Постанова № 41603064, 07.10.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2014 р. Справа № 804/9907/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Озерянської С.І.

суддів Власенко Д.О., Коренева А.О.

при секретарі Жижиній К.П.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представників відповідача Безручко М., Мішукової Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Арбітражний керуючий ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, враховуючи уточнення, з вимогами: визнати нечинним наказ Міністерства юстиції України №1004/5 від 23.06.2014 року про анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1; зобов'язати Міністерство юстиції України відновити арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) ОСОБА_1 дію свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 26.03.2013 року та внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію щодо відновлення арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) ОСОБА_1 дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 26.03.2013 року.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийнятого наказу та відсутністю порушень вимог чинного законодавства в діяльності позивача.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували та просили відмовити в його задоволенні повністю, оскільки спірний наказ прийнято відповідно до вимог законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, проаналізувавши вимоги законодавства, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 здійснює діяльність арбітражного керуючого на підставі свідоцтва НОМЕР_1 від 26.03.2013 року.

В період з 18 квітня 2014 року по 23 квітня 2014 року спеціалістами відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на підставі доручення Міністерства юстиції України від 24.02.2014 року та скарги представника ТОВ «Кей-Колект».

За результатами перевірки було складено довідку №47-Д від 23 квітня 2014 року, якою встановлено що арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_4 порушено вимоги абзацу 13 частини 1 статті 25 , частини 1 статті 32, частини 7 статті 48, частини 1 статті 49 Закону №784-XIV ТА абзацу 2 частини 5 статті 23 Закону №2171- XII.

Враховуючи надані позивачем заперечення від 25.04.2014 року №01-29/22 на довідку №47-Д та додаткові матеріали, спеціалістами відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було складено акт №47-А від 06.05.2014 року позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1. Висновками акту №47-А стало порушення ОСОБА_1, під час виконання повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_4 абзацу 2 частини 5 статті 23 Закону України №2171 в частині не розірвання протягом 30 днів договору купівлі-продажу у зв'язку з несплатою коштів згідно з договором купівлі-продажу майна боржника; частини 7 статті 48 Закону України №784 в частині використання коштів отриманих від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, не за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом; частини 1 статті 49 Закону України №784, в частині задоволення вимог кредиторів не за рахунок коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса. Встановлено недотримання арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_4 вимог частини 6 статті 3-1 Закону №784-14 щодо зобов'язання арбітражного керуючого при реалізації своїх прав та обов'язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та його кредиторів (т.1, л/с 133-147).

В період з 22 квітня 2014 року по 24 квітня 2014 року спеціалістами відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було проведено позапланову невиїзну перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 на підставі доручення Міністерства юстиції України від 24.02.2014 року та скарги представника ТОВ «Кей-Колект».

За результатами перевірки 24 квітня 2014 року було складено довідку №50-Д, якою встановлено здійснення реалізації майна ФОП ОСОБА_5 з порушенням вимог частини 1 статті 49, частини 1 статті 58, частини 4 статті 71, частини 5 статті 71, частини 1 статті 71, частини 1 статті 72 Закону №4212-6. Арбітражним керуючим ОСОБА_1 в порушення вимог частини 2 статті 44 Закону№4212-6 відповідно якої, ліквідатор організовує проведення аукціону з продажу активів банкрута з урахуванням вимог цього закону. Встановлено недотримання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог частини 6 статті 3-1 Закону №784-14 щодо зобов'язання арбітражного керуючого при реалізації своїх прав та обов'язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та його кредиторів (Т.1 л/с 43-46).

Враховуючи надані позивачем заперечення від 25.04.2014 року за №01-29/23 на довідку №50-Д та додаткові матеріали, спеціалістами відділу з питань банкрутства Головного управління юстиції у Дніпропетровській області було складено акт №50-А від 07.05.2014 року позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1. Висновками акту №50-А стало порушення ОСОБА_1 частини 2 статті 44 Закону №4212 в частині організації проведення аукціону з продажу активів банкрута без врахування вимог цього Закону; частини 1 статті 49 Закону №4212 в частині продажу майна в провадженні у справі про банкрутство ФОП ОСОБА_5 шляхом проведення торгів у формі аукціону без врахування порядку, встановленого цим Законом; частини 1 статті 58 Закону №4212 в частині не розміщення на веб-сайті державного органу з питань банкрутства оголошення про проведення аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_5; частини 4 статті 71 Закону України №4212 щодо перерахування коштів переможцем торгів протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору та його підписання за придбане майно ФОП ОСОБА_5 на зазначений у протоколі номер банківського рахунку; частини 5 статті 71 Закону №4212 , якою строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на десять календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менш як 50 відсотків ціни продажу майна; частини 1 статті 71 Закону №4212, якою переможець аукціону, учасники якого відповідно до цього закону не сплачують гарантійних внесків, зобов'язаний сплатити запропоновану ним ціну у межах 40 прожиткових мінімумів відразу після оголошення його переможцем аукціону; частини 1 статті 72 Закону №4212 в частині не розірвання договору після невиконання переможцем аукціону обов'язку з негайної сплати ціни, відповідно до вимог цього Закону та негайного поновлення аукціону з ціни запропонованої попереднім учасником. Зазначене свідчить про недотримання арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора ФОП ОСОБА_5 вимог частини 6 статті 3-1 Закону №784-14 щодо зобов'язання арбітражного керуючого при реалізації своїх прав та обов'язків діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та його кредиторів (Т.1 л/с 148-162).

23 травня 2014 року начальником відділу регулювання та контролю професійної діяльності арбітражних керуючих Управління з питань банкрутства Департаменту нотаріату та банкрутства до Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) були направлені подання №143 та №144 про накладення на арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення на підставі актів №50-А та №47-А.

12.06.2014 року на засіданні Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) були розглянуті подання №143 та №144 та вирішено застосувати до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на підставі подання №143 та №144 від 23.05.2014 року. Внести до Міністерства юстиції України про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (Т.1, л/с 165-168).

Відповідно до протоколу Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) від 12.06.2014 року, Дисциплінарною комісією арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) до Міністерства юстиції України були направлені подання №58 та №59 від 16.06.2014 року про застосування до арбітражного керуючого ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) (Т.1, л/с 174-175).

Наказом Міністерства юстиції України №1004/5 від 23.06.2014 року «Про анулювання свідоцтв про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), виданих ОСОБА_1 та ОСОБА_6» було анульовано свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_1 від 26.03.2013 року, видане ОСОБА_1, на підставі подань Дисциплінарної комісії арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) про застосування до арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) від 16.06.2014 року №№58, 59 та протоколу її засідання від 12.06.2014 року №15/06/14 (Т. 1 л/с 85).

Правомірність прийняття наказу є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Правовідносини, що виникли між сторонами врегульовано нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.01.2013 року №93/5, Порядком контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Відповідно до статті 112 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», підставами для припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) є: його письмова заява; неможливість виконувати свої повноваження за станом здоров'я; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; визнання його недієздатним чи обмежено дієздатним, безвісно відсутнім або померлим; накладення дисциплінарного стягнення у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); подання неправдивих відомостей, необхідних для отримання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора); скасування допуску до державної таємниці за порушення арбітражним керуючим (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) законодавства у сфері охорони державної таємниці; його смерть.

Згідно частин 1-3 статті 113 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», у разі наявності підстав для позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) дисциплінарна комісія вносить державному органу з питань банкрутства відповідне подання. Державний орган з питань банкрутства приймає рішення про позбавлення права арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та вносить до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України запис про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Державний орган з питань банкрутства зобов'язаний не пізніше ніж на третій день повідомити арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) про припинення його повноважень.

Згідно пункту 16 Порядку видачі свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), у разі припинення діяльності арбітражного керуючого на підставі його письмової заяви про припинення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку та з інших підстав, передбачених статтею 112 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", структурний підрозділ готує висновок про наявність підстави для анулювання свідоцтва та проект наказу Мін'юсту України про анулювання такого свідоцтва. Висновок підписує керівник структурного підрозділу або особа, яка виконує його обов'язки. Наказ Мін'юсту України про анулювання свідоцтва підписує Міністр юстиції України або особа, яка виконує його обов'язки. Копія наказу Мін'юсту України про анулювання свідоцтва надсилається особі, діяльність арбітражного керуючого якої припинено, із супровідним листом за підписом керівника структурного підрозділу або особи, яка виконує його обов'язки, у триденний строк з дня видання наказу Мін'юсту України про анулювання свідоцтва. Наказ Мін'юсту України про анулювання свідоцтва може бути оскаржений в суді у порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до статті 107 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть за свої дії та заподіяну третім особам шкоду цивільно-правову, адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, встановлених законом. Арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією, ліквідатори) несуть дисциплінарну відповідальність в порядку, встановленому цим Законом. Державний орган з питань банкрутства за поданням Дисциплінарної комісії накладає на арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) дисциплінарні стягнення. Рішення щодо накладення дисциплінарного стягнення приймається протягом двох місяців з дня виявлення проступку, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Про накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення робиться запис в Єдиному реєстрі арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Згідно статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», розроблено Порядок контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), який поширюється на всіх фізичних осіб, які отримали в установленому порядку свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів).

