Ухвала суду № 416047, 21.06.2006, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 

21 червня 2006 року                                                                 м. Київ

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі :

головуючого –  Харченка В.В.

                суддів – Берднік І.С.

                           Васильченко Н.В.

               Кравченко О.О.

               Матолича С.В.

при секретарі -  Мельник І.М.

            з участю-          представника ПП «Виробничо-комерційна компанія

    «Украгропромторг» - Ткаченко С.В.;

    представників ДПІ у м. Полтаві – Кочука О.В., Чалої О.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного підприємства Виробнича-комерційна компанія «Украгопромторг»

на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року

в адміністративній справі за позовом Приватного підприємства Виробнича-комерційна компанія «Украгропромторг» до Державної податкової інспекції у місті Полтава, Відділення державного казначейства у місті Полтаві  про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 219880,00 гривень та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000022305/0 від 28 січня 2005 року,

ВСТАНОВИЛА :

У січні 2005 року Приватне підприємство Виробничо-комерційна компанія «Украгропромторг» (надалі ПП ВКК «Украгропромторг») звернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Полтаві та ВДК у м. Полтаві про стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ в сумі 219880,00 грн. за січень, травень 2004 року.

Під час розгляду справи позивач доповнив позовну заяву вимогою про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення № 0000022305/0 від 28 січня 2005 року, яким визначена сума завищеного бюджетного відшкодування у розмірі 233029 грн., в тому числі 103908 грн. – за січень 2004 року та 129121 – за травень 2004 року.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03 березня 2005 року позовні вимоги задоволені повністю. Визнано недійсним податкове повідомлення – рішення № 0000022305/0 від 28 січня 2005 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 219880, 00 грн. бюджетного відшкодування ПДВ в сумі 219880,00 грн. за січень, травень 2004 року.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року  рішення господарського суду Полтавської області від 03 березня 2005 року скасовано та прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

В касаційній скарзі ПП ВКК «Украгропромторг», посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року; залишити в силі рішення господарського суду Полтавської області від 03 березня 2005 року; стягнути з ДПІ у м. Полтаві на його користь  892,50 грн. витрат по державному миту, сплаченому із касаційної скарги.

Позивач зазначає, що судом апеляційної інстанції не враховані норми п. п. 7.4.5 п. 7.4, п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відповідно до яких, не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківськими документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). При цьому позивач стверджує, що включив до податкового кредиту суми ПДВ у відповідності до п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит за січень, травень 2004 року,  належним чином оформлені і відповідають вимогам п. п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, на момент укладення договорів та складання податкових накладних ПП ВКК «Украгопромторг», ПП «Меганівест» та ПВКП «Вінкорд» були юридичними особами та платниками ПДВ. Прокуратурою м. Суми були винесені постанова про закриття кримінальної справи ПП «Мегаінвест» від 10 січня 2005 року на підставі висновку судово-економічної експертизи № 131 від 29 листопада 2004 року та постанова про закриття кримінальної справи ПВКП «Вінкорд» від 05 січня 2005 року на підставі висновку судово-економічної експертизи № 130 від 29 листопада 2004 року.

В своїй касаційній скарзі ПП ВКК «Украгопромторг» також посилається на те, що в податкових деклараціях по ПДВ за січень, травень 2005 року сума ПДВ мала від’ємне значення і становила 219880, 00 грн., а тому строк для здійснення бюджетного відшкодування після подання декларацій за січень, травень 2004 року, визначений п.п. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», настав і підприємство отримало право на відшкодування суми бюджетної заборгованості.

В суді касаційної інстанції представник ПП ВКК «Украгропромторг» - Ткаченко С.В. підтримала касаційну скаргу та її доводи.

В письмових запереченнях щодо поданої касаційної скарги ДПІ у м. Полтаві просила постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року залишити в силі, а касаційну скаргу ПП ВКК «Украгропромторг» - без задоволення, оскільки за змістом Закону України “Про податок на додану вартість” право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не з самого факту існування зобов’язанння по сплаті ПДВ в ціні товару.

В суді касаційної інстанції представники ДПІ у м. Полтаві – Кочук О.В. та Чала О.Д. підтримали подані відповідачем заперечення.

Відділення державного казначейства у м. Полтаві письмових заперечень на касаційну скаргу не подало.

В суд касаційної інстанції представник ВДК у м. Полтаві не з,явився, належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи відповідно до ст.35 КАС України.

