Постанова № 41604091, 23.10.2014, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 25006, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 40 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 жовтня 2014 року справа № П/811/2949/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., за участю секретаря Бондар Я.Г. та представників:

позивача: Ратенко Н.В. та Пожарова О.О.;

відповідача: Івашкіна О.В. та Тюльканової І.

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Бліг"

до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 20.08.2014 року №0001872200 про нарахування грошового зобов'язання в сумі 174688,00 грн. та №0001882200 в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 5260281,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Олександрія Бліг" (далі - позивач, ТОВ "Олександрія Бліг") звернулося до суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (далі - відповідач, Кіровоградської ОДПІ) в якому просить скасувати податкові повідомлення - рішення від 20.08.2014 року №0001872200 про нарахування грошового зобов'язання в сумі 174688,00 грн. та №0001882200 в частині нарахування грошового зобов'язання в сумі 5260281,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями й мотивує позовні вимоги тим, що вказані рішення порушують права позивача, суперечать діючому законодавству, прийняті на основі необґрунтованих висновків перевіряючого податкового органу.

Позивач вважає, що висновки Акта перевірки є необґрунтованими і незаконними, та такими, що не відповідають фактичним обставинам, оскільки ґрунтуються лише на припущеннях, що в свою чергу, не підтверджені належними документами. Як наслідок, штрафні (фінансові) санкції застосовані згідно спірних податкового повідомлення-рішення та рішення на його підставі, являються неправомірними та підлягають скасуванню.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню.

За таких обставин, відповідач зазначає, що оскаржувані рішення винесені правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини, що викладені у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.

ТОВ «Олександрія-Бліг» зареєстроване в якості юридичної особи 18.04.2002 року в Олександрійській РДА Кіровоградської області, згідно Розпорядження голови районної державної адміністрації за №193-р.

Види діяльності за КВЕД: дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв; виробництво виноградних вин; виробництво сидру та інших подово-ягідних вин; виробництво інших недистильованих напоїв із зброджу вальних продуктів; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями т жирами; оптова торгівля напоями; пакування; неспеціалізована оптова торгівля (т.2, а.с.227-229).

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ, за ТОВ «Олександрія - Бліг», серед інших, рахуються наступні відокремлені підрозділи: Філія «Торговий Дім» ТОВ «Олександрія-Бліг» та Луцька філія ТОВ «Олександрія-Бліг» (т.1, а.с.227-229).

Досліджуючи спірні правовідносини суд зазначає наступне.

На підставі наказу №401від 11.06.2014 року посадовими особам Олександрійської ОДПІ проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Олександрія Бліг" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт №279/22-00-31969320 від 07.08.2014р. (т.1,а.с.28-114).

В акті перевірки податковим органом зафіксовано порушення:

-пп.138.10.3 п.138.10 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого платником занижено податок на прибуток в сумі 139750,00 грн., в тому числі за ІІІ квартали 2012 року в сумі 62142,00 грн., за 2013 рік - 77608,00 грн.,

- п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником податку завищено податковий кредит за серпень 2013 року в сумі 32190,00грн., внаслідок формування податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ по операціях з ТОВ "Котовський винзавод" по яких відсутня реальність вчинення господарських операцій;

- п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено податковий кредит на суму 140875,00 грн. (в тому числі за липень 2012р. - 18768,00 грн., серпень 2012 р. - 26173,00 грн., вересень 2012р.-14242,00 грн., жовтень 2012р. - 19804,00 грн., липень 2013р. - 25658,00 грн., за серпень 2013р. - 36230,00 грн.) за рахунок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ від маркетингових послуг, не пов'язаних з господарською діяльністю;

- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено податковий кредит за лютий 2013 року на суму 3374,00 грн. за рахунок включення сум ПДВ без підтверджуючих первинних документів;

- п. 198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого платником завищено податковий кредит в сумі 10854,00 грн., в тому числі за 2013р. - 7285,00 грн., за листопад 2013р. - 3569,00 грн. за рахунок не проведення коригування податкового кредиту з вартості отриманих та неоплачених товарів, по яких минув термін позовної давності за кредиторською заборгованістю по контрагенту Тернопільська філія "Винзавод "Південні Вікна".

На підставі висновків, викладених в акті перевірки податковим органом прийнято:

- податкове повідомлення - рішення №0001882200 від 20.08.2014 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 5 265 342,00 грн., в тому числі за основним платежем - 3 510 228,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1 755 144,00 грн. (т.1, а.с.189);

- податкове повідомлення - рішення № 0001872200 від 20.08.2014р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 174 688,00 грн., в тому числі за основним платежем - 139750,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 34938,00 грн. (т.1, а.с.190).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пп. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, зокрема, є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Згідно з п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

При цьому, виходячи з положень пп. 138.1.1. п. 138.1 ст. 138 Податкового Кодексу витрати операційної діяльності включають, в тому числі, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Відповідно до пп. 139.1.9. п. 139.1 ст. 139 ПК України, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку, не включаються до складу витрат.

Зі змісту наведених норм випливає, що витрати підприємства можна віднести до складу валових лише у разі фактичності відповідних витрат, оскільки сам факт їх здійснення є визначальною ознакою формування валових витрат. В свою чергу, фактичність здійснення витрат повинна підтверджуватись розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, однак, самі по собі документи без реального здійснення операції, за наслідком якої сформовані витрати підприємства, не мають юридичної сили та не можуть бути підставою для формування валових витрат підприємства.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту, зокрема, виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2. ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6. ст. 198 цього Кодексу передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Виходячи зі змісту наведених вище норм, право на віднесення сум ПДВ, сплачених при придбанні товару, до податкового кредиту виникає у суб'єкта господарювання у разі дотримання ним наступних умов: 1) фактичності придбання такого товару, тобто, реальності відповідної господарської операції; 2) наявності податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку, чи митних декларацій на підтвердження придбання такого товару та сплати відповідної суми ПДВ; 3) подальшого використання придбаного товару в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства.

Отже наявність податкових накладних, складених особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, не є єдиною умовою формування податкового кредиту. При цьому будь-які документи, складені на підтвердження факту здійснення окремої господарської операції, набувають статусу документа за своїм суттєвим навантаженням лише у разі фактичності здійснення господарської операції, з приводу якої складається відповідний документ, тобто, зміст господарської операції превалює над її формою.

При цьому згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Частиною 2 цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Досліджуючи спірні правовідносини, суд встановив, що висновок відповідача, наведений ним в акті перевірки, ґрунтується на встановлених відповідачем фактах, які в цілому свідчать про безтоварність господарських операцій, що здійснювались між позивачем та його контрагентами на підставі яких були сформовані валові витрати та податковий кредит з податку на додану вартість.

В судовому засіданні встановлено та матеріалами справи підтверджено, що одним із основних видів діяльності позивача є виробництво та оптовий продаж алкогольних напоїв.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем (постачальник за договором) та ТОВ "АТБ-маркет" (покупець за договором) укладено договір поставки №34454 від 01.10.2011 року. Предметом укладеного договору є постачання ТОВ "Олександрія Бліг" алкогольних напоїв (горілки) власного виробництва в мережу магазинів роздрібної торгівлі ТОВ "АТБ-Маркет" (т.1, а.с.195-210).

01.01.2013 року між ТОВ "Олександрія Бліг" (постачальник за договором) та ТОВ "АТБ-Маркет" (покупець за договором) укладено договір постачання №34454, предметом якого є постачання позивачем алкогольних напоїв (горілки) власного виробництва в мережу магазинів роздрібної торгівлі ТОВ "АТБ-Маркет" (т.1, а.с.211-222).

01.10.2011 року між позивачем (замовник за договором) та ТОВ "АТБ-Маркет" (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг №34455, згідно якого виконавець зобов'язався надати послуги з проведення маркетингових досліджень (т.1, а.с.223-233).

01.01.2013 року між ТОВ "Олександрія Бліг" (замовник за договором) та ТОВ "АТБ-Маркет" (виконавець за договором) укладено договір про надання послуг №34455, предметом якого є надання послуг з проведення маркетингових досліджень (т.1,а.с.234-251).

