Рішення № 41603814, 24.11.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20656/14 24.11.14

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЛКО»доФізичної особи-підприємця Москаленко Оксани Валеріївниза участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаЗакритого акціонерного товариства «Оболонь»простягнення 6 215,00 грн.Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:не з'явивсявід відповідача:не з'явивсявід третьої особи:не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛКО» (надалі - «Товариство») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Москаленко Оксани Валеріївни (надалі - «Підприємець») про стягнення 6 215,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок припинення дії укладеної між сторонами трьохсторонньої угоди на подальшу оренду майна №002114/2 від 03.03.2009 р., відповідач не повернув орендоване приміщення за актом приймання-передачі, у зв'язку з чим позивач вказує на обов'язок відповідача відшкодувати вартість такого майна у розмірі 6 215,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 01.10.2014 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.10.2014 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2014 р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Закрите акціонерне товариство «Оболонь», розгляд справи відкладено на 24.11.2014 р.

В судове засідання представник позивача не з'явився, на виконання вимог ухвали суду через канцелярію надав документи та клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвали суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03061, м. Київ, вул. Патріотів, 86, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №19379361 від 01.10.2014 р., матеріалами справи та вказано в позові.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складались протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.03.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «Оболонь» (власник), Філією ТОВ «ЛКО №1» (орендодавець) та Підприємцем (орендар) було укладено трьохсторонню угоду на подальшу оренду майна №002114/2 (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору орендодавець з метою популяризації продукції ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, передає, а орендар приймає в оренду фірмове обладнання (холодильне обладнання, апарати системи «Пре-мікс» в комплекті, інше обладнання: каркасно-тентова споруда, к-т меблів пластиковий, комплект меблів «Оболонь», неонова вивіска «Оболонь» (світова вивіска), неонова вивіска у вигляді бокала (світлова вивіска), нестандартна тентова конструкція «Оболонь» («Маркіза»), палатка, парасоля, пневматичний атракціон піраміда «Живчик», пнемо-конструкція «Живчик», пневматичний атракціон гірка-батут, стелаж, стенд вітринний, стіл пластиковий, стілець пластиковий, тент для конструкції «Оболонь - Водолей», тентова конструкція, шатер), далі - майно.

Пунктом 1.2 Договору сторонами було погоджено перелік, кількість, вартість та місцезнаходження майна, зокрема: комплект меблів оболонь 80*80 дерево кількістю 10 штук загальною вартістю 5 215,00 грн. без ПДВ, адреса - вул. Златоустівська, 46.

За змістом ч. 1.4 Договору вартість прийнятого в користування майна відшкодовується орендарем орендодавцю або власнику: при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу власника. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств між орендарем та орендодавцем, орендар зобов'язаний протягом трьох днів повернути майно орендодавцю або власнику, або відшкодувати його вартість. При розірванні або закінченні строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «оболонь» та його корпоративних підприємств між власником та орендодавцем, орендодавець зобов'язаний протягом трьох днів повернути майно власнику, або відшкодувати його вартість.

На виконання умов Договору Товариство передало, а Підприємець прийняв обладнання в технічно справному стані, а саме - комплект меблів оболонь 80*80 дерево кількістю 10 штук загальною вартістю 5 215,00 грн. без ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду від 03.03.2009 р.

15.07.2012 р. орендодавцем було проведено перевірку цільового використання нерухомого майна, за наслідками якої складено акт від 15.07.2012 р. та встановлено відсутність майна, переданого Підприємцю в оренду, в узгодженому місці розташування.

Листом №38 від 06.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку та просив відповідача повернути орендоване майно або відшкодувати його вартість в розмірі 6 215,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку із неповерненням відповідачем орендованого обладнання після припинення дії Договору.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до п. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 759 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи (актом приймання-передачі в оренду від 03.03.2009 р.) підтверджується факт передачі обладнання в оренду та користування ними відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 764 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

За змістом п. 6.1 Договору він укладається терміном на один рік, при відсутності письмових заперечень сторін він продовжує свою дію на новий річний термін. Дана угода припиняє свою дію з часу закінчення строку дії договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств.

Як вбачається із матеріалів справи, дія Договору неодноразово продовжувалась на той самий термін і на тих самих умовах до 03.03.2014 р.