 Заслухавши доповідь судді Берднік І.С., пояснення представника ПП ВКК «Украгропромторг» - Ткаченко С.В., представників ДПІ у м. Полтаві – Кочура О.В. та Чалої О.Д., перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, в січні 2004 року ДПІ у Полтава була проведена позапланова перевірка правильності заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість ПП ВКК «Украгропромторг» за січень, травень 2004 року.

За наслідками перевірки було складено акт № 30/23-2/31562328 від 28 січня 2005 року.

На підставі вищевикладеного акту перевірки позивачу було винесено податкове – повідомлення рішення від 28 січня 2005 року № 0000022305/0 про завищення бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 233029 грн., в тому числі, 103908 грн. за січень 2004 року та 129121 грн. за травень 2004 року.

В результаті перевірки були встановлено порушення п. 1.3, 1.8 ст. 1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5, п. 7.4 п.п. 7.7.5, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» у зв’язку з тим, що суми податку на додану вартість, сплачені ПП ВКК «Украгропромторг» продавцям ПП «Мегаінвест» та ПВКП «Вінкорд» по договорам придбання товарів за січень та травень 2004 року, віднесені позивачем до податкового кредиту та заявлені до бюджетного відшкодування безпідставно, оскільки факт надходження сум податку на додану вартість до бюджету непідтверджений.

Колегія суддів погоджується з висновком  суду апеляційної інстанцій про безпідставність заявленої ПП ВКК «Украгропромторг» суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування.

Відповідно до пункту 1.7 Закону України “Про податок на додану вартість” податковий кредит – сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов’язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді  у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації (підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 вище зазначеного Закону).

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7). У разі коли за результатами звітного періоду визначена різниця має від’ємне значення, то відповідна сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету протягом місяця, наступного після подачі декларації (підпункт 7.7.3 пункту 7.7 статті 7). Тобто ця сума є бюджетним відшкодуванням і підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках передбачених Законом. (пункт 1.8 статті 1).

Таким чином, законодавцем чітко передбачено, що однією з обов'язкових підстав бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість є сплата цих сум до Державного бюджету України.

За змістом Закону України “Про податок на додану вартість”  (п.1.8 ст. 1, п.п. 7.2.1. п. 7.2., п.п. 7.4.1. п. 7.4. та п.п. 7.4.5. п. 7.4., п.п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 ) право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ , а не з самого факту існування зобов,язання по сплаті ПДВ в ціні товару.

В ході перевірки правильності заявлених до бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість ДПІ у м. Полтава були направлені запити до ДПІ в м. Суми про проведення зустрічних перевірок ПП «Мегаінвест» та ПВКП «Вінкорд».

У відповідь на запит ДПІ в м. Суми відносно ПП «Меганівест» повідомило, що згідно наданих податкових накладних з податку на додану вартість ПП до ДПІ м. Суми податкове зобов’язання з ПДВ ПП «Мегаінвест» складає:

- за січень 2004 року – 0,0 (декларація з прочерком);

- за лютий 2004 року – 5956,00 грн.;

- за березень 2004 року – 10,00 грн.;

- за квітень 2004 року – 0,0 (декларація з прочерком);

- за травень 2004 року – 0,0 (декларація з прочерком);

- за червень 2004 року – 0,0 (декларація з прочерком).

Крім того, ДПІ в м. Суми повідомило, що на податкових деклараціях, ПП «Мегаінвест», починаючи з квітня 2004 року, відсутній відтиск печатки підприємства.

У відповідь на запит ДПІ в м. Суми відносно ПВКП «Вінкорд» повідомило, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою та не звітує з 01 квітня 2004 року.

Оскільки факт надмірної сплати сум податку на додану вартість не підтверджений, суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 219880,00 гривень та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 000022305/0 від 28 січня 2005 року.

На правильність висновків суду апеляційної інстанції не впливає наявність висновку судово-економічної експертизи № 131 від 29 листопада 2004 року; висновку судово-економічної експертизи № 130 від 29 листопада 2004 року та результати експертизи фінансової звітності за 2004-2005 роки, заяву про проведення якої позивач подав до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім.. Бокаріуса.

Доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року винесена з дотриманням  норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів

УХВАЛИЛА :

Касаційну скаргу Приватного підприємства Виробнича-комерційна компанія «Украгопромторг» залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31 жовтня 2005 року – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий –                                                                              Харченко В.В.

Судді –                                                                                                      Берднік І.С.

                                                                                                              Васильченко Н.В.

                                                                                             Кравченко О.О.

                                                                                             Матолич С.В.