Ухвала суду № 41602094, 14.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

14 листопада 2014 року м. Київ В/800/4535/14

Вищий адміністративний суду України в складі колегії суддів:

судді-доповідача Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Голубєвої Г.К.

Ланченко Л.В.

Лосєва А.М.

розглянувши заяву Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014

у справі № 821/2515/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Денар»

до Каховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Каховська ОДПІ ГУ Міндоходів у Херсонській області подала заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014 з мотивів неоднакового застосування цим судом одних тих самих норми матеріального права: ст. 209 Податкового кодексу України, що, на її думку, призвело до ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах: ухвали, щодо якої подана заява про перегляд, та ухвал цього ж суду від 15.04.2013 (№ К/9991/77554/12) у справі № 2а/0270/3997/12 за позовом ПАТ «Козятинський м'ясокомбінат» до Козятинської ОДПІ Вінницької області ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, від 09.12.2013 (№ К/800/8948/13) у справі за позовом СТОВ «Батьківщина» до Варвинської МДПІ Чернігівської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України, оскільки аналіз наведених судових рішень судів касаційної інстанції не дає підстав вважати, що судом касаційної інстанції неоднаково застосовано одні й ті самі норми матеріального права при вирішенні справ у подібних правовідносинах.

У справі, про перегляд якої подано заяву, предметом позову є, зокрема, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень про визначення платникові податків грошових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість. Податковий орган виходив з того, що платник податків, маючи обсяг питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів/послуг менший ніж 75 відсотків вартості всіх поставлених протягом 2001 року товарів/послуг, не міг застосовувати спеціальний режим оподаткування, передбачений ст. 209 Податкового кодексу України. При цьому податковий орган вважає завищеним обсяг облікованого платником податків у бухгалтерському обліку обсягу вирощеної сільськогосподарської продукції з огляду на інформацію, надану Головним управлінням статистики у Херсонській області щодо середньої врожайності окремих видів сільськогосподарських культур та в довідці Херсонського державного аграрного університету щодо строків висаджування, способу висаджування, зборів врожаю овочів.

В ухвалі від 15.04.2013, на яку посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, мали місце обставини щодо визначення податковим органом платникові податків грошового зобов'язання з податку на прибуток та зменшення від'ємного значення з податку на додану вартість виходячи з того, що платник сформував витрати та податковий кредит за господарськими операціями з поставки великої рогатої худоби, які не мали реального характеру.

Отже, правовідносини у справі, щодо якої подано заяву про перегляд судового рішення, та справах, на які посилається заявник в обґрунтування неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права судом касаційної інстанції, не є подібними, що виключає підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Надана заявником в обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права ухвала Вищого адміністративного суду України від 09.12.2013, якою скасовано судові рішення судів попередніх інстанцій, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, не вирішує спору по суті і свідчить про неповноту встановлення судами обставин справи.

Відсутність повно встановлених обставин у певній справі виключає висновок про ухвалення різних судових рішень у подібних правовідносинах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права, оскільки зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності визначається обставинами кожної справи. Ухвала суду касаційної інстанції про направлення справи на новий розгляд не розв'язує спору по суті.

Наведене також виключає можливість допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України.

Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити Каховській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області в допуску справи до провадження для перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.07.2014.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н.Г. Пилипчук

Л.І. Бившева

Г.К. Голубєва

Л.В. Ланченко

А.М. Лосєв