Пунктом 1.2 Договору сторонами було погоджено місце розташування орендованого майна - вул. Златоустівська, 46.

15.07.2012 р. орендодавцем було проведено перевірку цільового використання нерухомого майна, за наслідками якої складено акт від 15.07.2012 р. та встановлено відсутність майна, переданого Підприємцю в оренду, в узгодженому місці розташування, що є порушенням умов Договору.

Листом №38 від 06.11.2013 р. позивач звернувся до відповідача з повідомленням про розірвання Договору в односторонньому порядку та просив відповідача повернути орендоване майно або відшкодувати його вартість в розмірі 6 215,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3.3.3 Договору визначено, що у разі порушення умов цієї угоди орендодавець або власник мають право розірвати дану угоду в односторонньому порядку попередивши письмово про це орендаря за 3 робочі дня до моменту розірвання угоди. При цьому майно та документація до нього повинні бути негайно повернуто орендодавцю або власнику орендарем.

З урахуванням приписів ст. 651 Цивільного кодексу України, п. 3.3.3 Договору та факту порушення відповідачем умов Договору в частині неузгодженої з позивачем зміни місця розташування майна, орендодавець правомірно відмовився від Договору шляхом направлення на адресу відповідача листа №38 від 06.11.2013 р.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, Договір припинив свою дію шляхом його розірвання в односторонньому порядку з ініціативи орендодавця протягом 3 робочих днів з моменту направлення на адресу відповідача листа №38 від 06.11.2013 р.

Згідно ч. 4 ст. 291 Господарського кодексу України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 3.4.13 Договору визначено, що орендар зобов'язаний на вимогу орендодавця або власника повернути майно протягом 3 днів, а також повернути його в 3-денний термін в разі припинення дій по зміні статусу своєї фірми, або припинення своєї діяльності.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів в розумінні приписів ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказів повернення отриманого на виконання умов Договору майна на користь орендодавця (Товариства).

Згідно з п. 3.4.12 Договору при псуванні, втраті, знищенні, крадіжці або неповерненні майна на вимогу орендодавця, при розірванні або закінченні договору купівлі-продажу продукції виробництва ЗАТ «Оболонь» та його корпоративних підприємств, орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю або власнику його вартість, яка визначена у даній угоді, окрім випадків, що мають підтвердження актами відповідних органів і які виникли внаслідок дії обставин непереборної сили.

Як вбачається із п. 1.2 Договору сторонами було погоджено перелік, кількість, вартість та місцезнаходження майна, зокрема: комплект меблів оболонь 80*80 дерево кількістю 10 штук загальною вартістю 5 215,00 грн. без ПДВ.

Крім того, на виконання умов Договору Товариство передало, а Підприємець прийняв обладнання в технічно справному стані, а саме - комплект меблів оболонь 80*80 дерево кількістю 10 штук загальною вартістю 5 215,00 грн. без ПДВ, що підтверджується актом приймання-передачі в оренду від 03.03.2009 р.

Таким чином, вартість переданого в оренду відповідачу обладнання була визначена сторонами без врахування податку на додану вартість та складала 5 215,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи положення п. 3.4.12 Договору, а також факт неповернення Підприємцем орендованого майна на вимогу орендодавця, у відповідача виникло зобов'язання зі сплати на користь позивача вартості такого майна у визначеному положеннями Договору розмірі, тобто 5 215,00 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача грошових коштів у розмірі 5 215,00 грн. на підставі Договору за передане майно. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Підприємцем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення її від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Товариства про стягнення з Підприємця заборгованості у розмірі 5 215,00 грн. є правомірними та обґрунтованими.

При цьому суд відзначає, що оскільки умови Договору не містять обов'язку відповідача відшкодовувати позивачеві вартість орендованого майна з урахування податку на додану вартість, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 000,00 грн. на користь позивача не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКО» задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Москаленко Оксани Валеріївни (03061, м. Київ, вул. Патріотів, 86; ідентифікаційний номер 2660319961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛКО» (03062, м. Київ, вул. Екскаваторна, 35; ідентифікаційний код 33237188) грошові кошти у розмірі 5 215 (п'ять тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 533 (одна тисяча п'ятсот тридцять три) грн. 03 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2014 р.

Суддя В.П. Босий