Ухвала суду № 41603551, 19.11.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2014 року Справа № 876/9776/13 Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Коваля Р.Й., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до відкритого акціонерного товариства «ЛьвівОРГРЕС» про стягнення заборгованості,

встановив:

У травні 2013 року позивач УПФ України в Галицькому районі м. Львова звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ВАТ «ЛьвівОРГРЕС», в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача 1949,32 грн. заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату наукової пенсії.

Відповідач позову не визнав, у суді першої інстанції подав заперечення, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ВАТ «ЛьвівОРГРЕС» заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату наукової пенсії в сумі 974,66 грн. на користь УПФ України у Галицькому районі м. Львова. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З цією постановою суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що постанова суду першої інстанції прийнята з неповним дослідженням обставин справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

Обґрунтовуючи апеляційні вимоги апелянт посилається на те, що ВАТ «ЛьвівОРГРЕС» на підставі наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 29.12.1994 р. став правонаступником ДП «Львівське підприємство по пуску, налагодженню технології та експлуатації електростанцій і мереж ЛьвівОРГРЕС». Таким чином, вважає апелянт, що при вирішенні спору потрібно керуватись Порядком відшкодування, який діяв до 29.12.1994 року. Зазначає апелянт, що в 1994 році Закон України від 13.12.1991 року № 1977-XII (на теперішній час Закон України «Про наукову та науково-технічну діяльність») мав назву «Про основи державної політики у сфері науки і науково-технічної діяльності», в якому не йшлося про наукові пенсії та їх відшкодування. Лише в редакції закону від 01.12.1998 року було змінено назву закону на статтю 24 Закону України «Про пенсійне забезпечення та соціальний захист наукового працівника». Вважає апелянт, що різниця між сумою пенсії призначеної науковому працівнику ОСОБА_1 згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, повинна фінансуватись за рахунок коштів відповідача.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції від 21.06.2013 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся до відповідача ВАТ «ЛьвівОРГРЕС» про відшкодування 100 % різниці між сумою пенсії, призначеної як науковому працівнику та сумою пенсії, обчисленої ОСОБА_1 на загальних підставах з 01.12.2012 р. по 31.03.2013 р., що становить 1949,32 грн. (а.с. 8).

Суд першої інстанції задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що різниця між сумою пенсії за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств фінансується у співвідношенні: за рахунок коштів державного бюджету - 50 відсотків різниці у розмірі пенсії і за рахунок коштів цих підприємств - 50 відсотків різниці у розмірі пенсії.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», держава для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, виплачує пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення», пенсійне забезпечення здійснюється органами Пенсійного фонду України. Виплата пенсій відповідно до статті 8 цього Закону здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Статтею 81 цього Закону передбачено, що призначення пенсій, оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду. У разі, якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та інших законодавчих актів, призначається одна пенсія за її вибором.

При цьому, відповідно до ч. 5 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: - для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; - для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; - для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи визначає Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24.03.2004 року (далі - Порядок).

Відповідно до п. 2, 4 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів. У разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III - IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів її правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладі до моменту ліквідації або зміни власника

Судом першої інстанції встановлено та вірно враховано, що в період з 01.04.1965 р. по 31.03.1994 р. ОСОБА_1 працював на ДП «Південне відділення тресту «ОРГРЕС», правонаступником якого є відповідач ВАТ «ЛьвівОРГРЕС» (а.с. 7, 24).

Враховуючи наведене вище, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що необхідно керуватися п.2 ч.9 ст. 24 Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та п.п. 2, 4 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Таким чином, оскільки відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» підприємство повинно фінансувати 50 % різниці між сумою пенсії за Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» та сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, то сума витрат, яку відповідач повинен відшкодувати позивачу становить 974,66 грн. (тобто 50% від 1949,32 грн.).

Наведене вище підтверджує висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог, а саме в сумі 974,66 грн..

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об'єктивно встановлено обставини справи, висновки суду відповідають обставинам справи, постанова суду від 21.06.2013 р. винесена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 41 ч.1, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

ухвалив:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова - залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 21 червня 2013 року в адміністративній справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова до відкритого акціонерного товариства «ЛьвівОРГРЕС» про стягнення заборгованості - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

На ухвалу протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий: В.В. Гуляк

Судді: Р.Й. Коваль

В.В. Святецький