Ухвала суду № 41603205, 24.11.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

24 листопада 2014 року м. Київ 16:20№ 826/18059/14Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Кротюка О.В., при секретарі судового засідання Шевченко Я.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за поданням

Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи розвитку бізнесу" про зупинення видаткових операцій

встановив:

Державна податкова інспекція у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи розвитку бізнесу" про зупинення видаткових операцій шляхом накладення арешту на кошти платника у банківських установах.

В обґрунтування подання заявник посилається на те, що на підставі наказу від №2283 від 29.10.2014 та направлень від 18.11.2014 за номерами № 1310/26-58-22-01-14, №1311/26-58-22-01-17, №1312/26-58-22-01-17, №1311/26-58-22-01-17 було здійснено виїзд з метою проведення планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи розвитку бізнесу" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, однак директор товариства Головня Костянтин Анатолійович відмовив від допуску до проведення перевірки.

Представник заявника у судовому засіданні подання підтримав з мотивів, викладених у ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення подання Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві посилаючись на те, що підстав для проведення перевірки 14.11.2014 у позивача не було, оскільки з відповідним наказом не було ознайомлено відповідача у встановлений законом порядок, а тому не було допущено до перевірки головного державного ревізора - інспектора Черпіцького К.О. Разом з тим, відповідачем ставиться під сумнів виникнення права у позивача на проведення перевірки, з огляду на неналежне повідомлення відповідача про проведення останньої, а тому Товариством з обмеженою відповідальністю "Системи розвитку бізнесу" подано позов до суду про визнання протиправним та скасування Наказу №2283 від 29.10.2014 про проведення документальної планової виїзної перевірки. На підставі вищевикладеного, представник відповідача просив відмовити у задоволенні подання Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та докази, надавши їм юридичну оцінку, встановив наступне.

Наказом начальника Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 29.10.2014 № 2283 про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Системи розвитку бізнесу" призначено перевірку відповідача з питань дотримання вимог чинного законодавства, тривалістю 20 робочих днів.

На підставі наказу були видані направлення на перевірку від 18.11.2014 № 1310/26-58-22-01-17, №1312/26-58-22-01-17, №1311/26-58-22-01-17.

Як вбачається з актів від № б/н 18.11.2014 та №3701/26-58-22-01/38138341 директор ТОВ "Системи розвитку бізнесу" відмовив у допуску до проведення перевірки з тих підстав, що його не було ознайомлено з наказом від 29.10.2014 № 2283 у встановлений законом порядок.

У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що вважає протиправним наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки №2283 від 29.10.2014 року та звернувся з відповідним позовом до суду.

Відповідно до ст.183-3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо:

1) зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків;

2) підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків;

3) стягнення коштів за податковим боргом;

4) зобов'язання керівника підприємства провести інвентаризацію основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, які перебували або перебувають під митним контролем чи використовувалися цим підприємством разом із товарами, які були поміщені у відповідний митний режим.

Суд бере до уваги, що провадження у справах, порушених за поданням податкових органів, поданим на підставі статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, є окремим видом судового провадження, відмінним від загального (позовного).

Статтею 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік особливих вимог, що пред'являються до подання податкового органу, та особливий перелік процесуальних дій суду, які можуть учинятися в процесі розгляду такого подання.

Також ч.5 ст.183-3 передбачено, що суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо:

1) заявлено вимогу, не передбачену частиною першою цієї статті;

2) із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України № 149/11/13-11 від 02.02.2011 року, вбачається, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зокрема, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. При цьому незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт; заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність спору про право, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач заперечує проти подання і оскаржує в судовому порядку правомірність наказу заявника за №2283 від 29.10.2014 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Листом Вищого адміністративного суду України від 22.04.2011 року № 571/11/13-11 було роз'яснено, що якщо наявність спору про право буде виявлена після відкриття провадження у справі за відповідним поданням, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про закриття провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки заявлені податковим органом вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, а повинні розглядатися у загальному порядку позовного провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, статтями 160, 165, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

Провадження в адміністративній справі за поданням Державної податкової інспекції у Солом"янському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Системи розвитку бізнесу" про зупинення видаткових операцій - закрити.

Роз'яснити заявнику, що заявлені ним вимоги підлягають розгляду Окружним адміністративним судом міста Києва в загальному порядку позовного провадження.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя О.В. Кротюк

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 25.11.2014