Постанова № 41605154, 21.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2014 року Справа № 813/7107/14

15 год. 25 хв. Зал судових засідань № 6

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О. ,

при секретарі судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Корець І.В.

від відповідача - Пилипюк А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Барком» до ГУ Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Барком» звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ГУ Міндоходів у Львівській області у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30 вересня 2014 року №0000122209/25556075 та №0000132209/25556075.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що оскаржувані рішення винесені на підставі акта, в якому вказується про порушення позивачем митних правил, що встановлено на підставі протоколу про порушення митних правил від 12.08.2014 року №1790/20900/14, складеного УБК та МП Львівської митниці Міндоходів на громадянина ОСОБА_3 - директора ТзОВ «Барком». Вказує, що належним та допустими доказом порушення митних правил є відповідна постанова, однак така не виносилась. Тому вважає, що відсутні належні та допустимі докази вчинення ним описаного в акті перевірки порушення. Відповідач не маючи достатніх та належних доказів вчинення позивачем порушення митних правил, виніс оскаржувані податкові повідомлення - рішення, відтак вважає такі протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав. Просив позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, наведених у письмових запереченнях на позов, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Заперечення обґрунтовує тим, що згідно документів, отриманих від митних органів Республіки Польща, а саме: експортних митних декларацій встановлено, що митними органами України для здійснення митного оформлення товарів, які ввозились на адресу ТзОВ «Барком» подавались фактури з аналогічними номерами та датами видачі із заниженою вартістю товарів. На підставі таких даних, у зв»язку з зміною митної вартості, як основи для нарахування митних платежів, перевіркою здійснено перерахунок належних до сплати платежів за ВМД.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи судом встановлено, що ГУ Міндоходів Львівської області проведено документальну невиїзну перевірку ТзОВ «Барком» щодо правильності визначення бази оподаткування, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за митними деклараціями №209140000/2013/3563 від 06.02.2013, №209140000/2013/1934 від 23.01.2013, №209140000/2012/45516 від 21.12.2012, №209140000/2012/44711 від 17.12.2012, №209140000/2012/42182 від 28.11.2012, №209140000/2012/28845 від 23.08.2012, №209140000/2012/18009 від 06.06.2012, №209140000/2012/16321 від 24.05.2012, №209140000/2012/8210 від 26.03.2012, №209140000/2012/483 від 24.01.2012, №209000010/2011/47947 від 06.12.2011, №209000010/2011/44175 від 11.11.2011, №209000010/2011/42184 від 29.10.2011, №209000010/2011/39734 від 15.10.2011, №209000010/2011/38037 від 06.10.2011, №209000010/2011/20647 від 25.06.2011, №209000010/2011/16434 від 31.05.2011, №209000010/2011/9472 від 15.04.2011, №209000010/2011/5990 від 24.03.2011, №209000010/2010/27418 від 24.12.2010, №209000010/2010/26177 від 09.12.2010, №209000010/2010/25393 від 27.11.2010 року за результатами чого відповідачем складено акт перевірки №н45/22-09/25556075 від 18.09.2014 року (далі - акт перевірки).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 30.09.2014 року:

- №0000122209/25556075, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ввізне мито на товари, що ввозяться суб'єктами підприємницької діяльності на територію України в розмірі 58131,58 грн., в тому числі за основним платежем 46505,26 грн., за штрафними санкціями 11626,32 грн.;

- №0000132209/25556075, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з ввезених на територію України товарів в розмірі 129930,16 грн. в тому числі за основним платежем 103930,53 грн., за штрафними санкціями 25982,63 грн.

Як вбачається з акта перевірки, за результатами такої встановлено порушення позивачем вимог ст.255, 264, 267 МК України, п.2 ст.52, п.1 ст.257 МК України, п.190.1 ст.190 ПК України внаслідок надання при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару документів, що містять неправдиві дані, що призвело до заниження податкового зобов'язання на загальну суму 150435,79 грн., в тому числі ввізне мито - 46505,26 грн., податок на додану вартість - 103930,53 грн.

На думку відповідача, позивачем було порушено вимоги ст. ст. 255, 264, 267 Митного кодексу України, п. 2 ст. 52 Митного кодексу України та ст. 257 Митного кодексу України, ст. 190 Податкового кодексу України, при цьому посилаючись на протокол про порушення митних правил від 12.08.2014 року №1790/20900/14, складеного УБК та МП Львівської митниці Міндоходів на громадянина України ОСОБА_3 - директора ТОВ «Барком».

На вказаний акт позивачем подано заперечення, у якому позивач, окрема, зазначив, що за наслідками розгляду протоколу №1790/20900/14 від 12.08.2014 р. про адміністративне правопорушення складеного УБК та МП Львівської митниці Міндоходів на гр. ОСОБА_3 не було винесено постанови по даному адміністративному протоколу. Вказане заперечення залишено без задоволення.

Не погодившись з податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Як вбачається з акта перевірки, підставою для встановлення порушення митних правил є протокол про порушення митних правил від 12.08.2014 року №1790/20900/14 складеного УБК та МП Львівської митниці Міндоходів на громадянина України ОСОБА_3.

Як вказано у акті перевірки та запереченнях на позов, ТзОВ «БАРКОМ» за зазначеними вище митними деклараціями було сплачено до бюджету митних платежів на момент митного оформлення товару на загальну суму 257734.52 грн.. а саме: ввізне мито в сумі 74642.58 грн., податок на додану вартість в сумі 183091,94 грн.

Відповідач вказує на те, що в порядку ст. 54,336 МК України ними скеровано запит до митних органів Республіки Польща щодо перевірки автентичності поданих до митного оформлення документів. На запит УБК та МП Головного оперативного управлінням Міністерства доходів і зборів України від 10.02.2014 №2974/5/99-99-07-16-06-16 отримано відповідь митних органів Республіки Польща, яка надіслана листом від 13.05.2014 №450000-ІМР\У-0712-293/14/548/RМ та завірені копії товаросупровідних документів, які були підставою для митного оформлення та вивезення товару з території Республіки Польща. Відповідач вказує, що згідно документів, отриманих на вказаний запит від митних органів Республіки Польща встановлено, що митними органами України для здійснення митного оформлення товарів які ввозились позивачем подавались фактури з аналогічними номерами та датами видачі із заниженою вартістю.

Однак, відповідачем не подано жодних доказів скерування запитів та отримання відповідей на запит, документів, що надійшли на запит. В акті перевірки відсутні покликання на конкретні документи (номер, дату, назву, суми, назви товару), отримані на запит від митних органів Республіки Польща.

Відповідно до положень ст. 495 Митного кодексу України, протокол про порушення митних правил є лише одним із доказів при розгляді справи про порушення митних правил.

Відповідно до положень ст. 527 Митного кодексу України, справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить постанову, якою призначається додаткова перевірка, накладається адміністративне стягнення або закривається провадження у справі.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами не було надано доказів про винесення постанови про притягнення до відповідальності посадових осіб позивача. Таким чином, факт вчинення порушення митних правил позивачем не є доведеним. Відтак податкові повідомлення-рішення №0000122209/25556075 та №0000132209/25556075 від 30.09.2014 року винесені відповідачем передчасно та протиправно, а тому підлягають скасуванню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно з статтею 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд акцентує увагу на практиці Європейського суду з прав людини. Так, у п.110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберга таксі Актіеболаг» та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «… адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасовувати оскаржувані рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.».

Попри свій обов'язок, відповідач не довів суду факту порушення позивачем вимог ст.255, 264, 267 МК України, п.2 ст.52, п.1 ст.257 МК України, п.190.1 ст.190 ПК України внаслідок надання при переміщенні через митний кордон України та митному оформленні товару документів, що містять неправдиві дані, не надав суду достатніх та належних доказів на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підставні, підтверджені матеріалами справи, та підлягають задоволенню.

Враховуючи наведене, перевіривши обставини передбачені ч.3 ст.2 КАС України, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору (336,09 грн.), відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 71, 86, 87, 94, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задоволити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000122209/25556075 та №0000132209/25556075 від 30.09.2014 винесені Головним управлінням Міндоходів у Львівській області.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Барком» (адреса:81127,Львівська обл., с. Підбірці, ЄДРПОУ 25556075) 336,09 грн. сплаченого судового збору.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлений і підписаний 26.11.2014 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна