Постанова № 41604043, 26.11.2014, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року Справа № 924/1211/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Крейбух О.Г.

судді Демянчук Ю.Г. ,

судді Юрчук М.І.

при секретарі Михальчук В.К.

за участю представників:

позивача - Ільчишин М.В., Соколовський Р.В.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача комунального підприємства "Спецкомунтранс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.10.14 р. у справі № 924/1211/14

за позовом комунального підприємства "Спецкомунтранс"

до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря-32"

про стягнення 9 616,05 грн.

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2014 року комунальне підприємство "Спецкомунтранс" звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря-32" про стягнення 9 616,05 грн. /а.с. 2-8/.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 року у справі № 924/1211/14 (суддя Субботіна Л.О.) в позові комунального підприємства "Спецкомунтранс" до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря-32" про стягнення 9 616,05 грн. відмовлено /а.с. 65-67/.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач КП "Спецкомунтранс" звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

В обгрунтування апеляційної скарги, скаржник вказує наступне:

- місцевий господарський суд дійшов невірного висновку, вказавши, що в період з січня по липень 2014 року, заборгованість за який є предметом спору, між позивачем та відповідачем не існувало договірних відносин щодо надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів, тому сторони не дійшли згоди по всіх суттєвих умовах з надання таких послуг, в тому числі щодо обсягу, ціни на такі послуги та порядку їх оплати;

- згідно п.32 Типового договору про надання послуг з вивезення побутових відходів, затв.постановоюКМУ від 10.12.2008 року № 1070 «Про затвнрдження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів» та п.30 договору від 01.03.2013 року № 31, договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд;

- укладення договору про надання комунальних послуг передбачено законом, і його укладення визначено як обов'язок, а не право сторін, також, як й оплата спожитих комунальних послуг, а відтак, споживання комунальних послуг за умови непогодження однією із сторін за усіма істотними умовани договору, укладання якого є обов'язковим, не є правовою підставою для звільнення відповідача від їх оплати.

Таким чином, на думку скаржника, правові підстави для відмови в задоволенні позову відсутні, просить рішення господарського суду Хмельницької області від 16.10.2014 року у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити /а.с. 95-97/.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти доводів та вимог скарги, вказавши, що господарський суд Хмельницької області при винесенні рішення правомірно застосував норми матеріального та процесуального права, повністю з'ясував обставини справи та дослідив докази у справі, постановив законне та обгрунтоване рішення, а тому просить оскаржуване рішення залишити без змін, а в задоволенні апеляційної скарги відмовити /а.с. 105-106/.

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 року у справі № 924/1211/14 апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.11.2014 року /а.с. 94/.

26.11.2014 року в судовому засіданні позивач повністю підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі.

26.11.2014 року відповідач участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив; про причини неявки суд не повідомив. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи /а.с. 103/.

Поскільки ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 06.11.2014 року явка представників сторін обов'язковою не визнавалась, колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Статтею 101 ГПК України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що в апеляційну скаргу слід задоволити, а оскаржуване рішення сксувати, виходячи з наступного.

Рішенням Кам'янець-Подільської міської ради "Про затвердження тарифів на житлові послуги" № 104 від 24.05.2006 року, послуга з вивезення та утилізації твердих побутових відходів визначена як доплата до вартості квартирної плати та плати за утримання будинків і прибудинкових територій в разі надання вказаних послуг /а.с. 21/.

Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 379 від 25.03.2010 року комунальне підприємство "Спецкомунтранс" визнано виконавцем послуг із збирання, вивезення та утилізації твердих побутових відходів для всіх категорій споживачів у м. Кам'янці-Подільському /а.с. 22/.

Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 2179 від 29.11.2012 року встановлено скорегований тариф на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів. Згідно додатку 1 до цього рішення тариф 1 м.куб. (з ПДВ) по наданню послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів для житлових організацій склав 22,39 грн., тариф за 1 м.кв. (з ПДВ) - 0,286 грн. /а.с. 31/.