На виконання укладених договорів, ТОВ "Олександрія Бліг" склало разом із ТОВ "АТБ-Маркет":

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №082022 від 31.0.7.2012 року, в якому відображено надання послуг на суму 112610,00 грн., в т.ч. ПДВ 18768,33 грн. (т.2, а.с.1);

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №098021 від 31.08.2012 року, в якому відображено надання послуг на суму 157040,00 грн., в т.ч. ПДВ 26173,33 грн. (т.2, а.с.2);

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №117026 від 30.09.2012 року, в якому відображено надання послуг на суму 85450,00 грн., в т.ч. ПДВ 14241,67 грн. (т.2, а.с.3);

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №124072 від 31.01.2012 року, в якому відображено надання послуг на суму 118820,00 грн., в т.ч. ПДВ 19803,33 грн. (т.2, а.с.4);

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №087022 від 31.07.2013року, в якому відображено надання послуг на суму 153950,00 грн., в т.ч. ПДВ 25658,33 грн. (т.2, а.с.5);

- акт здачі-прийняття виконаних робіт №103022 від 31.08.2013 року, в якому відображено надання послуг на суму 217380,00 грн., в т.ч. ПДВ 36230,00 грн. (т.2, а.с.6).

Згідно з додатками до договорів, виконавець зобов'язаний надати наступні послуги: проведення кількісного маркетингового дослідження у форматі польового анкетування (закриті питання); визначення залишків продукції в магазинах, що приймали участь у дослідженні; визначення об'єму продажу товарів у торгівельних точках у грошовому виразі, що приймали участь у дослідженні.

На підтвердження фактичного виконання умов укладених договорів, позивачем надано до суду складені ТОВ "АТБ-Маркет" до кожного додатку до договору та вищезазначених актів здачі-прийняття виконаних робіт:

- визначення залишків продукції ТОВ "Олександрія Бліг" в торгових точках мережі ТОВ "АТБ-Маркет" (т.2,а.с.7-11,34-38,77-81,98-101,123-126, 146-152);

- звіти про проведене маркетингове дослідження (т.2,а.с.12-33,39-76,82-97,102-122,127-145,153-175) та податкові накладні (т.2,а.с.176-185).

З оглянутих судом звітах про виконану роботу вбачається, що ТОВ "АТБ-Маркет" зазначило детальний опис які саме проводилися дослідження з відповідними кількісними показниками, графіками, зазначенням виду дослідження та визначенням його методики і мети.

Судом під час дослідження спірних правовідносин встановлено, що ТОВ "АТБ-Маркет" проводились дослідження шляхом опитування людей.

Польове дослідження - це збирання і обробка первинної інформації спеціально для конкретного маркетингового аналізу.

Як методи одержання інформації в польових маркетингових дослідженнях використовуються: опитування, пілотаж, панель, спостереження, експеримент і експертні оцінки.

Опитування - це з'ясування позиції людей або одержання від них відповіді на яке-небудь питання.

Оплата отриманих послуг підтверджується долученими до справи банківськими виписками (т.2, а.с.206-207, 215). Всі документи підписані відповідальними особами та скріплені печатками як позивача так і контрагента.

Судом також враховано, що відповідно до пп.1.2.11 статуту ТОВ "АТБ-Маркет", одним із видів діяльності підприємства є маркетинг (т.2, а.с.189).

Товариство може здійснювати іншу не заборонену чинним законодавством України діяльність, спрямовану на досягнення мети, встановленої статутом, отже ТОВ "АТБ-Маркет" здійснює діяльність у відповідності з його цілями і предметом діяльності згідно із статутом.

Відповідно до п.п. 14.1.108 п. 14.1 ст. 14 ПК України маркетингові послуги (маркетинг) - послуги, що забезпечують функціонування діяльності платника податків у сфері вивчання ринку, стимулювання збуту продукції (робіт, послуг), політики цін, організації та управлінні руху продукції (робіт, послуг) до споживача та після продажного обслуговування споживача в межах господарської діяльності такого платника податків. До маркетингових послуг належать, у тому числі: послуги з розміщення продукції платника податку в місцях продажу, послуги з вивчення, дослідження та аналізу споживчого попиту, внесення продукції (робіт, послуг) платника податку до інформаційних баз продажу, послуги зі збору та розповсюдження інформації про продукцію (роботи, послуги).

