Постанова № 41601453, 19.11.2014, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

19 листопада 2014 року (о 09 год. 54 хв.)

Справа № 808/6190/14

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суду складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська продовольча компанія»

про стягнення податкового боргу

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року Державна податкова інспекція в Шевченківському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська продовольча компанія» (далі – ТОВ «Дніпровська продовольча компанія», відповідач), в якому з урахуванням уточнення просить стягнути з відповідача податковий борг з акцизного збору з вироблених товарів на митній території України у розмірі 7 524 638,67 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» має податковий борг 7 524 638,67 грн., який виник в результаті несплати узгоджених сум податкових зобов’язань з акцизного збору з вироблених товарів на митній території України, визначених відповідачу контролюючим органом за результатами перевірки. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 843 467,36 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 19.11.2014 надав до суду клопотання (вх. № 47104) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили.

Рекомендоване поштове відправлення, яке містило ухвалу про зупинення провадження в адміністративній справі, судову повістку, надсилалось відповідачу за його місцезнаходженням, внесеним до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, було повернуто до суду з відповідною відміткою відділення поштового зв’язку, а відтак на підставі ст.ст. 33, 167 КАС України вважається таким, що було вручено відповідачу.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» (ідентифікаційний код 32434043) є юридичною особою та зареєстрована 27.03.2003, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул.. Пархоменка, буд. 10, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Посадовими особами Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська проведено невиїзну документальну перевірку акцизного збору ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» за січень 2011 року, за результатами якої складено відповідний акт від 07.07.2011 №1656/1503/32434043 (далі – Акт). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем пп. 215.3.1 п.215.3 ст.215 ПК України, а саме: невірно застосовано ставки акцизного податку, що призвело до заниження податкового зобов’язання, пп.213.3.5 п.213.3 ст.213 ПК України, а саме: неправомірно задекларовано пільгу по акцизному податку.

На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 13.07.2011 №0000601503, яким відповідачу нараховано суму податкового зобов’язання за платежем акцизний збір (податок) з вироблених товарів (продукції) на митній території України у розмірі 6 742 124,53 грн., у тому числі за основним платежем 6 742 123,53 грн., за штрафними санкціями 1,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятим Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська рішенням відповідач оскаржив його до суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 у справі № 2а/0470/10796/11 у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» про скасування податкового повідомленнями-рішеннями від 13.07.2011 №0000601503 відмовлено повністю.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012 апеляційну скаргу ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» залишено без задоволення, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2011 у справі № 2а/0470/10796/11 залишено без змін.

Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань відповідачу нарахована пеня у розмірі 843 467,36 грн.

Відповідно до довідки про заборгованість станом на 03.11.2014 відповідач має податкову заборгованість з акцизного збору з вироблених товарів на митній території України у розмірі 7 524 638,67 грн. (з урахуванням існуючої переплати у сумі 60 953,22 грн.).

Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме відповідачу поштою була направлена податкова вимога від 05.06.2014 № 1497-25 на суму 7 524 638,67 грн., але повернулась на адресу податкового органу із відповідною відміткою поштового відділення.

У зв’язку з несплатою ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» вищевказаної суми податкового боргу у добровільному порядку ДПІ в Шевченківському районі м. Запоріжжя звернулась до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з пп. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції), а також особливий податок на операції з відчуження цінних паперів та операцій з деривативами.

За приписами пп.54.3.2 п. 54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Відповідно до п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Матеріалами справи встановлено, що ТОВ «Дніпровська продовольча компанія» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 13.07.2011 №0000601503, яким відповідачу нараховано суму податкового зобов’язання за платежем акцизний збір (податок) з вироблених товарів (продукції) на митній території України, проте постановою суму від 03.10.2011 у справі № 2а/0470/10796/11 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Указане рішення залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 13.11.2012.

У відповідності із ч.3 ст.254 КАС України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 ст.254 КАС України передбачено, що постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно ч.1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін (ч.2 ст.255 КАС України).

Із матеріалів справи вбачається, що правомірність та обґрунтованість нарахування відповідачу суми податкового зобов’язання за платежем акцизний збір (податок) з вироблених товарів (продукції) на митній території України у розмірі 6 742 124,53 грн. була предметом дослідження в іншій адміністративній справі, та встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов’язаний, зокрема сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України).

Так, за несвоєчасну сплату податкового зобов’язання відповідачу нарахована пеня у розмірі 843 467,36 грн.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що податкову вимогу від 05.06.2014 № 1497-25 на суму 7 524 638,67 грн. було направлено відповідачу поштою, але повернулась на адресу податкового органу із відповідною відміткою поштового відділення.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у зв’язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

За змістом п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді податковий борг з акцизного збору з вироблених товарів на митній території України у розмірі 7 524 638,67 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська продовольча компанія» (ідентифікаційний код 32434043) кошти у сумі податкового боргу з акцизного збору з вироблених товарів на митній території України у розмірі 7 524 638,67 грн. (сім мільйонів п’ятсот двадцять чотири тисячі шістсот тридцять вісім гривень 67 копійки) на р/р 31119037700009, код платежу 14020300, отримувач Державний бюджет Шевченківського району м. Запоріжжя, код отримувача 38025367, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак