Ухвала суду № 41601639, 24.10.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 жовтня 2014 року м. Київ К/800/53908/14

Суддя Вищого адміністративного суду України Швець В.В., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за його позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про встановлення відсутності компетенції, визнання нормативно-правового акту у певній частині незаконним та таким, що не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та визнання нормативно-правового акту таким, що прийнятий з порушенням процедури прийняття,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, відповідно до якого просив:

- встановити відсутність компетенції (повноважень) на встановлення відповідачем в абзаці третьому підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 149 «Деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» розмір разової грошової допомоги до 5 травня у 2013 році для інвалідів війни ІІ групи в сумі 2110 гривень, замість встановленого частиною п'ятою статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» розміру;

- визнати незаконним абзац третій підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2013 року № 149 «Деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» та таким, що не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили, а саме: статтям 2, 13 (ч.5) Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», статті 53 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу до Конвенції;

- визнати незаконним абзац третій підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 2013 року № 149 «Деякі питання виплати у 2013 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про жертви нацистських переслідувань» та постанову в цілому, як таку, що прийнята з порушенням процедури її прийняття, передбаченої Регламентом Кабінету Міністрів України, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 18 липня 2007 року № 950 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 9 листопада 2011 року № 1156).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга, в якій позивач просить скасувати судові рішення, посилаючись на неправильне застосування ними норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити не лише посилання на помилкове застосування норм матеріального права при вирішенні справи та порушення судами норм процесуального права, а і пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи.

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржених судових рішень, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки особа, яка її подала, не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2014 року у справі за його позовом до Кабінету Міністрів України, третя особа: Міністерство соціальної політики України про встановлення відсутності компетенції, визнання нормативно-правового акту у певній частині незаконним та таким, що не відповідає нормативно-правовим актам вищої юридичної сили та визнання нормативно-правового акту таким, що прийнятий з порушенням процедури прийняття, а додані до касаційної скарги матеріали повернути.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Швець