Постанова № 41601503, 13.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 808/6601/14 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В.,розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою Мелітопольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

07.10.2014 Мелітопольська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) звернувся до суду із позовом ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 3451,99 грн. В позовній заяві позивач посилається на те, що відповідач має узгоджений податковий борг перед бюджетом по податку з доходів фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Частиною 4 статті 128 КАС України визначено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, оскільки відповідач не прибув у судове засідання без поважних причин, а представник позивача заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та вважає можливим розглянути справу у порядку письмового провадження.

У зв'язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI передбачено обов'язок платників податків сплачувати податків та зборів у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Як встановлено з матеріалів справи відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3451,99 грн., який виник на підставі наступного.

30.04.2013 відповідачем до податкового органу подана податкова декларація про майновий стан і доходи № 1300015617 за звітний 2012 рік, в якій відповідачем самостійно визначено податкове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3451,99 грн.

Таким чином, у зв'язку з несплатою відповідачем самостійно узгодженого податкового зобов'язання податковий борг відповідача з податку на доходи фізичних осіб становить 3451,99 грн.

Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/а5о сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу).

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний і самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, та нараховані податковим органом суми протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, та отримання повідомлення - рішення крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Мелітопольською ОДПІ, на виконання вимог Податкового кодексу України складена податкова вимога №460-25 від 25.03.2014 та направлена на адресу відповідача, яка була отримана відповідачем 31.03.2014 особисто про що свідчить його підпис.

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Згідно із п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу, орган державної податкової служби « здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

На момент розгляду справи в суді, вказана сума податкової зобов'язання відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена.

Згідно п. 87.11 ст. 87 Податкового Кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства, всебічно розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України,суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3451,99 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят одна гривня 99 копійок) на р/р 33210801700013, Місцевий бюджет м. Мелітополя, ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 11010500.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник