Рішення № 41602575, 20.11.2014, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 10/85/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.11.2014 Справа № 908/3501/14

За позовом: Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя.

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", м. Запоріжжя.

про стягнення заборгованості в розмірі 10 030, 75 грн.

Суддя: Алейникова Т.Г.

Представники сторін:

від позивача - Вініченко О.В., на підставі довіреності № 19/0020 від 01.10.2013 р.;

від відповідача - Дубов В.Л., на підставі довіреності б/н від 14.03.2014 р.;

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 10 030, 75 грн. за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-11138 від 10.12.2012 р., яка складається з суми основного боргу в розмірі 8 221, 83 грн., пені в розмірі 736, 81 грн., інфляційних втрат в розмірі 932, 87 грн., 3 % річних в розмірі 139, 24 грн.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справи між суддями від 22.09.2014 р., справу 908/3501/14 передано на розгляд судді Алейниковій Т.Г.

Ухвалою господарського суду від 23.09.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3501/14. Справі присвоєно номер провадження 10/85/14, її розгляд призначено на 13.10.2014 р.

Представник позивача у судовому засіданні 13.10.2014 р. підтримав свої вимоги викладені в позові. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, відзив на адресу суду не надав. Про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 77 ГПК України встановлено, що нез'явлення в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, є підставою для відкладення розгляду справи в межах строків, встановлених ст. 69 ГПК України.

У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, ненаданням відзиву на позовну заяву та для отримання всіх необхідних документів по справі, судом було відкладено розгляд справи на 05.11.2014 р. на 10 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 05.11.2014 р. підтримав позовні вимоги повністю. Представник відповідача у судовому засіданні 05.11.2014 р. проти позову заперечував та надав до суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом було оголошено перерву в судовому засіданні на 13.11.2014 р. о 10 год. 20 хв.

Представник відповідача в судовому засіданні 13.11.2014 р. заперечував проти позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій. Представник позивача підтримав вимоги викладені в позові та надав до суду докази сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 8 221, 83 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 285 від 08.10.2014 р.

Судом було оголошено перерву в судовому засіданні на 20.11.2014 р. о 09 год. 30 хв.

Представник позивача у судовому засіданні 20.11.2014 р. підтримав свої вимоги.

Представники відповідача у судовому засіданні 20.11.2014 р. заперечив проти позовних вимог та надав до суду письмове заперечення стосовно нарахованих позивачем штрафних санкцій.

У судовому засіданні 20.11.2014 р., розгляд справи був закінчений, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення рішення.

За клопотанням представників сторін, справа була розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ПАТ «ЗАПОРІЖГАЗ» (Постачальник) та ТОВ «ЗПТМ» (Споживач), було укладено Договір на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-11138 від 10.12.2012 р.. Відповідно до умов договору, постачальник здійснює постачання природного газу споживачу в обсягах і порядку, передбачених Договором для забезпечення потреб споживача, а споживач сплачує постачальнику вартість газу і наданих послуг у розмірах, строках, порядку та на умовах, передбачених Договором.

На умовах Договору, постачальник передав, а споживач прийняв на протязі січня - лютого 2014 р. природного газу, на загальну суму 18 887,29 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу: від 31.01.2014 р. № ЗП00000949, від 28.02.2014 р. № ЗП 000002080, що підписано сторонами договору.

Відповідно до п. 4.6 Договору, оплата вартості послуг з постачання газу, здійснюється споживачем в розмірі 100 % попередньої оплати авансовими платежами за 5 банківських днів до початку місяця, із розрахунку договірного обсягу постачання газу.

Згідно додаткової угоди від 20.02.2013 р., що є невід'ємною частиною основного Договору, у випадку недоплати вартості послуг з постачання газу за розрахунковий період, споживач проводить остаточний розрахунок, не пізніше 5 числа місяця, наступного за розрахунковим. При цьому, під поняттям «недоплата вартості послуг з постачання газу», сторони розуміють, недоплату Споживачем, вартості фактично спожитого понад запланований або узгоджений на розрахунковий період, з постачальником, обсяг газу.

В порядку п. 4.8 Договору, у разі виникнення заборгованості за Договором, Сторони за взаємною згодою та у порядку, передбаченому законодавством, укладають графік погашення заборгованості, який оформлюється додатком до Договору.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості, постачальник має право грошові кошти, отримані від споживача за газ в поточному розрахунковому періоді, зарахувати в рахунок погашення існуючої заборгованості споживача відповідно до черговості її виникнення.

Згідно п. 4.9. Договору, звірка розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу споживачем та акта приймання-передачі газу протягом 10-ти днів з дати пред'явлення вимоги однієї із Сторін.

Проте, у порушення вказаних положень Договору, споживачем, у граничні строки, встановлені договором, оплата за поставлений природний газ, не була проведена.

На момент подання позову до суду, заборгованість споживача перед постачальником, за поставлений на протязі січня - лютого 2014 р., природний газ, склала 8 221,83 грн.

На підтвердження цього, постачальником, складено Акт звіряння взаємних розрахунків від 15.07.2014 р., за період часу з 01.01.2014 р. по 16.07.2014 р. Названий Акт звіряння взаємних розрахунків, надіслано на адресу споживача поштою, в додатку до листа від 18.07.2014 р. № 58/5281, яке згідно даних повідомлення про вручення поштового відправлення, вручено адресату, 23.07.2014 р.

