Постанова № 41605471, 21.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2014 року

Справа № 808/5586/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сіпака А.В.

при секретарі судового засідання Горбовій

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом приватного підприємства «Строй - Пак»

до Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки, за результатами якої складено акт №58/08-25-22-011/33610755 від 10.07.2014, також просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо коригування показників податкової звітності у додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 20114 року у автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок». Крім того позивач просить суд зобов’язати відповідача відновити показники податкової звітності у додатку №5 до податкової декларації з ПДВ за березень 2014 року, у автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», вчинені на підставі акту №58/08-25-22-011/33610755 від 10.07.2014.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому зазначив, що на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі вищевказаної норми, фіксування судового процесу не відбувалось

Позивач у своєму позові вказав на протиправність дій відповідача щодо призначення та проведення перевірки, на протиправність дій відповідача по корегуванню показників податкової звітності у інформаційній базі даних АС “Податковий блок”, АС “Аудит”, АС “Результати співставлення податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України”.

Відповідачем в свою чергу подано до суду заперечення, в яких він зазначив, що відповідачем правомірно та обґрунтовано відкориговане податкове зобов’язання та податковий кредит ПП «Строй - Пак».

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Посадовими особами відповідача була проведена перевірка ПП «Строй - Пак», за результатами якої складений акт від 10.07.2014 №58/08-25-22-011/33610755 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Строй - Пак» (код ЄДРПОУ 33610755) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року” (далі – Акт від 10.07.2014.).

Так згідно висновків Акту від 10.07.2014, зустрічною звіркою ПП «Строй - Пак» за березень 2014 року не підтверджено реальність здійснення господарських відносин із контрагентами, їх вид, обсяг, якість та розрахунки, а саме встановлено відсутність об’єктів оподаткування та неможливість реального здійснення платником податків операцій по ланцюгу «Постачальник - ПП «Строй - Пак» - Покупці» за березень 2014 року не мали та не могли мати ніякого юридичного змісту в зв’язку з наведеним вище.

Звіркою ПП «Строй - Пак» встановлено відсутність операцій, що підпадають під визначення статті 185 Податкового кодексу України за березень 2014 року.

Суд, дослідивши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як свідчать матеріали справи, на підставі складеного відповідачем акту від 10.07.2014 №58/08-25-22-011/33610755 було здійснено відповідне коригування в АІС "Податковий блок" АС "Перегляд результатів співставлення" показників податкової звітності ПП «Строй - Пак», що відображені в податковій декларації з ПДВ за березень 2014 року.

Приймаючи рішення по суті, суд виходив з наступного.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Механізм проведення органами податкової служби зустрічних перевірок регламентується Порядком проведення органами державної податкової служби зустрічних перевірок, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1232 (далі - Порядок).

Так, згідно з пунктами 2, 3 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб'єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб'єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Згідно п.4 Порядку орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Облік запитів на проведення зустрічних звірок у суб'єктів господарювання здійснюється органами державної податкової служби (як ініціаторами, так і виконавцями).

Згідно з положеннями податкового кодексу України та Порядку отримання інформації органами державної податкової служби за їх письмовим запитом визначеним Кабінетом Міністрів України, запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.

Представник відповідача пояснив, що підставою для проведення зустрічної звірки позивача став запит на проведення зустрічної перевірки від 10.07.2014. Документи, що запитувалися, для проведення звірки не надано, у зв’язку з чим прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки позивача.

Однак, як вбачається з пояснень позивача, на його адресу жодних запитів про проведення зустрічної звірки не надходило.

Враховуючи викладене, вбачається, що відповідачем не правомірно проведено зустрічну звірку позивача за результатом якої складено акт від 10.07.2014 про неможливість проведення зустрічної звірки позивача, оскільки були відсутні передбачені чинним законодавством підстави для проведення зустрічної звірки. Також, позивача не було належним чином повідомлено про проведення зустрічної звірки, що позбавило його права надавати пояснення та первинні документи податкового та бухгалтерського обліку.