Так, наказом Державної податкової служби України №123 від 15.02.2012 року «Про затвердження Узагальнюючої податкової консультації щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат» зазначено, що для врахування витрат на рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати при обчисленні об'єкта оподаткування необхідне доведення безпосереднього зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника податків та підтвердження первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Кодексу.

Позивачем під час розгляду справи у суді надано відповідні звіти щодо проведених маркетингових послуг, з яких вбачається , що маркетингові послуги дійсно надані.

Суд зазначає, що звіт є основним підсумковим документом, що включає всю змістовну інформацію, отриману в результаті дослідження. Звіт в першу чергу призначений для замовника дослідження, який зацікавлений в отриманні детальної інформації по досліджуваному предмету і в практичних рекомендаціях, що дозволяють коригувати свої дії у його підприємницькій діяльності.

Матеріалами справи встановлено, що філіям ТОВ "Олександрія-Бліг" присвоєно ідентифікаційні коди, вони діють на умовах згідно Положень про Філії, директори Філій наділені повноваженнями діяти від імені ТОВ "Олександрія-Бліг" в межах Довіреностей.

Підрозділи зареєстровані як самостійні платники податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, а також платниками єдиного внеску до Пенсійного фонду, які самостійно нараховують заробітну плату працівникам та звітують перед Державними податковими інспекціями, Пенсійними фондами та Регіональними управліннями статистики. Мають відокремлені баланси та печатки зі своїм найменуванням.

Основний вид діяльності філій - це оптова торгівля алкогольними напоями як виробництва ТОВ "Олександрія-Бліг" так і інших виробників.

Філії включено в додаток до ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додавання спирту) реєстраційний номер 005289 від 20.12.2011 року.

Філіям делеговано право виписування податкових накладних.

Філії самостійно укладають угоди на придбання та реалізацію товару, керуючись вимогами Положення про філію (т.2, а.с.191-197).

Подільсько-Поліська регіональна філія ТОВ "Олександрія-Бліг", являється відокремленим структурним підрозділом ТОВ "Олександрія-Бліг", за правовим статусом - без юридичної особи.

Судом встановлено, що 29.09.2010 року між Подільсько-Поліською регіональною філією ТОВ "Олександрія-Бліг" (покупець за договором ) та ТОВ "Винзавод "Південні вікна" (постачальник за договором) укладено договір купівлі-продажу №49. Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується поставити алкогольну продукцію, відповідно до накладних. Які є невід'ємною частиною договору (т.3, а.с.18).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме: податкові накладні та товарно-транспортні накладні (т.3,а.с.19-28), свідчать про фактичне отримання товару.

Відповідачем в акті перевірки зазначено, що товари (послуги), які отримані платником ПДВ та не оплачені протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, оскільки відсутній факт їх придбання, а тому право на податковий кредит щодо таких товарів (послуг) у платника податків відсутнє.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, фінансова допомога - фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

Безповоротна фінансова допомога - це сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником, що не стягнута після закінчення строку позовної давності.

Відповідно пп.135.5.4 п.135.5 ст.135 ПКУ доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з інших доходів: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, у разі списання непогашеної кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, витрати на придбання таких товарів, робіт та послуг коригуванню не підлягають.

29.03.2012 року між ТОВ "Котовський винзавод" (постачальник за договором) та Луцькою філією ТОВ "Олександрія-Бліг" (покупець за договором) укладено договір поставки №5, на постачання алкогольної продукції (т.3, а.с.47-50).

Долучені до матеріалів копії первинних документів, а саме: видаткові накладні, податкові накладні та товарно-транспортні накладні (т.3, а.с.51-57), свідчать про фактичне виконання сторонами умов даного договору.

Розрахунки між ЛФ "Олександрія-Бліг" та ТОВ "Котовський винзавод" проведено шляхом перерахування відповідних сум на банківський рахунок, що підтверджується копіями платіжних доручень (т.3, а.58,72-76).

