення державних виконавців форменим одягом;

е) матеріально-технічне забезпечення діяльності служби, у тому числі: придбання канцелярських та господарських товарів, передплата періодичних, довідкових та інформаційних видань; придбання предметів, матеріалів, обладнання та інвентарю, витрати транспортних послуг, утримання транспортних засобів та оренда транспортних засобів, у тому числі грошова компенсація за використання державними виконавцями власного автотранспорту; оренда приміщень, ремонт та обслуговування оргтехніки, поштові витрати та витрати на послуги зв'язку, модему, Інтернету;

є) установку телефонів, модемного зв'язку та охоронної сигналізації;

ж) охорону та охоронну сигналізацію;

з) поліграфічні витрати;

и) проведення семінарів;

і) відрядження та проїзд державних виконавців, у тому числі на придбання проїзних документів;

ї) оплату комунальних послуг та енергоносіїв;

й) придбання основних засобів та програм;

к) Єдиний реєстр;

л) поточний та капітальний ремонт приміщень;

м) інші витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій.

Разом з тим, згідно пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" витрати виконавчого провадження та виконавчий збір стягується за постановою державного виконавця з боржника, якщо останній не виконав рішення добровільно в установлений для цього строк і воно було виконане примусово.

Як підтверджується матеріалами справи, позивач виконав рішення суду про виплату боргу, в той час, як відповідач не надав суду доказів щодо проведення процедури примусового виконання рішення суду, що є підставою для стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.

Крім того, однією з умов для стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій та виконавчого збору є саме не виконання рішення в добровільному порядку.

Проте, як встановлено судом, ПАТ "Укргазвидобування" виконало постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 20.11.2013 № 19999014 в добровільному порядку щодо сплати боргу, хоча виконавче провадження підлягало зупиненню.

Таким чином, враховуючи, що боржник (позивач) виконав постанову про заміну сторони виконавчого провадження від 20.11.2013 № 19999014, а тому відповідач дійшов протиправного висновку про стягнення з боржника виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 06 жовтня 2014 року ВП №19999014 про стягнення з боржника виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій, оскільки, відповідач діяв з порушеннями норм законодавства, а тому наявні підстави для скасування вище вказаних постанов.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, а, відтак, такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника виконавчого збору від 06 жовтня 2014 року ВП №19999014.

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 06 жовтня 2014 року ВП №19999014.

4. Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства "Укргазвидобування" (код ЄДРПОУ 00153146) понесені судові витрати в розмірі 182,70 грн. (сто вісімдесят дві грн. 70 коп.).

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо постанова не оскаржена в апеляційному порядку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Н.В. Клочкова