Посилання відповідача, на відсутність платника податків за зареєстрованим місцезнаходженням, як на підставу складення акту від 10.07.2014, суд вважає безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4.4 Наказу Державної податкової служби України від 22.04.2011 №236 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок" (далі іменується - Наказ №236), у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб'єкта господарювання, зокрема у зв'язку із зняттям з обліку, встановленням відсутності суб'єкта господарювання та/або його посадових осіб за місцезнаходженням (податковою адресою), відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання (далі - Акт) (додаток 3), реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки (актів про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, неявки для підписання, відмови від писання Довідки про результати проведення зустрічної звірки) (далі - Журнал реєстрації довідок/актів) (додаток 4) та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

За приписами пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Позивач пройшов процедуру державної реєстрації, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Факт знаходження позивача за юридичною адресою підтверджується доданим до матеріалів справи документами.

Тобто, за відсутності платника податків за податковою адресою контролюючим органом складається Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, який за своєю формою та змістом не може містити висновки про документальне не підтвердження реальності здійснення господарських операцій з контрагентами, оскільки у такому випадку первинні документи контролюючим органом не перевірялись, а дані, відображені у них, не співставлялись з даними обліку.

Пункт 4.4 Наказу №236 містить норму, відповідно до якої, при подальшому залученні суб'єкта господарювання (посадових осіб суб'єкта господарювання) до проведення зустрічної звірки відповідальний підрозділ органу ДПС забезпечує проведення такої звірки.

Тобто, у випадку неможливості проведення зустрічної звірки через відсутність платника податків за податковою адресою, контролюючий орган складає відповідний Акт, і лише після залучення суб'єкта господарювання до проведення звірки та отримання від нього інформації має право проводити таку звірку, досліджувати, аналізувати зміст та обсяг первинних документів, та як наслідок, робити висновок про підтвердженість або непідтвердженість господарських операцій з контрагентами.

Разом з тим, як зазначає відповідач, звірка по суті проведена не була, а був лише складений Акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання, у зв'язку з його відсутністю за податковою адресою.

З аналізу викладеного вище слідує, що відповідач, порушивши право позивача на надання інформації та її документального підтвердження в місячний строк, не досліджуючи при цьому жодного первинного документа, в Акті робить висновок по документальне не підтвердження реальності здійснених операцій з контрагентами, що є протиправними діями з боку суб'єкта владних повноважень.

Щодо висновків викладених у акті перевірки від 10.07.2014 суд зазначає, що відповідачем, при перевірці позивача використано лише дані інформаційних систем державної податкової служби, дані податкової звітності позивача, установчі документи, реєстри податкових накладних. У акті зазначено, що позивач до перевірки не надав інших документів, оскільки ПП «Строй -Пак» відсутнє за місцем знаходження відповідно до довідки.

Разом з тим, суд звертає увагу на ту обставину, що використана відповідачем при перевірці інформація без дослідження у ПП «Строй -Пак» відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не може свідчити про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та невідповідність правочинів вимогам законодавства.

Крім того, позивач надав до матеріалів справи всі первинні документи, які є необхідними для спростування висновків, викладених у акті від 10.07.2014 №58/08-25-22-011/33610755.

Так у податковому праві превалює критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України (далі – ПК України).

Наведене виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників), до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 ПК України та його узгодження.

Відповідно до ст.74 ПК України, податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

У пп.14.1.171 п.14.1 ст.14 ПК України вказано, що податкова інформація – у значенні, визначеному Законом України “Про інформацію”, а саме, податкова інформація – це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому ПК України. Правовий режим податкової інформації визначається ПК України та іншими законами.

Конституційний Суд України визначив поняття “охоронюваний законом інтерес” як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам (Рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 №18-рп/2004 справа №1-10/2004).