Таким чином, суд прийшов до висновку, що господарська операція між ЛФ "Олександрія-Бліг" та ТОВ "Котовський винзавод" здійснювалася в межах звичайної господарської діяльності підприємств, є реальною, відповідає дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаної операції.

Доказів на підтвердження того, що контрагенти не мали адміністративно-господарських можливостей на виконання зобов'язань по спірним господарським операціям, відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, тощо відповідачем до суду не надано.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що вони складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Судом встановлено, що придбана у ТОВ "Винзавод "Південні вікна" та ТОВ "Котовський винзавод" продукція використана позивачем у межах власної господарської діяльності, а саме - реалізована іншим суб'єктам господарювання, що підтверджується наступними перинними документами: звітами - відомостями, видатковими накладними та товарно-транспортними накладними (т.3, а.с.77-131).

Щодо формування позивачем податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ по операціях з ПП «Фірма»Гелла» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватись перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

В судовому засіданні встановлено та не заперечувалось сторонами, що податковому органу надано всі первинні документи по взаємовідносинам Філії "Торгова компанія" ТОВ "Олександрія-Бліг" з ПП Фірмою "Гелла", тому, судом вони не досліджувались.

Податковий орган не визнав надані позивачам первині документи в зв'язку з надходженням від слідчого управління фінансових розслідувань ГУ Міндоходів у Кіровоградській області інформації щодо здійснення досудового розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до єдиного реєстру досудових розслідувань №32014120010000107 від 16.07.2014 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212 КК України по факту умисного ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ "Олександрія-Бліг" по результатах здійснених протягом вересня 2012 року - квітня 2013 року безтоварних та нікчемних фінансово-господарських операцій із суб'єктом фіктивного підприємництва ПП Фірмою "Гелла" та відповідно до пояснень керівника, головного бухгалтера та засновника ПП Фірми "Гелла" гр. ОСОБА_5 відповідно до яких він не має ніякого відношення до фінансово - господарської діяльності ПП Фірмою "Гелла".

Виходячи з наведеного податковий орган дійшов висновку, що первинні документи складені з порушенням вимог діючого законодавства та не можуть вважатись документами, підтверджуючими право на включення до податкового кредиту суми ПДВ оскільки підписані гр. ОСОБА_5 яка не є уповноваженою особою та взагалі не має жодного відношення до фінансово - господарської діяльності ПП Фірмою "Гелла".

Суд не погоджується з висновками відповідача з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №19192428 станом на 22.08.2014 рік засновником та керівником ПП Фірми "Гелла" є ОСОБА_5 (т.2, а.с.198-203).

Частиною 5 ст.8 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» встановлено, що установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними державними органами.

Отже, для проведення змін до відомостей про юридичну особу пов'язану із зміною засновників або із зміною керівника державному реєстратору пред'являється паспорт громадянина України, також при здійсненні нотаріальних дій (при засвідченні нотаріусом підпису засновника на статуті в новій редакції або зміни до статуту - нотаріусу в обов'язковому порядку пред'являється паспорт громадянина України).

Відповідно до витягу з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №19192428 внесено відомості від 20.09.2013 року про державну реєстрацію припинення юридичної особи за рішенням власників.

Згідно з пп.78.1.7. п.78.1. ст.78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Відповідно до п.201.6. ст.201 ПКУ податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Виходячи з вищевикладеного засновником та керівником ПП Фірми "Гелла" був ОСОБА_5, який підписував документи та провадив господарську діяльність, в результаті свого волевиявлення вніс рішення про припинення діяльність ПП Фірми "Гелла" та за результатами позапланової документальної перевірки ПП Фірму "Гелла" припинено.

В процесі проведення господарської діяльності позивача та ПП Фірми "Гелла" підприємства подавали до контролюючих органів декларації з податку на додану вартість та реєстри виданих та отриманих податкових накладних в яких містяться данні про контрагентів, номери, дати, суми.

Доказів того, що контролюючий орган повідомляв підприємства про наявність у реєстрах розбіжностей суду надано не було.

Відповідно до ч.10 ст.3 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв'язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.

