Ухвала суду № 41603335, 18.11.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

18 листопада 2014 р.м.ОдесаСправа № 2а-1217/09/1470

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

при секретарі - Тропанець О.В.,

за участю: представника ПАТ "Березанський" - Таначової Любов Георгіїни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Березанський" до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2009 року відкрите акціонерне товариство (далі - ВАТ) "Березанський" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Березанському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення - рішення від 31.10.2008 року №0000452301/0, про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 306907,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 153454,00 грн.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2013 року позивача замінено на його правонаступника, а саме - приватне акціонерне товариство (далі - ПАТ) "Березанський".

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено. Суд визнав протиправним та скасував оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Не погоджуючись з ухваленим рішення, представником Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - Очаківська ОДПІ) подана апеляційна скарга, в якій зазначено, що вказана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про відмову у задоволені позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 15.09.2008 року по 10.10.2008 року фахівцями ДПІ у Березанському районі Миколаївської області проведено документальну планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.06.2008 року.

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Березанський", в порушення вимог п. 11.29 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість" занижено суму податку на додану вартість на 306907,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 17.10.2008 року № 25/2300/00414018, на підставі якого прийнято, оскаржуване у даній справі, податкове повідомлення-рішення від 31.10.2008 року № 0000452301/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по сплаті податку на додану вартість у сумі 306907,00 грн. та застосовано штрафної санкції у сумі 153454,00 грн.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято з порушенням вимог Закону, оскільки позивач звільнений від сплати ПДВ, як виробник продукції виготовленої з власної сільськогосподарської сировини.

Колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до п. "в" ч. 2 ст. 3 Закону України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) не підлягає оподаткуванню митна вартість імпортованої чи обороти з реалізації (передачі) української сировини, що ввозиться або використовується для виробництва підакцизних товарів.

Статтею 2 Закону України "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) встановлено тимчасово до 1 січня 2004 року ставки акцизного збору на товари, вироблені в Україні з вітчизняної сировини, зокрема, виноматеріали, що реалізуються посередницьким організаціям і населенню, та виноматеріали, вироблені на підприємствах первинного виноробства для суб'єктів підприємницької діяльності, що не є виробниками виноробної сировини (винограду) (код 2204 30), крім підприємств вторинного виноробства, які використовують ці виноматеріали для виробництва готової продукції - 1 грн. за 1 літр.

Також, відповідно до п. 11.29 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) до 1 січня 2001 року зупинено дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з продажу переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.

Отже, виключення для застосування зазначеної норми у разі реалізації підакцизних товарів стосується тільки операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, виготовлених із давальницької сировини.

Судом першої інстанції було встановлено, та не заперечувалося сторонами по справі, в даному випадку, реалізовану продукцію (виноматеріали) позивачем виготовлено не із давальницької сировини, а з власної.

Тому, незалежно від того, чи відносяться ці виноматеріали (т.б. виноградне сусло) до підакцизних товарів, позивач повинен звільнятися від сплати до бюджету податку на додану вартість. До того ж, усі ці виноматеріали (т.б. виноградне сусло), які виробляються позивачем, реалізовувались тільки заводам вторинного виноробства за договорами купівлі-продажу (а не за договорами про переробку сировини на давальницьких умовах) і не мають коду 2204 30.

Колегія суддів не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо нерозповсюдження на позивача дії п. 11.29 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки продукція, яку виробляє позивач не є сільськогосподарською і тому, що не підпадає під код, визначений в ст. 1 Закону України "Про стимулювання розвитку сільського господарства на період 2001 - 2004 рр." з тих мотивів, що в зазначеному п.11.29 йдеться про продаж продукції, а не сільськогосподарської продукції, виготовленої на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини. Доказів того, що позивач виробляє продукцію не із власної сільськогосподарської сировини податковим органом, всупереч ч.2 статті 71 КАС України, надано не було.

Також, посилання в апеляційній скарзі на те, що продукція позивача не є підакцизною, відповідно нормам Законів України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" та "Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої", повністю спростовуються вищенаведеними доказами та обставинами справи.

Тому, оскільки ПАТ "Березанський" не є суб'єктом сплати податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, він не є платником податків, який в разі подання податкової декларації вважається таким, що самостійно визначив податкове зобов'язання та не має права його оскаржувати в адміністративному або судовому порядку, тобто на нього не розповсюджується дія п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

З урахуванням встановлених фактів, та оцінюючи надані позивачем та відповідачем докази у сукупності, колегія суддів погоджується, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 31.10.2008 року № 0000452301/0, про донарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 306907,00 грн. та застосування штрафної санкції в сумі 153454,00 грн. винесене необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню, що було правильно встановлено судом першої інстанції.

Підсумовуючи все викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, та не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, ґрунтуються на загальних нормах податкового права та не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Також, з огляду на реорганізацію ДПІ у Березанському районі Миколаївської області, колегія суддів вважає можливим здійснити заміну належного відповідача у справі його правонаступником, а саме: Державну податкову інспекцію у Березанському районі Миколаївської області на Очаківську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Миколаївській області.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її оголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 21 листопада 2014 року.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова