Рішення № 41603825, 12.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22466/14 12.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Проматом»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Аір»

про стягнення заборгованості 23 694,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача Ніконенко І.Ю. - представник за довіреністю;

від відповідача не з'явився

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 12.11.2014 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 23 694,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 за вказаним позовом було порушено провадження у справі № 910/22466/14, розгляд справи було призначено на 12.11.2014.

В судовому засіданні 12.11.2014 представник позивача заявлену позовну вимогу підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. Вимога позивача мотивована тим, що згідно з досягнутої з відповідачем домовленості, позивачем було перераховано на користь відповідача 23 694,00 грн. за поставку продукції. Проте, відповідачем не було передано позивачу продукцію на зазначену суму, у зв'язку з чим позивачем заявлено до стягнення 23 694,00 грн. в судовому порядку.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду, не виконав, відзив на позовну заяву не надав, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечив. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання повідомлявся належним чином за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідач виставив позивачу рахунки - фактури № СФ-0000430 від 15.05.2013 на суму 7473,60грн. та № СФ-0000449 від 20.05.2013 на суму 16 220,40 грн. для оплати замовленого позивачем товару.

Відповідно до платіжних доручень № 1258 від 16.05.2013 на суму 7 473,60 грн. та № 1423 від 27.05.2013 на суму 16 220,40 грн. позивач перерахував відповідачу грошові кошти у розмірі 23694,00грн. з призначенням платежу «сплата за бронзу, трубку зг. Дог. № 08/713-0413 від 22.04.2013».

Проте, як зазначав позивач у позові, договір на поставку товару між позивачем та відповідачем у встановленому порядку укладено не було.

Позивач листом № 11-26 від 26.06.2013 звернувся до відповідача з вимогою про поставку товару, оплаченого платіжними дорученнями № 1258 від 16.05.2013 на суму 7 473,60 грн. та № 1423 від 27.05.2013 на суму 16 220,40 грн., або повернення сплачених грошових коштів.

Однак, відповідач відповіді на звернення позивача не надав, товар не поставив.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазнає, що відповідачем порушено зобов'язання щодо поставки товару, оплаченого позивачем, у зв'язку з чим просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Аір» грошові кошти у сумі 23 694,00 грн., сплачені у якості попередньої оплати за товар.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до вимог ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 670 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Як свідчать обставини справи, між позивачем, як покупцем, та відповідачем, як продавцем, на підставі ст. 181 Господарського кодексу України виникли правовідносини поставки шляхом укладення відповідного договору у спрощений спосіб.

Проте, відповідачем всупереч ст. 526, ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України не було поставлено позивачу товар на суму 23 694,00 грн., у зв'язку з чим позивач на підставі ст. 670 Цивільного кодексу України набув права вимагати у відповідача повернення грошових коштів в розмірі 23 694,00 грн.

Відповідачем грошові кошти, сплачені позивачу, повернуті не були, доказів протилежного суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Також, суд враховує і те, що матеріали справи не містять і доказів виконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару на суму 23 694,00 грн.

За таких обставин, вимога позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 23 694,00 грн. є законною, обґрунтованою та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позову судовий збір згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вест Аір» (02225, м. Київ, вул. Братиславська, 52, код ЄДРПОУ 36192407) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Проматом» (03061 м. Київ, проспект Відрадний, буд. 103, 2 поверх, кімн. 28; код ЄДРПОУ 24932636) грошові кошти в сумі 23 694 (двадцять три тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 00 коп., а також 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 20.11.2014.

Суддя Ю.М.Смирнова