Ухвала суду № 41601697, 18.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2014 року м. Київ К/800/6320/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя судді за участю секретаря представників сторін: від позивача: від відповідача:Муравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є. Титенко М. П. Барков С. Є. Муха С. І. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходівна постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 рокуу справі№ 0870/7346/12за позовомВідкритого акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжіпроскасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року у справі № 0870/7346/12 в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року апеляційну скаргу ВАТ Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» задоволено. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.12.2012 року скасовано та прийнято нову постанову. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі № 0000070024 від 19.07.2012 року та № 0000080024 від 19.07.2012 року.

Не погоджуючись із постановою апеляційного суду, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, залишити в силі постанову суду першої інстанції. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, ст. ст. 7, 9, 11, 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України

В запереченнях на касаційну скаргу позивач з вимогами та доводами заявника не погоджується, просить залишити в силі постанову апеляційного суду.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем виїзної позапланової документальної перевірки ВАТ «Запоріжсталь» з визначення правомірності декларування від'ємного значення ПДВ за квітень 2012 року та достовірності нарахування суми податкового кредиту з податку на додану вартість за цей же період складено акт № 210/24-0/00191230 від 06.07.2012 року, яким зафіксовано порушення п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України; п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних, затвердженого наказом ДПА України № 1002 від 24.12.2010 року, у зв'язку з чим завищено суму податкового кредиту та від'ємного значення квітня 2012 року на загальну суму ПДВ 2 280 694 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято 19.07.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0000070024, яким позивачу зменшено від'ємне значення з ПДВ за квітень 2012 року на 2 280 694,00 грн.

Крім того, відповідачем проведено невиїзну камеральну перевірку з питань достовірності нарахування позивачем суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2012 року, за наслідками якої складено акт № 214/24-0/00191230 від 07.07.2012 року, в якому вказано про порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 200.3 ст. 200 Податкового Кодексу України; п. 10.1 «Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних», затвердженого наказом ДПА України № 1002 від 24.12.2010 року, у зв'язку з чим завищено заявлену за травень 2012 року суму бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 2 280 694,00 грн.

На підставі вказаного акта 19.07.2012 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000080024, згідно з яким ВАТ «Запоріжсталь» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2012 року в розмірі 2 280 694 грн. та застосовано фінансові санкції в розмірі 1 140 347,00 грн.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що постачальники вугілля не мають технічних, технологічних, трудових ресурсів, складських приміщень, що спростовує фактичне отримання ВАТ «Запоріжсталь» вугілля від ПП «Камтопсервіс», ТОВ «НВФ «Естер» й ТОВ «Антрацит Кепітал».

Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку про задоволення позову, оскільки доводи податкового органу, які стали підставою прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Пунктом 200.3 статті 200 цього кодексу визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що реальність господарських операцій по виконанню договорів постачання вугільної продукції, укладених позивачем та ПП «Камптосервіс», ТОВ «НВФ «Еситер» та ТОВ «Анрацит Кепітал» підтверджується наявним у справі первинними документами.

На час здійснення операцій контрагенти позивача були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Посилання відповідача на результати проведення перевірок контрагентів позивача, в тому числі по ланцюгу постачання, підлягають відхиленню, оскільки вони не є безумовною підставою для висновків про нездійснення господарської операції за умови наявності документів на підтвердження реальності постачання товарів чи надання послуг.

В разі якщо контрагентом платника податковий облік ведеться із порушенням вимог чинного законодавства, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (в томі числі в разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту та валових витрат покупцем.

Оскільки в порушення ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доказів, на підтвердження наявності порушень чинного законодавства, за наслідком виявлення яких товариству нарахована пеня, колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про задоволення позову.

Доводи касаційної скарги щодо безпідставності формування податкового кредиту позивачем через відсутність фактичного виконання договорів із спірними контрагентами викладеного не спростовують, а зводяться до переоцінки обставин, встановлених судом апеляційної інстанцій, що у відповідності до ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України не віднесено до повноважень суду касаційної інстанції.

За таких обставин касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.01.2014 року у справі № 0870/7346/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак