Рішення № 41603774, 28.11.2014, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.14р. Справа № 914/1648/14

За позовом ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ-ПІДПРИЄМЦЯ ДЕМКІВ ОРИСІ МИХАЙЛІВНИ, м. Стрий, Львівська область

до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ "ПРИВАТБАНК", м. Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору

Суддя: Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Артьомова Ю.С.- довіреність № 1145-О від 12.04.13 року.

СУТЬ СПОРУ:

ФІЗИЧНА ОСОБА-ПІДПРИЄМЕЦЬ ДЕМКІВ ОРИСЯ МИХАЙЛІВНА звернулась до господарського суду із позовом до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "ПРИВАТ БАНК" про визнання недійсним договору.

Позов обґрунтований невідповідністю умов кредитного договору вимогам чинного законодавства України для даного виду договорів. Позивач вважає, що з підписанням Заяви про відкриття поточного рахунку від 28.04.11 він мав на меті здійснювати операції по розрахунках з контрагентами та бюджетом, як суб'єкт господарювання - сплачувати кошти від контрагентів та здійснювати інші платежі. Заперечує проти того, що даними діями між сторонами укладений кредитний договір. Зазначає, що не був ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг. У зв'язку із цим, просить суд визнати недійсною умову договору банківського обслуговування від 28.04.11 про кредитування (про надання та обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках клієнтів).

Ухвалою суду від 09.09.14 розгляд справи відкладений на 29.09.14.

Розпорядженням керівника апарату суду № 579 від 30.09.2014 у зв'язку із знаходженням судді Ніколенко М.О. у відпустці та відповідно до п. 3.1.13 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу було передано на розгляд судді Золотарьовій Я.С.

У зв'язку з поверненням судді Ніколенко М.О. з відпустки, на підставі доповідної записки судді Золоторьової Я.С. від 15.10.14, справу № 914/1648/14 передано на розгляд судді Ніколенко М.О.

Ухвалою господарського суду від 20.10.14, суддею Ніколенко М.О. справу прийнято до свого провадження та призначено її розгляд на 21.10.14.

Ухвалою суду від 21.11.14 розгляд справи відкладений на 19.11.14.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача у судове засідання з'явився, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання, проти позову заперечує.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 19.11.14 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач у квітні місяці 2011 року звернувся до відповідача з проханням про відкриття поточного рахунку. Прохання про відкриття рахунку було оформлено Заявою про відкриття поточного рахунку та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки від 28.04.11 (Заява). Як вбачається із Заяви, клієнт, підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим картам (далі за текстом - "Умови"), розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відбитку печатки складають договір. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в умовах та Правилах надання банківських послуг, тарифах ПриватБанку - договорі в цілому.

Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, судом встановлено, що вони виникли між сторонами з приводу укладання та виконання складного комплексного договору банківського рахунку та банківського кредиту. Ці правовідносини регулюються загальними положеннями про зобов'язання, визначеними Цивільним та Господарським кодексами України, главою 71 та 72 Цивільного кодексу України, главою 35 Господарського кодексу України, Законом України "Про банки та банківську діяльність", іншими нормативними актами України.

Відповідно до частини першої статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу пункту 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами-юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Пункт 7 цієї ж статті передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст. 1055 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України).

Згідно ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

У відповідності до ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку; правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною /сторонами/.

Згідно ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Отже, підписавши Заяву, позивач, шляхом приєднання, уклав з відповідачем в письмовій формі укладний комплексний публічний договір банківського обслуговування. Після цього, факт укладення договору було підтверджено сторонами шляхом прийняттям до виконання його умов (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua): відповідач приймав і зараховував на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконував розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка, проводив інші операції за рахунком, надавав грошові кошти (кредит) позивачу в межах встановлених лімітів та на умовах розташованих на сайті банку.

Таким чином, договір укладено в належній формі та у встановленому законом порядку.

Окремо, слід звернути увагу, що сайт www.privatbank.ua викладено трьома мовами: російською, українською та англійською. Мова сайту та мова документів змінюється натисканням відповідного посилання, яке розташоване у верхньому правому куті стартової сторінки. А отже, текст Умов був доступним для позивача і позивач був з ними ознайомлений, про що свідчить його підпис на Заяві.

Згідно з п. 3.18.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається клієнту на поповнення обігових коштів і здійснення його поточних платежів в межах кредитного ліміту. Банк здійснює обслуговування ліміту клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.18.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.18.1.5 та п. 3.18.1.6 Умов ліміт кредитування банком розраховується за внутрішньобанківською методикою на підставі даних про рух коштів по поточному рахунку, платоспроможності клієнта інших показників.

Відповідно до п. 3.18.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Цей період користування повинен складати не більше 35 днів.

Пунктом 3.18.1.12 Умов встановлено, що для розрахунку відсотків за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку по кредиту.

Згідно з пунктами 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2, 3.18.4.1.3, 3.18.4.9 Умов обнулити дебетове сальдо клієнт повинен у проміжок часу з 20-го по 25-те число місяця і за цей період ставка за користування кредитними коштами становить 0%. За користування кредитними коштами протягом 90 днів з дати періоду, коли дебетове сальдо підлягало обнуленню, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. Починаючи із 91 дня кредит вважається простроченим і відсотки за користування кредитом вже сплачуються за ставкою 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День погашення кредиту до періоду нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється у дату сплати.

Відповідно до п. 3.18.4.1.3 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із грошових зобов'язань, клієнт сплачує банку пеню в розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. При цьому, згідно з п. 3.18.5.1 умов, дана ставка пені застосовується до випадків, коли за порушення строків обнулення дебетового сальдо проценти нараховуються по ставці 48% річних, а в період користування кредитними коштами по ставці 24% річних пеня за прострочення розрахунків встановлюється в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з п. 3.18.4.4 Умов клієнт сплачує банку винагороду за використання ліміту кредитування 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць.

Відповідно до п. 3.18.6.1 Умов, обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку клієнта здійснюється, зокрема, з моменту подачі клієнтом банку заяви на приєднання до Умов і діє у обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Таким чином, Умови містять всі суттєві умови договору, передбачені чинним законодавством для даного типу договорів.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України , статтями 207, 208 ГК України. Правила, встановлені цими нормами, повинні застосовуватися господарськими судами в усіх випадках, коли правочин вчинений з порушенням загальних вимог частин першої - третьої, п'ятої статті 203 ЦК України і не підпадає під дію інших норм, які встановлюють підстави та наслідки недійсності правочинів, зокрема, статей 228, 229, 230, 232, 234, 235, 1057-1 ЦК України, абзацу другого частини шостої статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" , частини другої статті 20 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" , частини другої статті 15 Закону України "Про оренду землі" , статті 12 Закону України "Про іпотеку" , частини другої статті 29 Закону України "Про страхування" , статті 78 Закону України "Про банки і банківську діяльність" , статті 7-1 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" тощо.

Позивачем не надано належних доводів та не наведено наявності фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, не доведено в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Таким чином, договір банківського обслуговування, укладений сторонами 28.04.2011, відповідає вимогам чинного законодавства України, в тому числі в частині умов про кредитування (про надання та обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках клієнтів).

За таких обставин, в позові слід відмовити.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.193, 232 Господарського Кодексу України, ст. ст. 11, 639 Цивільного кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові ВІДМОВИТИ повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 24.11.14.

Суддя М.О.Ніколенко