Постанова № 41603485, 24.11.2014, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 листопада 2014 року справа № 813/6877/14

13 год. 00 хв. зал судових засідань №6

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

секретар судового засідання Павлишин Ю.І.,

за участю:

представника позивача Оджиковського В.О.,

представника відповідача Прокіпчука Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" (далі - ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів.

Ухвалою суду від 10.10.2014р. об'єднано в одне провадження для спільного розгляду і вирішення позовні вимоги ТзОВ "ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА" до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів у справі №813/6877/14 та позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» (далі - ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА») до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів у справі №813/6878/14, адміністративній справі за позовом ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування карток відмови, стягнення коштів присвоєно №813/6877/14.

Позивачі з урахуванням уточнень до позовних вимог просять суд визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2014р. №209140000/2014/00387, №209140000/2014/00388, №209140000/2014/00390, №209140000/2014/000389, що складені митним постом «Малехів» Львівської митниці Міндоходів; стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» надмірно сплачені до бюджету кошти у сумі 228752,58грн.; стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ Україна» надмірно сплачені до бюджету кошти у сумі 6880,49грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачі правомірно застосували пільгову 7-ми відсоткову ставку податку на додану вартість (далі - ПДВ) при імпорті дитячих підгузків Pampers та жіночих гігієнічних прокладок Always і Naturella, оскільки ці підгузки та прокладки є належним чином зареєстрованими як медичні вироби та внесені до відповідного реєстру, а також оскільки такі підгузки та прокладки відповідають визначенню медичного виробу, наведеному у Технічному регламенті щодо медичних виробів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2013 № 753 (далі - Технічний регламент №753).

Відповідач Львівська митниця Міндоходів подав до суду заперечення на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що посадові особи Львівської митниці Міндоходів при здійсненні контролю правомірності надання податкових пільг імпортованого позивачами товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач зазначає, що імпортовані позивачами товари за митними деклараціями, на які були видані картки відмови, не відповідають визначенню поняття медичний виріб, який наведено у Технічному регламенті №753, тому до них не може бути застосована пільгова 7-ми відсоткова ставка ПДВ.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, наведених у письмовому запереченні. Просив суд у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Відповідач - Головне управління державної казначейської служби України у Львівській області явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечило, хоча належним чином повідомлялось про дату, час і місце проведення судового засідання. Клопотань про розгляд справи без участі уповноваженого представника відповідача до сууд не надходило.

Заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з таких підстав.

04.09.2014р. ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» подало до Львівської митниці Міндоходів для здійснення митного оформлення дитячих підгузків Pampers та жіночих гігієнічних прокладок Always митні декларації №№209140000/2014/029801, 209140000/2014/029793, 209140000/2014/029818, в яких зазначено пільгову ставку з ПДВ у розмірі 7%.

Як вбачається з карток відмови від 04.09.2014р. № 209140000/2014/00387, №209140000/2014/00388, № 209140000/2014/00390 Львівська митниця Міндоходів відповіла позивачу у здійсненні митного оформлення дитячих підгузків Pampers та жіночих гігієнічних прокладок Always за пільговою ставкою ПДВ.

04.09.2014р. ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» подало до Львівської митниці Міндоходів для здійснення митного оформлення жіночих гігієнічних прокладок Naturella митну декларацію №209140000/2014/029817, в якій зазначена пільгова ставка з податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків.

Як вбачається з картки відмови від 04.09.2014р. № 209140000/2014/00389 Львівська митниця Міндоходів відповіла позивачу у здійсненні митного оформлення жіночих гігієнічних прокладок Naturella за пільговою ставкою ПДВ.

Підставою для винесення вказаних карток відмови Львівська митниця зазначила невідповідність задекларованих товарів визначенню поняття «медичний виріб» та неможливість застосування пільгової 7-відсоткової ставки ПДВ.

05.09.2014р. позивачі подали на товари, за якими їм відмовлено у митному оформленні за пільговою 7% ставкою ПДВ, нові митні декларації зі сплатою ПДВ за повною ставкою у розмірі 20%, які оформлені Львівською митницею Міндоходів.

З огляду на наведене, ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» здійснило переплату ПДВ до бюджету у розмірі 228 752,58 гривень, а ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» - розмірі 6 880,49 гривень.

Не погоджуючись з вказаними картками відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивачі звернулися до суду з вимогою про визнання протиправними та скасування вказаних карток, в також з вимогою стягнути з Державного бюджету України на їх користь надмірно сплачені кошти.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Оцінюючи доводи відповідача щодо протиправності карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів суд бере до уваги таке.

Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів регулюються Митним кодексом України (далі - МК України) від 13 березня 2012 року N 4495-VI, що набрав чинності 01 червня 2012 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 МК України правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, іншими (крім мита) митними платежами встановлюються Податковим кодексом України (далі - ПК України) з урахуванням особливостей, що визначаються вказаним Кодексом.

Згідно з абз. 2 пп. в) п.193.1 ст.193 ПК України ставки податку на додану вартість встановлюються від бази оподаткування у розмірі 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесених до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

На час виникнення спірних правовідносин такий перелік був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2014р. № 216 (далі - Постанова № 216). Згідно з п.3 вказаної Постанови документами, які підтверджують належність продукції до медичних виробів, є свідоцтво про державну реєстрацію медичного виробу або підтвердження про державну реєстрацію медичного виробу - для виробів, які пройшли процедуру державної реєстрації в установленому порядку.

Згідно з Постановою № 216 наявність свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу підтверджує належність товару до медичних виробів.

Суд встановив, що факт належності імпортованих позивачами товарів до медичних виробів підтверджується копіями таких документів: свідоцтв про державну реєстрацію медичних виробів №12159/2012 від 14.12.2012р., №11199/2012 від 10.02.2012р., №8244/2008 від 10.09.2013р., №10854/2011 від 11.10.2012р., №8163/2008 від 19.09.2013р., №12752/2013 від 09.10.2013р., №9262/2009 від 29.12.2009р., а також протоколами клінічних випробувань медичних виробів від 27.05.2013р. від 25.06.2013р., від 16.04.2013р., від 19.05.2014р., протоколами доклінічної експертизи від 27.01.2012р., висновком технічної експертизи №773-11 від 13.01.2012р., протоколами доклінічних випробувань №3/8-А-6046 від 30.08.2013р., №3/8-А-2829/1 від 15.05.2014р.

З матеріалів справи вбачається, що під час подання до митного оформлення митних декларацій від 04.09.2014р., до них додавались копії свідоцтв про державну реєстрацію товарів у якості медичних виробів, що, зокрема, підтверджується даними графи 44 вказаних митних декларацій.

Відповідно до Технічного регламенту 753 медичний виріб - будь-який інструмент, апарат, прилад, пристрій, програмне забезпечення, матеріал або інший виріб, що застосовуються як окремо, так і в поєднанні між собою (включаючи програмне забезпечення, передбачене виробником для застосування спеціально для діагностичних та/або терапевтичних цілей та необхідне для належного функціонування медичного виробу), призначені виробником для застосування з метою забезпечення діагностики, профілактики, моніторингу, лікування або полегшення перебігу хвороби пацієнта в разі захворювання, діагностики, моніторингу, лікування, полегшення стану пацієнта в разі травми чи інвалідності або їх компенсації, дослідження, заміни, видозмінювання або підтримування анатомії чи фізіологічного процесу, контролю процесу запліднення та основна передбачувана дія яких в організмі або на організм людини не досягається за допомогою фармакологічних, імунологічних або метаболічних засобів, але функціонуванню яких такі засоби можуть сприяти.

Таким чином, застосування виробу для профілактики захворювань або лише для підтримування анатомії чи фізіологічного процесу є достатніми умовами для кваліфікації виробів як медичних. Таким умовам відповідають підгузки та гігієнічні прокладки, імпортовані позивачами.