На підставі рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 16.05.2013 року № 629 були внесені зміни до рішення виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради № 2179 від 29.11.2012 року та встановлено тариф за 1 м.кв. (з ПДВ) по наданню послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів в розмірі 0,283 грн. /а.с. 60/.

22.03.2012 року між виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради (надалі - замовник) та комунальним підприємством "Спецкомунтранс" (надалі - виконавець) укладено договір № 875 на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Кам'янця-Подільського (надалі - Договір № 875), відповідно до п.1 якого, виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів на території м. Кам'янець-Подільського, а замовник зобов'язується виконати обов'язки, передбачені цим договором /а.с.23-26/.

16.04.2013 року між виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради та комунальним підприємством "Спецкомунтранс" укладено договір аналогічного змісту № 978 (надалі - Договір № 978) на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Кам'янця-Подільського. Згідно п.11 Договору № 978, договір діє з 16.04.2013 року по 16.04.2014 року /а.с.109-112/.

18.04.2014 року між виконавчим комітетом Кам'янець-Подільської міської ради (надалі - замовник) та комунальним підприємством "Спецкомунтранс" (надалі - виконавець) укладено договір аналогічного змісту № 1071 (надалі - Договір № 1071) на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Кам'янця-Подільського. Згідно п.11 Договору № 1071, договір діє з 18.04.2014 року по 18.04.2015 року /а.с.27-30/.

01.03.2013 року між комунальним підприємством "Спецкомунтранс" (надалі - виконавець, позивач, апелянт) та об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку "Зоря-32" (надалі - замовник, відповідач) укладено договір № 31 (надалі - Договір), відповідно до п.1 якого, виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з вивезення побутових відходів, а замовник зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строк і на умовах, передбачених цим договором на підставі договору № 875 від 22.03.2012 року на надання послуг з вивезення побутових відходів на території міста Кам'янець-Подільського та відповідно до схеми санітарного очищення /а.с. 17-18/.

Відповідно до п.4 Договору, для вивезення побутових відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справні контейнери місткістю 1,1 куб.метрів, що належать виконавцю і знаходяться за адресою Грушевського, 32 (Пушкінська, 37).

Згідно п.8 Договору, обсяг надання послуг розраховується виконавцем на підставі норм затверджених органом місцевого самоврядування.

Розрахунок обсягів і вартості послуг згідно норм 4311,2 м2 х 0,286 грн. =1233,00 грн. в місяць (п.9 Договору).

Згідно п.10 Договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Тариф на момент укладення договору 22,39 за 1 куб.м., затверджений рішенням міської ради від 29.11.2012 року за № 2179 "Про встановлення скорегованого тарифу на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів" (п.11 Договору).

Відповідно до п.12 Договору, розрахунок проводиться щомісячно до 30 числа поточного місяця, за попередній місяць.

Договір діє з 01.03.2013 року по 31.12.2013 року і набирає чинності з дня його підписання.

Договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії, одна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд (п.30 Договору).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

28.11.2013 року ОСББ "Зоря-32" направлено на адресу КП "Спецкомунтранс" лист № 5 про відмову від договору про вивезення твердих побутових відходів № 31 від 01.03.2013 року з посиланням на п.30 даного договору /а.с.57/.

Вказаний лист отриманий позивачем 29.11.2013 року.

23.01.2014 року КП "Спецкомунтранс" направлено на адресу ОСББ "Зоря-32" лист № 7, яким повідомлено, що договір на вивезення ТПВ укладається згідно тарифів затверджених рішенням № 2179 Кам'янець-Подільської міської ради 29.11.2012 року та є чинним на 01.01.2014 року. В зв'язку з вищевикладеним, договір пролонгується та не підлягає переукладенню /а.с.122/.

На виконання умов Договору, позивачем за період з січня 2014 року по липень 2014 року надавалися послуги з вивезення побутових відходів на загальну суму 8 540,49 грн., що підтверджується, наявними в матеріалах справи, рахунками-фактури:

- № СФ-0000559 від 27.01.2014 року на суму 1 220,07 грн. /а.с. 115/;

- № СФ-0001333 від 24.02.2014 року на суму 1 220,07 грн. /а.с. 116/;

- № СФ-0002247 від 24.03.2014 року на суму 1 220,07 грн. /а.с. 117/;

- № СФ-0003046 від 25.04.2014 року на суму 1 220,07 грн. /а.с. 118/;

- № СФ-0003840 від 26.05.2014 року на суму 1 220,07 грн. /а.с. 119/;

- № СФ-0004758 від 24.06.2014 року на суму 1 220,07 грн. /а.с. 120/;

- № СФ-0005555 від 25.07.2014 року на суму 1 220,07 грн. /а.с. 121/.

Послуги надані згідно даних рахунків-фактур співпадають з найменуванням послуг, що визначені у предметі договору № 31 від 01.02.2013 року.

Відповідач не заперечує надання позивачем послуг з вивезення побутових відходів за період з січня 2014 року по липень 2014 року.

17.06.2014 року позивачем направлено на адресу відповідача лист-претензію про дебіторську заборгованість № 45 з вимогою в двадцятиденний термін перерахувати наявний станом на 17.06.2014р. борг за надані послуги з вивезення побутових відходів у сумі 5 603,97 грн. до 07.07.2014 року, який останнім отримано 23.06.2014р. і залишено без відповіді та регування /а.с.20/.

Неоплата ОСББ "Зоря-32" боргу слугувала підставою для звернення КП "Спецкомунтранс" з позовом про стягнення з відповідача 8 540,49 грн. заборгованості за договором про надання послуг з вивезення побутових відходів № 31 від 01.03.2013 року.

При прийнятті рішення, колегія суддів виходить з такого.

Житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Згідно п.2 част.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.06.2011 року № 869 "Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги" затверджено Порядок формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і поширюється на суб'єктів господарювання всіх форм власності, які надають послуги (далі - виконавці), суб'єктів господарювання всіх форм власності, що спеціалізуються на виконанні окремих послуг, на умовах субпідрядних договорів з виконавцями (далі - субпідрядники), органи місцевого самоврядування, власників, орендарів житлових будинків (гуртожитків), власників (наймачів) квартир (житлових приміщень у гуртожитках), власників нежитлових приміщень у житлових будинках (гуртожитках) (надалі - Порядок).

Згідно п.9 Порядку, витрати з вивезення побутових відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), нараховані для фізичних осіб, реєстрація місця проживання яких здійснена за адресою житлового будинку (гуртожитку), (В фо) визначаються за формулою

В фо = (В тв + В вв + В рв + В рі) : П зж,

де П зж - сумарна загальна площа (зазначена у технічному паспорті житлового будинку (гуртожитку) квартир (житлових приміщень у гуртожитку); В - вартість вивезення твердих відходів (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення).

У разі коли виконавець власними силами проводить деякі операції поводження з побутовими відходами (збирання, зберігання, перевезення, перероблення, утилізація, знешкодження та захоронення), їх вартість розраховується виходячи з планованої собівартості відповідно до Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2006 р. № 1010.

Послуга з вивезення побутових відходів може бути визначена згідно з рішенням органу місцевого самоврядування як окрема комунальна послуга. У такому разі тариф на послуги визначається без урахування витрат з вивезення побутових відходів.

Рішенням виконавчого комітету Кам'янець-Подільської міської ради від 16.05.2013 року № 629 встановлено скорегований тариф на вивезення та утилізацію твердих побутових відходів. Згідно додатку 1 до цього рішення тариф по наданню послуг з вивезення та утилізації твердих побутових відходів для житлової організації встановлено за 1 м.кв. (з ПДВ) - 0,283 грн. /а.с.60/.