Таким чином, у позивача є охоронюваний законом інтерес, який полягає у достовірності податкової інформації, відносно нього, яка міститься в інформаційних системах органу доходів і зборів, згідно раніше поданих позивачем податкових декларацій.

Податковим обов'язком визнається обов’язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).

Відповідно до п.37.1 ст.37 ПК України, підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Як зазначено у п.37.2 ст.37 ПК України, податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов’язує сплату ним податку.

Суд дійшов висновку, що передбачений у ст.ст.36, 37 ПК України податковий обов'язок в грошовому еквіваленті підлягає відображенню платником податків у складеній за правилами ст.46 ПК України і поданій до контролюючого органу у порядку ст.49 ПК України податковій декларації або у прийнятому контролюючим органом за правилами ст.ст.54, 58 ПК України податковому повідомленні-рішенні.

При цьому, відповідно до ст.54 Податкового кодексу України підставою для винесення контролюючим органом податкового повідомлення-рішення є факт як заниження, так і завищення платником податків грошових зобов'язань з податку (збору).

Будь-яких інших документальних підстав для виникнення чи зміни податкового обов’язку ПК України не містить.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено перевірку позивача, виявлені та зафіксовані у акті відповідні порушення позивачем податкового законодавства, проте відповідного податкового повідомлення-рішення не винесено.

Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з пункту 58.1 статті 58 ПК України, У разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Отже, у випадку виявлення факту заниження платником податків податкового зобов'язання, рівно як і у випадку виявлення факту завищення платником податків податкового зобов'язання, в тому числі і внаслідок декларування неіснуючого об'єкта оподаткування, податковий орган зобов'язаний прийняти відповідне податкове повідомлення-рішення. Іншого порядку дій податкового органу, як суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах, законодавство не передбачає.

Між тим, судом встановлено, що за результатами проведеної перевірки та за наслідками акту від 10.07.2014 відповідачем податкового повідомлення-рішення не приймалось, що є порушенням норм статті 58 ПК України.

Згідно з статті 20 ПК України, податковий орган здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплатою податків та зборів обов'язкових платежів, а також контроль за поданням платниками податків податкових декларацій розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, перевірки їх достовірності є одними з основних функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій.

Порядок та механізм такого контролю визначається нормативними документами Державної податкової адміністрації України, Міністерством доходів і зборів України.

Наказом Міністерства доходів і зборів “Про затвердження методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця” №165 від 14.06.2013 року, наказом ДПС України від 15.05.12 №420, яким затверджено Методичні рекомендації щодо комплексного відпрацювання сум ПДВ, які формують податковий кредит за податковими накладними, не зареєстрованими в ЄРПН та Інструкцію користувача АС “Система співставлення реєстру податкових накладних та Єдиного реєстру податкових накладних (податковий кредит)”.

Зазначеними наказами створені такі програмні продукти, а саме: система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів; система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні; система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011, зареєстрованим Мінюстом 20.12.11 за №1490/20228, затверджена форма декларації з податку на додану вартість та порядок її заповнення і подання, яким встановлено, що одночасно з декларацією повинні подаватися всі необхідні додатки до декларації, подання яких передбачено цим Порядком, а також розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5 до податкової декларації з податку на додану вартість та додаток 2 до податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої). У разі подання уточнюючих розрахунків, в яких проводиться коригування податкових зобов'язань та/або податкового кредиту, такі ж розшифровки подаються на суму уточнення.

Таким чином, АІС Податковий блок “Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” є одним з програмних продуктів центральної бази даних податкової звітності, що введена в дію з метою проведення перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість, в якій по податковим періодам відображаються показники податкового кредиту та податкових зобов'язань платників податків у розрізі контрагентів на підставі поданої податкової звітності з ПДВ.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з пункту 49.8 статті 49 ПК України, прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Наказом ДПС України від 14.06.2012 №516 затверджені “Методичні рекомендації щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України”, пунктом 4.4 яких передбачено, що прийняття податкової декларації є обов'язком ОДПС. Відмова посадової особи ОДПС прийняти податкову декларацію з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 ПК України, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої податкової декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється. За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою.