Суд бере до уваги, що позивачі надали копії протоколів клінічних випробувань від 27.05.2013р. від 25.06.2013р., від 16.04.2013р., від 19.05.2014р., які, як вбачається із їх тексту, фіксують результати відповідних випробувань перед їх державною реєстрацію. Вказаними протоколами підтверджується, що основним призначенням як гігієнічних жіночих прокладок Always та Naturella, так і дитячих підгузків Pampers, є поглинання рідин. Мета поглинання рідин - відсутність їх контактування з органами людини: шкірою, статевими органами тощо. Зокрема, такі органи можуть бути подразнені хімічним речовинами (складовими) тих рідин, які поглинають гігієнічні проклади та дитячі підгузки. Подразнення зазначених органів має наслідком, порушення їх анатомії (набряки, сип, запалення тощо), та порушення функцій, для яких такі органи призначені (захисна, терморегулятивна, рецепторна, репродуктивна, сечовивідна тощо).

Крім того, на стор. 1 протоколу клінічних випробувань виробів медичного призначення прокладок гігієнічних щоденних Always Everyday зазначено, що такі прокладки є виробами санітарно-гігієнічного призначення, основна функція, яку виконує медичний виріб - особиста гігієна. Згідно зі стор. 1 протоколу клінічних випробувань виробів медичного призначення прокладок гігієнічних щоденних Always Platinum, такі прокладки призначені для одноразового використання у гігієнічних цілях. Відповідно до стор. 1 протоколу клінічних випробувань виробів медичного призначення дитячих підгузків Pampers Premium Care, такі дитячі підгузки призначені для гігієнічного догляду за дітьми. Згідно з стор. 1 протоколу клінічних випробувань виробів медичного призначення - прокладки гігієнічні щоденні Naturella Ultra, такі прокладки призначені для одноразового використання жінками у гігієнічних цілях.

З огляду на функціональне призначення задекларованих товарів, а саме поглинання рідин, що забезпечує підтримку анатомії тіла людини та її фізіологічних процесів, а також, враховуючи гігієнічне призначення цих товарів, що передбачає їх застосування з метою профілактики захворюванням, суд вважає, що вказані товари відповідають визначенню терміну медичний виріб, що наведене у Технічному регламенті № 753.

Окрім цього, такий висновок підтверджується тим, що згідно з Технічним регламентом №753 він розроблений на основі Директиви Ради ЄС від 14 червня 1993р. N 93/42/ЄЕС щодо медичних виробів. Разом з цим, протоколи клінічних випробувань дитячих жіночих гігієнічних прокладок Always і Naturella та дитячих підгузків Pampers містять посилання про відповідність таких товарів вимогам Директиви ЄС від 14.06.1993 №93/42/ЄЕС.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги доводи Львівської митниці Міндоходів щодо невідповідності імпортованих позивачами товарів визначенню поняття медичний виріб, що наведене у Технічному регламенті № 753.

Суд зазначає, що оскільки на спірний товар видані свідоцтва про їх державну реєстрацію як медичних виробів, то така обставина свідчить про право позивачів на застосування 7-відсоткової ставки ПДВ при імпорті таких товарів. Вказана позиція суду узгоджується з позицією Державної фіскальної служби України, висловленою у листі від 19.08.2014р. № 2316/7/99-99-19-03-02-17.

Суд критично оцінює доводи Львівської митниці Міндоходів про відмінність у класифікаційних кодах УКТЗЕД, які зазначені у протоколах клінічних випробувань, і кодах УКТЗЕД, які зазначені у митних деклараціях, оскільки надання податкової пільги на операції з ввезення медичних виробів, що передбачена ст. 197 Податкового кодексу України не залежить від їх класифікації згідно УКТЗЕД.

Суд також враховує те, що згідно з ст. 4 ПК України податкове законодавство базується, зокрема, на принципі презумпції правомірності рішень платника податку, а саме, в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 МК України в разі якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Суд бере до уваги, що попереднє здійснення митного оформлення задекларованих медичних виробів за 7-ми відсотковою ставкою ПДВ відбулось у період чинності Постанови № 216. Так, згідно митних декларацій від 03.07.2014р. №209140000/2014/021282, №209140000/2014/021283, №209140000/2014/021285, №209140000/2014/021286, №209140000/2014/021287, №209140000/2014/021288, №209140000/2014/021289, №209140000/2014/021290, №209140000/2014/021294, №209140000/2014/021296, №209140000/2014/021298, №209140000/2014/021299, №209140000/2014/021300, №209140000/2014/021304, №209140000/2014/021305, №209140000/2014/021316, №209140000/2014/021335 та від 04.07.2014р. №209140000/2014/021468, №209140000/2014/021575, №209140000/2014/021593, №209140000/2014/021599 Львівською митницею Міндоходів проведено митне оформлення дитячих підгузків Pampers за пільговою ставкою ПДВ, що підтверджується даними графи 47 вказаних митних декларацій.

Суд встановив, що товари, які є предметом цього позову, на дату подання митних декларацій задекларовані належним чином у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення (медичних виробів) відповідно до Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004р. № 1497 (далі - Порядок №1497).

Пунктом 12 вказаного Порядку визначено, що на підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення (далі - Реєстр), що ведеться Держлікслужбою, а заявнику видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів за встановленим зразком, яке може мати додатки, де зазначаються модифікації медичних виробів та комплектувальні вироби.

Згідно з п.2 Порядку №1497 медичні вироби - прилади, комплекси, системи, обладнання, апарати, інструменти, пристрої, імплантанти, приладдя, матеріали або інші вироби, в тому числі інвазивні медичні вироби; медичні вироби для діагностики in vitro; медичні вироби, що не досягають основної передбачуваної мети в організмі людини або на ньому за допомогою фармакологічних, імунобіологічних або метаболічних засобів, але функціям яких такі вироби можуть сприяти; медичні вироби, які використовуються як окремо, так і в поєднанні між собою, включаючи програмні засоби, необхідні для їх належного використання, з метою забезпечення: профілактики, діагностики, лікування, спостереження або полегшення стану пацієнта у разі захворювання, травми, каліцтва або їх компенсації.

Вказане визначення поняття «медичний виріб» є тотожним визначенню цього ж поняття у Технічному регламенті №753.

Державна реєстрація задекларованих товарів як медичних виробів, підтвердила їх відповідність терміну «медичний виріб», який міститься у п. 2 Постанови №1497, тим самим така реєстрація підтвердила відповідність такого медичного виробу терміну, що наведений у Технічному регламенті №753.

При цьому, Львівська митниця допускаючи твердження про невідповідність вказаних товарів визначенню поняття «медичний виріб» допустила відсутність у задекларованих товарів характеристик, які передбачені таким визначенням.

Згідно з ч.3 ст.546 МК України митниця є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, і підпорядковується йому. Не допускається втручання у діяльність митниць інших територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до ч.1 ст.7 МК України встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу.

Суд враховує, що до повноважень митниць не належить віднесення товарів до медичних виробів, а також те, що у переліку документів до карток відмови відсутні посилання на експертні висновки чи дослідження державних або недержавних установ/організацій щодо задекларованих медичних виробів на предмет їх відповідності визначенню «медичного виробу».

Відповідач не надав суду доказів того, що товар, який пред'являвся позивачами до митного оформлення, не є медичним виробом.

Суд не бере до уваги доводи відповідача про втрату чинності Постановою № 216 на час судового розгляду, оскільки на дату подання митних декларацій, за якими винесені картки відмови, вказана Постанова була чинною, а тому позивачі мали право на застосування пільгової ставки ПДВ.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачі правомірно застосували пільгову 7-ми відсоткову ставку ПДВ при імпорті дитячих підгузків Pampers та жіночих гігієнічних прокладок Always і Naturella, оскільки ці підгузки та прокладки є належним чином зареєстрованими як медичні вироби та внесені до відповідного реєстру, а також оскільки такі підгузки та прокладки відповідають визначенню медичного виробу, наведеному у Технічному регламенті №753.