Відповідно до п.3 постанови КМ України "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" від 26.07.2006 року № 1010, формування тарифів на послуги підприємством здійснюється відповідно до річних планів надання послуг і економічно обґрунтованих планованих витрат, визначених на підставі державних і галузевих нормативів (норм) витрат ресурсів, техніко-економічних розрахунків та кошторисів, ставок податків і зборів (обов'язкових платежів) та цін у планованому періоді, встановлених на підставі прогнозних індексів цін підприємства.

Річний план надання послуг розробляється окремо за кожною операцією поводження з побутовими відходами на підставі фактичного та прогнозованого обсягів надання послуг з урахуванням техніко-економічних факторів, зокрема таких, як:

зміна обсягів надання послуг в результаті економічного розвитку населеного пункту, підвищення вимог щодо якості послуг;

підвищення рівня технологічного процесу поводження з побутовими відходами, заміна амортизованого обладнання, здійснення заходів щодо автоматизації та механізації виробництва, застосування прогресивних енергозберігаючих технологій;

підвищення рівня організації виробництва та умов організації праці шляхом удосконалення операційно-виробничого планування, систем управління, матеріально-технічного забезпечення господарської діяльності (п.4 постанови КМ України "Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з вивезення побутових відходів" від 26.07.2006 року № 1010).

Так, КП "Спецкомунтранс" листом № 7 від 23.01.2014 року повідомлено ОСББ "Зоря-32", що тариф розрахований згідно постанови КМ України № 1010 від 26.07.2006 року та включає слідуючі складові:

1. Собівартість (планові витрати на послуги):

зберігання 0, 33 грн./куб.м.

перевезення 13, 64 грн./куб.м.

розміщення 2, 35 грн./куб.м.

2. Інвестиційна складова - 0, 98 грн./куб.м.

3. Рентабельність - 1, 14 грн./куб.м.

4. Податок на прибуток - 0, 22 грн./куб.м.

5. ПДВ - 3, 73 грн./куб.м.

Всього - 22, 39 грн./куб.м. /а.с.122/.

Водночас, 24.02.2014 року господарським судом Хмельницької області у справі № 924/1616/13 прийнято рішення про стягнення з ОСББ "Зоря-32" на користь КП "Спецкомунтранс" 2 825, 35 грн. заборгованості з вивезення побутових відходів по договору № 31 від 01.03.2013 року за період з березня по жовтень 2013 року, яке набрало законної сили та на підставі част. 3 ст. 35 ГПК України має преюдиційне значення.

У відповідності до вказаного рішення, обгрунтованість тарифів підтверджено:

- висновком № 15 від 19.09.2013 року Державної інспекції України з контролю за цінами, листом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України;

- листом Хмельницького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 05.02.2013 року №01-19/07-639;

- постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.08.2013 року у справі № 676/185/13-а.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.

У відповідності до част.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (част.1 ст.628 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Відтак, позовні вимоги про стягнення заборгованості по оплаті наданих послуг на підставі Договору від 01.03.2013р. № 31 за період з січня 2014 року по липень 2014 року у сумі 8540,49 грн. (1220,07 х 7) є такими, що підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст.526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути:

- 475,11 грн. - пені за період з 27.01.2014 року по 09.08.2014 року;

- 525,84 грн. - інфляційних втрат за період з 01.02.2014 року по 31.07.2014 року;

- 74,61 грн. - процентів за користування коштами за період з 27.01.2014р. по 09.08.2014р.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (част.1 ст.546 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (част.1, 3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до част.1 ст.547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Згідно п.22 Договору, замовник несе відповідальність згідно із законом і цим договором за:

а) несвоєчасне внесення плати за послуги;

б) невиконання зобов'язань, визначених цим договором і законом.

Водночас, за змістом п.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року № 14, якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини. Наведене не виключає можливості покладення на боржника також і відповідальності, передбаченої частиною другою статті 625 ЦК України за невиконання грошового зобов'язання.

З огляду на те, що Договором не передбачено відповідальності у вигляді пені за неналежне виконання зобов'язань, правові підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення 475,11 грн. пені відсутні.

Відповідно до част.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів не приймає розрахунок 3 % річних та інфляційних, виконаний позивачем, оскільки останнім не враховано п.13 Договору, відповідно до якого, у разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше ніж до 30 числа періоду, що настає за розрахунковим, а відтак, невірно визначено період за який здійснювалося нарахування штрафних санкцій.

Водночас, за змістом п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 року № 14, у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Колегія суддів здійснила розрахунок 3 % річних за період прострочення з 01.03.2014 року по 09.08.2014 року та інфляційних втрат за період з 01.03.2014 року по 31.07.2014 року самостійно /а.с.123-124/.

Нарахування 3 % річних та інфляційних втрат по рахунку-фактури № СФ-0005555 від 25.07.2014 року судом не здійснювалося, оскільки обраний позивачем період не охоплює дні прострочення по вказаному акту з урахуванням п.13 Договору.

Відтак, за розрахунком суду, позовні вимоги в частині стягнення 3 % річних підлягають задовленню частково в сумі 51,75 грн., в позові про стягнення 22,86 грн. 3 % річних слід відмовити; позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають задовленню частково в сумі 319,65 грн., в позові про стягнення 206,19 грн. інфляційних втрат слід відмовити.

Колегія суддів відхиляє доводи суду першої інстанції, що договір № 31 від 01.03.2013 року, на підставі якого позивачем заявлені позовні вимоги, припинив свою дію 31.12.2013 року з огляду на таке.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі:

вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству;

примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;

договору приєднання, запропонованого однією стороною для інших можливих суб'єктів, коли ці суб'єкти у разі вступу в договір не мають права наполягати на зміні його змісту.

Згідно з приписами частини третьої статті 184 ГК України укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленого згідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно-правовими актами щодо застосування примірного або типового договору.

Закон України "Про житлово-комунальні послуги" (далі - Закон) визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.

Аналіз Закону дає підстави для висновку, що він є нормативним актом спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.

Разом з тим стаття 4 Закону передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.

Приписами статей 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначені загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору та сформовані загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (частина перша статті 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у статтях 642, 643 ЦК України.

Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до змісту статей 6, 627 ЦК України свобода договору полягає в праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 та статті 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Зазначені положення узгоджуються з приписами частини першої статті 203, частини першої статті 215 ЦК України, відповідно до яких підставою недійсності правочинів є суперечність їх актам цивільного законодавства.

Водночас частиною першою статті 19 Закону передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Статті 20, 21 Закону визначають обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг.

Пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону передбачений обов'язок споживача укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору. Цей обов'язок кореспондується з обов'язком виконавця, визначеному пунктом 3 частини другої статті 21 цього Закону, підготувати та укласти зі споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Форма та зміст (умови) Типового договору затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2008 року № 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів".

З аналізу змісту частини третьої статті 6, частини першої статті 630 ЦК України, статей 19-21 Закону вбачається, що умови Типового договору, що набули юридично обов'язкового значення в силу актів цивільного законодавства, є обов'язковими для сторін договору, які не мають права відступити від їх положень, врегулювати свої відносини на власний розсуд, а лише мають право конкретизувати його умови.

Таким чином, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг є обов'язком споживача за умови, якщо запропонований виконавцем послуг договір відповідає Типовому договору. Відмова споживача послуг від укладення договору в такому разі суперечить вимогам частини третьої статті 6, статей 627, 630 ЦК України, статей 19, 20Закону (аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду України від 10.10.2012 № 6-110цс12).

Відповідно до п. 30 Договору, договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії, одна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд.

Відповідно до п.32 постанови КМ України від 10.12.2008 року № 1070 "Про затвердження Правил надання послуг з вивезення побутових відходів", договір вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії одна із сторін не заявила про відмову від договору або про його перегляд.

Відповідно до п.31 Договору, дія договору припиняється у разі, коли:

- відпала потреба в наданні послуг;

- договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до част. 6 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", у разі зникнення потреби в отриманні послуги або відмови споживача від користування послугою виконавця/виробника споживач має право розірвати договір у порядку, встановленому законом.