Згідно з ч.1 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України.

На час розгляду справи по суті суду не надано доказів винесення вироку за кримінальним провадження №32014120010000107 від 16.07.2014 року, а тому посилання податкового органу на пояснення гр. ОСОБА_5 щодо непричетності до фінансово - господарської діяльності ПП Фірми "Гелла" не може братись судом до уваги.

Виходячи з вищевикладеного суд дійшов висновку про правомірне формування позивачем податкового кредиту в податкових деклараціях з ПДВ по операціях з ПП «Фірма»Гелла».

Отже, в судовому засіданні доведено фактичне здійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту та валових витрат.

Дослідивши надані до суду первинні документи, суд встановив, що останні складені відповідно до вимог ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

За таких обставин, факт здійснення господарських операцій підтверджується позивачем належним чином оформленими первинними та розрахунковими документами, що згідно з пп. 139.1.9 п. 139.1. ст. 139 Податкового кодексу України свідчить про належне формування позивачем на підставі цих первинних документів валових витрат, а також відповідно до положень ст. 198 Податкового кодексу України - податкового кредиту з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки позивача, відповідачем у ході перевірки використано акти про неможливість проведення зустрічних звірок та акти перевірок контрагентів позивача. За результатами перевірок вказаних контрагентів позивача податковим органом встановлено відсутність поставок товарі та укладення угод без мети настання реальних наслідків. У зв'язку з цим, податковим органом визнано угоди поставки нікчемними, в тому числі, укладені з позивачем.

Разом з тим, Податковий кодексу України не ставить право на податковий кредит в залежність від обов'язкового підтвердження декларування відповідної суми податкових зобов'язань контрагентом. Податок на додану вартість є непрямим податком і сплачується при придбання товару (послуги)не безпосередньо дол. Бюджету, а постачальнику товарів (послуг). І лише у такого постачальника товару (послуг), який у складі вартості придбаного товару (послуги) отримав податок на додану вартість, виникають зобов'язання стосовно сплати податку до бюджету. При цьому, покупець товарів (послуг) не може нести відповідальність за постачальника.

Дана позиція відповідає практиці Верховного Суду України у подібних правовідносинах (постанова від 11.12.2007 р., справа № 21-137во06), де ВСУ дійшов висновку про те, що у разі невиконання контрагентом зобов'язання зі сплати податку до бюджету, відповідальність та негативні наслідки настають саме щодо цієї особи. Ця обставина не є підставою для позбавлення платника ПДВ права на його відшкодування у разі, коли цей платник виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Така позиція, також, узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини.

Так, у справі «Булвес» АД проти Болгарії» (2009 рік, заява № 3991/03) визнано, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не взнав про такі зловживання і не міг про них знати.

На час вчинення господарських операцій між позивачем та контрагентами, останні мали статус юридичної особи, були зареєстровані відповідно до вимог чинного законодавства України та включені до ЄДРПОУ.

Наявними матеріалами даної адміністративної справи позивачем підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ "АТБ-Маркет", ПП Фірми "Гелла" та ТОВ "Котовський винзавод" та підтверджено правомірність дій позивача по взаємовідносинам з ТОВ "Винзавод "Південні вікна" за перевірений період, на підставі яких було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість та валові витрати.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В процесі розгляду справи відповідачем не доведено суду правомірність оскаржуваних рішень, а відтак позов підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, суд також вважає за необхідне присудити з Державного бюджету України на користь ТОВ "Олександрія Бліг" судові витрати у розмірі 487,20 грн.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов - задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення - рішення від 20.08.2014 року №0001872200 про нарахування грошового зобов'язання в сумі 174688,00 грн.

3.Визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення від 20.08.2014 року №0001882200 про нарахування грошового зобов'язання в сумі 5260281,00 грн. (в тому числі 3506854,00 грн. - за основним платежем та 1753427,00 грн. - за штрафними санкціями).

4.Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія БЛІГ" (код - 31969320) судові витрати у розмірі 487,20 грн. зобов'язавши Державне казначейство України в Кіровоградській області стягнути 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп. з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (код - 38680832).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.В. Жук