Отже, обов'язок платника податків подати декларацію з податку на додану вартість узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Таким чином, показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків, які відображаються в АІС “Податковий блок” “Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів”, формуються на підставі показників, поданих таким платником податків, податкових декларацій з ПДВ, і повинні їй відповідати.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що самостійна зміна відповідачем в АІС “Податковий блок” “Підсистема автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів” показників податкової звітності та податкового зобов’язання позивача на підставі акту перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подання уточнюючих декларацій (розрахунків), порушує права та інтереси позивача.

Виходячи із специфіки податку на додану вартість, який сплачується у складі ціни товарів (робіт, послуг), одна операція з продажу товару викликає відповідні податкові наслідки у обох сторін цієї операції, які є платниками податку на додану вартість, - у продавця - податкові зобов'язання, а у покупця - податковий кредит на аналогічну суму.

За таких обставин, невідповідність показників податкового кредиту та податкових зобов'язань, що задекларовані позивачем у деклараціях з податку на додану вартість, показникам з централізованої бази даних податкової звітності, має безпосередній вплив на права та інтереси позивача.

Суд зазначає, що процес співставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.

При цьому, зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Висновок щодо правильності (або недостовірності) задекларованих платником даних податкового обліку як підстави для внесення змін до вказаної бази даних може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податкових зобов'язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Таким чином, ураховуючи вище викладене, за змістом норм Податкового кодексу України, у будь-яких інформаційних базах контролюючих органів підлягають відображенню, насамперед, числові показники розміру грошових зобов'язань з податку (збору), що містяться у складених платниками податків документах обов'язкової податкової звітності, поданих платниками податків до територіальних органів доходів і зборів та прийнятих останніми. Ці показники підлягають незмінному збереженню до моменту набрання за правилами ст.56 ПК України, юридичної дії податковими повідомленнями-рішеннями, котрі прийняті контролюючими органами відповідно до ст.ст.54, 58 Податкового кодексу України.

Отже, враховуючи те, що за наслідками проведеної перевірки податкове повідомлення-рішення відповідачем не приймалось, а відповідно податкові зобов'язання не узгоджувались, то відповідачем безпідставно внесено зміни до АІС у вигляді коригування показників податкової звітності ПП «Строй - Пак»

З огляду на зазначене, суд вважає дії відповідача щодо коригування в АІС відомостей про податкові зобов'язання позивача – неправомірними та такими, що створюють негативні наслідки, усунути які можливо лише зобов'язанням відповідача вчинити дії щодо поновлення у зазначеній системі показників, задекларованих позивачем за відповідні періоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч. 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов’язок доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо проведення зустрічної звірки ПП «Строй - Пак» (ЄДРПОУ 33610755), за результатами якої складено акт №58/08-25-22-011/33610755 від 10.07.2014 “Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Строй - Пак» (код ЄДРПОУ 33610755) щодо підтвердження реальності здійснення господарських відносин, їх реальності та повноти відображення в обліку за березень 2014 року”.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області щодо коригування показників податкової звітності у додатку №5 до декларації з ПДВ за березень 2014 року у автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», що були здійснені на підставі акту перевірки №58/08-25-22-011/33610755 від 10.07.2014.

Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Заводському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області відновити показники податкової звітності у додатку №5 до податкової декларації з ПДВ ПП «Строй - Пак» (ЄДРПОУ 33610755) за березень 2014 року, у автоматизованій інформаційній системі «Податковий блок», вчинені на підставі акту №58/08-25-22-011/33610755 від 10.07.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Строй - Пак» (код ЄДРПОУ 33610755) судовий збір у розмірі 73 грн.08 коп. (сімдесят три гривні вісім копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя А.В.Сіпака