Судом встановлено, що позивач КП «Спецкомунтранс» є єдиним суб'єктом надання послуг з вивезення побутових відходів та території м.Кам'янець-Подільського

За наведеного, з урахуванням пунктів 30 та 31 Договору необхідна згода КП «Спецкомунтранс» на заяву ОСББ "Зоря-32" про відмову від Договору від 01.03.2013р. № 31.

Згідно з част.1 ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що 28.11.2013 року ОСББ "Зоря-32" направлено на адресу КП "Спецкомунтранс" лист № 5 про відмову від договору про вивезення твердих побутових відходів № 31 від 01.03.2013 року з посиланням на п.30 даного договору /а.с.57/.

Тобто даний лист ОСББ "Зоря-32" про відмову від Договору фактично є заявою про розірвання даного Договору.

23.01.2014 року КП "Спецкомунтранс" листом № 7 повідомило ОСББ "Зоря-32", що Договір пролонгується та не підлягає переукладенню, що свідчить про відсутність згоди позивача на розірвання договору /а.с.122/.

Крім того, судом встановлено, що потреба в отриманні відповідачем послуг за договором № 31 від 01.03.2013 року не зникла, оскільки послуги з вивезення побутових відходів за період з січня 2014 року по липень 2014 року надавалися позивачем, та відповідно, приймалися відповідачем, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, виставленими рахунками-фактури за вказаний період /а.с.115-121/. Факт надання позивачем послуг з вивезення побутових відходів протягом спірного періоду відповідачем не заперечувався.

Таким чином, іншого договору між сторонами не укладалося, Договір від 01.03.2013р. № 31 за згодою сторін чи в судовому порядку не розірвано, а тому даний Договір є таким, що продовжив дію на 2014 рік.

Щодо розподілу судових витрат.

Загальна сума заявлених позовних вимог - 9 616,05 грн.

Загальна сума задоволених позовних вимог - 8 911,88 грн.

Відношення задоволених позовних вимог до заявлених - 92,68 %.

На відповідача покладається судовий збір за подання позовної заяви у сумі 1693,26 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог на підставі ст.49 ГПК України.

Натомість, суд першої інстанції на вищевикладене уваги не звернув, що призвело до порушення норм матеріального права.

Разом з тим, згідно із п.2 ч.1 ст.103 ГПК України, апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково та прийняти нове рішення.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.104 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на зазначене колегія суддів апеляційного господарського суду приходить до висновку, що апеляційна скарга КП "Спецкомунтранс" підлягає задоволенню частково, рішення господарського суду Хмельницької області від 16 жовтня 2014 року у даній справі необхідно скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задоволити частково.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу комунального підприємства "Спецкомунтранс" на рішення господарського суду Хмельницької області від 16.10.14 р. у справі № 924/1211/14 - задоволити частково.

Рішення господарського суду Хмельницької області від 16.10.14 р. у справі № 924/1211/14 скасувати. Прийняти нове рішення.

Позов задоволити частково.

Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря-32" (32300, Хмельницька область, м.Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, буд.32, іден.код 36871149) на користь комунального підприємства "Спецкомунтранс" (32300, Хмельницька область, м.Кам'янець-Подільський, вул.Гунська, буд.7, іден.код 33409809) 8 540,49 грн. основного боргу, 51,75 грн. 3 % річних, 319,65 грн. інфляційних втрат та 1 693,26 грн. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В позові про стягнення 475,11 грн. пені, 22,86 грн. 3 % річних та 206,19 грн. інфляційних втрат - відмовити.

Стягнути з об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Зоря-32" (32300, Хмельницька область, м.Кам'янець-Подільський, проспект Грушевського, буд.32, іден.код 36871149) на користь комунального підприємства "Спецкомунтранс" (32300, Хмельницька область, м. Кам'янець-Подільський, вул.Гунська, буд.7, іден.код 33409809) 846,63 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Хмельницької області видати накази.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу № 924/1211/14 повернути господарському суду Хмельницької області.

Головуючий суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.

Суддя Юрчук М.І.