Ухвала суду № 41604696, 28.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

_______________

УХВАЛА

про відмову у прийнятті позовної заяви

0,2

28.11.14

Справа № 910/26254/14.

Суддя Гулевець О.В., розглянувши

позовну заяву Державного підприємства Міністерства оборони України "Інвестжитло"

до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві

про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Міністерства оборони України "Інвестжитло" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису.

Згідно з ч. 1 ст. 21 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Тобто, господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження, коли склад учасників спору відповідає статті 1 Господарського процесуального кодексу України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер.

Відповідно до статті 60 Закону України "Про виконавче провадження" особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на майно і про зняття з нього арешту.

При цьому, як роз’яснено у п. 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", відповідачами у справах за цими позовами є стягувач і боржник, а справи підлягають розглядові за правилами господарського судочинства, якщо вони виникають у цивільних чи господарських правовідносинах і суб'єктний склад сторін у них відповідає вимогам статті 1 ГПК. Що ж до заперечень проти арешту (опису) майна, які не пов'язані зі спором про право на це майно, а стосуються порушень вимог виконавчого провадження з боку органів державної виконавчої служби, то їх слід розглядати за правилами статті 121 2 ГПК.

Відповідно до п. 9.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України", вимоги інших осіб щодо належності саме їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, реалізується шляхом подання ними з додержанням правил підвідомчості (стаття 12 ГПК) позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на майно і звільнення його з-під арешту. В такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним з підстав, передбачених законом. Орган Державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися господарським судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В той же час, Державне підприємство Міністерства оборони України "Інвестжитло" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, в якому просить звільнити майно Державного підприємства "Інвестжитло" з-під арешту та виключити майно з опису, посилаючись на те, що наявність арешту на майно та рахунки ДП "Інвестжитло" унеможливлює здійснення наказу Міністра оборони України від 21.10.2013 року № 726 "Про реорганізацію Державного підприємства "Інвестжитло" шляхом приєднання його до Концерну "Техвоєнсервіс".

З наданого позивачем позову випливає, що у даному позові відсутній спір про право, правовідносини у даному позові не носять господарського характеру, а суб'єктний склад сторін не відповідає вимогам статті 1 ГПК України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності поширюється компетенція адміністративних судів, даний спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо заява не підлягає розгляду в господарських судах України.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в прийнятті позовної заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Інвестжитло" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису.

Суд вважає за необхідне, звернути увагу заявника на те, що Державне підприємство Міністерства оборони України "Інвестжитло" не позбавлено можливості звернутися за захистом своїх прав шляхом подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби до суду, яким було розглянуто відповідну справу.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі: 1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; 2) повернення заяви або скарги; 3) відмови у відкритті провадження у справі; 4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); 5) закриття провадження у справі.

Пунктом 5.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" визначено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в ухвалі, якою здійснюється відмова у прийнятті або повернення заяви (скарги), за подання якої сплачується судовий збір.

Оскільки суд відмовив у прийнятті позовної заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Інвестжитло", то судовий збір у розмірі 1218 грн. та у розмірі 1827,00 грн., сплачений за подання вказаної позовної заяви підлягає поверненню заявнику.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 62, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України,-

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті позовної заяви Державного підприємства Міністерства оборони України "Інвестжитло" до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису відмовити.

2. Повернути позовну заяву про звільнення майна з-під арешту та виключення майна з опису та додані до неї документи Державному підприємству Міністерства оборони України "Інвестжитло".

3. Повернути Державному підприємству Міністерства оборони України "Інвестжитло" (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 33294267) судовий збір у розмірі 1218,00 грн., перерахований квитанцією №271 від 20.09.2014р.

4. Повернути Державному підприємству Міністерства оборони України "Інвестжитло" (03168, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 6, код ЄДРПОУ 33294267) судовий збір у розмірі 1827,00 грн., перерахований квитанцією №272 від 20.09.2014р.

Суддя О.В. Гулевець