На момент подання позову до суду, підписаного з боку споживача, Акту звіряння взаємних розрахунків за 2014 р., Постачальником не було отримано.

Таким чином, станом на момент подання позову до суду, сума заборгованості ТОВ «ЗПТМ», за поставлений на протязі січня - лютого 2014 р., природний газ, за договором № ТП-ПР- 11138 від 10.12.2012 р., склав 8 221,83 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити кредитору 3% річних. Позивачем станом на 15.08.2014 р., було нараховано відповідачу 3 % річних на суму 139,24 грн., а також суму інфляційних втрат в розмірі 932,87 грн.

Крім того, відповідно до п. 6.2.2 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що станом на 15.08.2014 р., була нарахована відповідачу на суму 736, 81 грн.

У відповідності до вимог ст. 526 ЦК України, сторони за договором повинні виконати свої зобов'язання належним чином, відповідно до умов договору. В свою чергу, Споживач, в порушення наведених вище умов договору, та названої норми, не виконав свого зобов'язання.

Відповідач для огляду, надав до суду лист (исх № 124) від 29.10.2014 р., в якому він звертається до позивача, з вимогою проведення взаємозаліку та проханням переплату в сумі 6200, 02 грн., за договором № 110227 від 22.12.2011 р. повернути на рахунок ТОВ «ЗПТМ» для сплати за газ на суму 6 200, 02 грн.

19.11.2014 р. представник відповідача надав до суду клопотання, в якому заперечує проти заявлених позовних вимог та вважає безпідставним нарахування штрафних санкцій за договором № ТП-ПР- 11138 від 10.12.2012 р за природний газ у зв'язку з наявною переплатою за газ на у сумі 6200, 02 грн.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення , має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки(штрафу, пені). Яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

З урахуванням вищевикладеного та враховуючи повну сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 8 221, 83 грн., судом було зменшено суму пені до 10 грн. 00 коп.

Отже, на момент розгляду справи по суті, сума боргу з урахуванням повної сплати відповідачем суми основного боргу в розмірі 8 221, 83 грн. та зменшення судом суми пені до 10 грн. 00 коп. склала 1082, 11 грн., яка складається з пені в розмірі 10, 00 грн., інфляційних втрат в розмірі 932, 87 грн., 3 % річних в розмірі 139, 24 грн.

Враховуючи вищевикладене, вивчивши матеріали справи та проаналізувавши надані докази, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступного.

Сторонами чітко були встановлені умови Договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-11138 від 10.12.2012 р., а саме термін сплати та умови відповідальності та сплати пені за порушення умов договору.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України, Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 193 Господарського кодексу України, Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання ~ відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання: нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно п. 4 ст. 538 ЦК України, якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, не дивлячись на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

Невиконанням своїх грошових зобов'язань відповідач порушив вищевказані вимоги законодавства й умови діючого Договору.

Відповідно до ст. 173 Господарського Кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитор) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України в разі порушення зобов'язання однією зі сторін договору настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Наведені докази і доводи свідчать про те, що відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", м. Запоріжжя в односторонньому порядку протиправно відмовився від виконання взятих на себе зобов'язань за умовами договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-11138 від 10.12.2012 р.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням сплати основної заборгованості відповідачем та зменшення судом суми пені становить 1082, 11 грн., яка складається з пені в розмірі 10, 00 грн., інфляційних втрат в розмірі 932, 87 грн., 3 % річних в розмірі 139, 24 грн.

Факт порушення відповідачем умов договору на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-11138 від 10.12.2012 р., а також факт заборгованості за даним договором, підтверджується матеріалами справи.

Відповідач в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, викладені у справі позивачем були підтверджені належними доказами.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно п. 3 ст. 83 ГПК України, судом було зменшено суму пені з 736, 81 грн. на суму в розмірі 10грн. 00 коп.

Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши надані докази, суд частково задовольняє позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", м. Запоріжжя про стягнення заборгованості в розмірі 1082, 11 грн. за договором на постачання природного газу за регульованим тарифом № ТП-ПР-11138 від 10.12.2012 р., яка складається з пені в розмірі 10, 00 грн., інфляційних втрат в розмірі 932, 87 грн., 3 % річних в розмірі 139, 24 грн.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подасться до суду; ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлюється 2 % від ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покласти повністю на відповідача внаслідок неправильних дій якого виник спір у суді.

Керуючись ст. 22, 44, 49, п.1-1 ст. 80, 82, п. 3 ст. 83, 84, ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод підйомно-транспортних машин", м. Запоріжжя задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод підйомно-транспортних машин» (69014, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, кв. 54, код ЄДРПОУ:31888210) на користь Публічного акціонерного товариства «ЗАПОРІЖГАЗ» (69035, м. Запоріжжя, вул. Заводська, 7 код ЄДРПОУ: 03345716) - пеню в розмірі 10 (десять) грн. 00 коп., інфляційні витрати в сумі 932 (дев'ятсот тридцять дві) грн. 87 коп., 3% річних в розмірі 139 (сто тридцять дев'ять) грн. 24 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Видати наказ.

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу припинити, відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Суддя Т.Г. Алейникова

Рішення підписане 25.11.2014 р.