Відповідно до пунктів 7.1 та 7.4, 7.6 частини 7 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), підставами для притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності є: встановлення факту подання арбітражним керуючим у документах, які подаються для отримання свідоцтва на право здійснення діяльності арбітражного керуючого, неправдивих відомостей; вчинення арбітражним керуючим протягом року після винесення припису або розпорядження повторного порушення, аналогічного раніше вчиненому; невиконання арбітражним керуючим розпорядження про усунення порушень законодавства з питань банкрутства в строки, визначені органом контролю; відмова арбітражного керуючого в проведенні перевірки; грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень, що призвело до грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника (банкрута); встановлення за результатами перевірки неможливості арбітражного керуючого виконувати повноваження, а саме: втрата громадянства України, набрання законної сили обвинувальним вироком щодо арбітражного керуючого за вчинення корисливого злочину або яким арбітражному керуючому заборонено здійснювати цей вид господарської діяльності чи займати керівні посади. Дисциплінарними стягненнями, що накладаються на арбітражного керуючого є попередження та позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Під час визначення виду дисциплінарного стягнення Дисциплінарною комісією враховуються ступінь вини арбітражного керуючого, обставини вчинення порушення, тяжкість вчиненого ним проступку, а також факти притягнення арбітражного керуючого до дисциплінарної відповідальності у минулому.

В даному випадку, як встановлено в судовому засіданні, позивач був призначений ліквідатором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, провадження у справі про банкрутство якої порушено 02.02.2012 року та яку визнано банкрутом ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.02.2012 року у справі №29/5005/952/2012 (Т.1, л/с 14).

Недотримання арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 вимог частини 6 статті 3-1 Закону №784-14 полягають в діях щодо не розірвання протягом 30 днів договору купівлі-продажу у зв'язку з несплатою коштів згідно з договором купівлі-продажу майна боржника; використання коштів отриманих від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, не за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом; задоволення вимог кредиторів не за рахунок коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса.

Такі висновки колегія суддів вважає помилковими, оскільки основним завданням ліквідаційної процедури є не отримання коштів, а саме погашення боргів перед кредиторами, задля чого і проводиться реалізація майна банкрута.

Так, з матеріалів справи вбачається, що між продавцем та покупцем не проводився готівковий та безготівковий розрахунок, сума продажу була сплачена шляхом зарахування суми боргу Фізичної особи-підприємця перед кредитором першої черги ОСОБА_7 При цьому, суд зауважує на тому, що зарахування передбачене абзацом 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» та узгоджується з позицією Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, яка викладена в Листі з питань регуляторної політики та підприємництва від 17.02.2003 року №3-20/889 та не суперечить судовій практиці, викладеній, зокрема у рішенні Верховного Суду України від 29.04.2005 року, постанові Вищого господарського суду України від 23.08.2006 року у справі №37/30-06 тощо.

Зазначене виключає необхідність розірвання протягом 30 днів договору купівлі-продажу у зв'язку з несплатою коштів згідно з договором купівлі-продажу майна боржника та свідчить про відсутність порушень, що полягають в використання коштів отриманих від продажу майна громадянина-підприємця, визнаного банкрутом, не за рішенням господарського суду, який визнав громадянина-підприємця банкрутом; задоволення вимог кредиторів не за рахунок коштів, внесених на депозит нотаріальної контори або приватного нотаріуса.

Окрім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_7 є кредитором ФОП ОСОБА_4 та внесена до першої черги реєстру вимог кредиторів, заборгованість якої перед ОСОБА_4 становить 3 000 000, 00 грн. з урахуванням раніше внесених та зарахованих сум. Інших кредиторів, які б входили до першої черги реєстру вимог кредиторів не має.

Як встановлено в судовому засіданні позивач також був призначений ліквідатором Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8, провадження у справі про банкрутство якої порушено 14.12.12 року та яку визнано банкрутом ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 21.12.2012 року у справі №24/5005/10848/2012 (Т.1, л/с18-19).

Недотримання арбітражним керуючим ОСОБА_1 під час виконання повноважень ліквідатора Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 вимог частини 6 статті 3-1 Закону №784-14 полягають в діях щодо організації проведення аукціону з продажу активів банкрута без врахування вимог цього Закону; продажу майна шляхом проведення торгів у формі аукціону без врахування порядку, встановленого цим Законом; не розміщення на веб-сайті державного органу з питань банкрутства оголошення про проведення аукціону з продажу майна ФОП ОСОБА_5; перерахування коштів переможцем торгів протягом п'яти днів з дня одержання проекту договору та його підписання за придбане майно ФОП ОСОБА_5 на зазначений у протоколі номер банківського рахунку; не врахування того, що строк оплати може бути продовжено за згодою організатора аукціону, але не довше ніж на десять календарних днів, за умови сплати переможцем торгів не менш як 50 відсотків ціни продажу майна; не врахування того, що переможець аукціону, учасники якого відповідно до цього закону не сплачують гарантійних внесків, зобов'язаний сплатити запропоновану ним ціну у межах 40 прожиткових мінімумів відразу після оголошення його переможцем аукціону; не розірвання договору після невиконання переможцем аукціону обов'язку з негайної сплати ціни, відповідно до вимог цього Закону та негайного поновлення аукціону з ціни запропонованої попереднім учасником.