Оцінюючи доводи позивачів про стягнення надміру сплачених сум ПДВ суд бере до уваги таке.

Згідно з п.2.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України, Державної митної служби України № 25/44 від 24.01.2006р. (далі - Порядок № 25/44) для зарахування коштів, що вносяться платниками та громадянами до/або під час митного оформлення товарів, на балансі Головного управління Казначейства відкриті на ім'я митних органів за балансовим рахунком 3734 «депозитні рахунки митних органів» (далі - депозитний рахунок 3734).

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 3.4 Порядку № 25/44 сплата коштів у національній валюті, призначених для забезпечення справляння митних та інших платежів, здійснюється платниками до/або під час митного оформлення товарів з рахунків, відкритих ними в банках, у вигляді передплати та/або доплати, а також готівкою через банки на депозитні рахунки 3734, відкриті на ім'я митних органів в Головному управлінні Казначейства. Кошти, що надійшли на депозитні рахунки 3734 митних органів згідно із Порядком № 25/44, перераховуються митними органами виключно для здійснення таких операцій, як: зарахування до відповідних бюджетів України; повернення платникам помилково та/або надміру сплачених коштів.

Розпорядження коштами, що обліковуються на депозитних рахунках 3734 митних органів згідно із Порядком № 25/44 здійснюється виключно на підставі платіжних доручень, що оформлені митними органами в установленому порядку.

Повернення платникам помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів, що зараховані на депозитні рахунки митних органів 3734, зокрема, здійснюється відповідно до Порядку № 25/44, повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007р. (далі - Порядок № 618). ГУ ДКСУ у м. Києві на підставі платіжних доручень митних органів забезпечує перерахування коштів на банківські рахунки платників, відкриті в банках; банківські рахунки 2603 відкриті митним органам у відповідних відокремлених підрозділах уповноваженого банку за місцезнаходженням митного органу для виплати коштів платникам готівкою, якщо такі кошти вносилися готівкою.

Вказані розрахунки регулюються в централізованому порядку згідно з відповідними договорами між Державною митною службою України та уповноваженим банком, що обслуговує митні органи.

Відповідно до Порядку № 618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювало оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява, яка зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу.

Крім того, порядок повернення таких коштів регламентовано наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013року "Про затвердження Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів" (далі - Порядок № 787).

Пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання надається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

На підставі системного аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь позивачів сум надмірно сплаченого ПДВ не підлягають задоволенню, оскільки вказані кошти підлягають стягненню не в судовому порядку, а відповідно до вимог Порядок № 618. Вказана позиція суду узгоджуються з правовою позицію Вищого адміністративного суду України, висловленою в постанові від 13.05.2014р. у справі №К/800/63894/13.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА», ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» до Львівської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області підлягають задоволенню частково, а саме: в частині визнання протиправними та скасування карток відмови адміністративний позов слід задоволити, а в частині стягнення надміру сплачених сум ПДВ у задоволенні позову слід відмовити.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

З огляду на наведене, суд вважає, що з позивачів слід стягнути судовий збір за подання позовних вимог майнового характеру, у задоволенні яких позивачам відмовлено.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011р. передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

При поданні адміністративного позову позивачі сплатили судовий збір у розмірі 786,08грн., що підтверджується квитанціями від 03.10.2014р. та від 02.10.2014р. №99.

Таким чином, суд вважає, що з позивача ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» слід стягнути решту суми судового збору у розмірі 4117,68грн., з ТзОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» слід стягнути решту суми судового збору у розмірі 1644,30грн.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати картки відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 04.09.2014р. №209140000/2014/00387, №209140000/2014/00388, №209140000/2014/00390, №209140000/2014/000389, що складені митним постом «Малехів» Львівської митниці Міндоходів.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ ТРЕЙДІНГ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ - 35251089) судові витрати у розмірі 4117 (чотири тисячі сто сімнадцять) грн. 68 коп. до Державного бюджету України.

5. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ - 19341005) судові витрати у розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп. до Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови суду складений та підписаний 28.11.2014р.

Суддя А.Г. Гулик