З такими висновками колегія суддів не погоджується, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що організатором аукціону Фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 являлось на підставі договору про організацію та проведення відкритих торгів (аукціону) від 21 серпня 2013 року Українсько-російське товариство з обмеженою відповідальністю торгівельна компанія «Югос», що було зазначено в оголошеннях та публікаціях про проведення відкритих торгів (аукціону). Саме цією організацією було проведено аукціон, що вбачається з протоколу про проведення аукціону №1 від 03.09.2013 року, заяви від 03.09.2013 року від ОСОБА_9 про зарахування боргу наданої на ім'я Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю торгівельна компанія «Югос»,актів №3 та №4 від 03.09.2013 року про передання права власності на куплене нерухоме майно.

З 19.01.2013 року Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-XII діє в редакції Закону від 22.12.2011 року №4212-VI. Пунктом 1(1) розділу 10 прикінцевих та перехідних положень визначено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо виконання господарських зобов'язань», зміни до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» у редакції Закону України від 22.12.2011 року №4212-6, який набирає чинності 19.01.2013 року, застосовується господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання ним чинності. Водночас, положення, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання ним чинності, що роз'яснено в Інформаційному листі Вищого господарського суду від 27.12.2012 року №01-06/1941/2012.

Отже, продаж майна має здійснюватись у відповідності до редакції Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», яка набрала чинності 19.01.2013 року.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» (в редакції з 19.01.2013 року), продаж майна боржника в провадженні у справі про банкрутство здійснюється в порядку, встановленому цим Законом, шляхом проведення торгів у формі аукціону, за винятком майна, продаж якого відповідно до законодавства України здійснюється шляхом проведення закритих торгів. Суб'єктами аукціону є його замовник, організатор та учасники. Замовником є ліквідатор, призначений господарським судом у порядку, встановленому цим Законом. Організатором аукціону є визначена замовником фізична або юридична особа, що має ліцензію на проведення торгів і з якою замовник аукціону уклав договір на проведення аукціону.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» (в редакції з 19.01.2013 року), за договором про проведення аукціону організатор аукціону зобов'язується за свій рахунок провести аукціон та укласти договір з його переможцем, а замовник - сплатити організаторові аукціону обумовлену договором винагороду. Організатор аукціону виконує такі функції: опубліковує і розміщує повідомлення про продаж майна боржника і повідомлення про результати проведення торгів; приймає заявки на участь в аукціоні; укладає із заявниками договори про завдаток; визначає учасників торгів; здійснює проведення торгів; визначає переможця торгів і підписує протокол про результати проведення торгів; повідомляє учасників торгів про результати проведення торгів.

Враховуючи зазначене, дії щодо організації та проведення аукціону з продажу активів банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_8 стосуються саме організатора аукціону Українсько-російського товариства з обмеженою відповідальністю торгівельної компанії «Югос», а не його замовника, в даному випадку ліквідатора ОСОБА_1

Окрім того, суд звертає увагу, що ОСОБА_9 є кредитором ФОП ОСОБА_8 та внесена до першої черги реєстру вимог кредиторів, заборгованість якої перед ОСОБА_9 становить 1 300 000, 00 грн. з урахуванням раніше внесених та зарахованих сум. Інших кредиторів, які б входили до першої черги реєстру вимог кредиторів не має.

Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку представниками відповідача в судовому засіданні не доведено правомірність прийнятого наказу, оскільки не доведено наявність підстав для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, визначених частиною 7 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (в редакції на час виникнення спірних правовідносин), відсутні докази грубого порушення прав та законних інтересів боржника та (або) кредиторів боржника, до яких призвело грубе порушення арбітражним керуючим законодавства під час виконання повноважень.

Окрім того, представниками відповідача не доведено та не надано відповідних доказів обгрунтованості застосування до позивача дисциплінарного стягнення саме у вигляді позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), оскільки відповідно до вимог статті 109 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом», під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується ступінь вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), тяжкість вчиненого ним проступку, а також чи застосовувалися раніше до арбітражного керуючого дисциплінарні стягнення.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими відповідними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним наказу, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним наказ Міністерства юстиції України №1004/5 від 23.06.2014 року в частині анулювання свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) ОСОБА_1.

Зобов'язати Міністерство юстиції України відновити арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) ОСОБА_1 дію свідоцтва на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 26.03.2013 року та внести до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України інформацію щодо відновлення арбітражному керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору) ОСОБА_1 дії свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1 від 26.03.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 суму сплаченого ним судового збору у розмірі 73,08 грн.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 12 жовтня 2014 року

Головуючий суддя Суддя Суддя С.І. Озерянська Д.О. Власенко А.О. Коренев