Ухвала суду № 41601182, 06.11.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 листопада 2014 року м. Київ К/9991/49122/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головчук С.В. (суддя-доповідач), Ліпського Д.В., Черпака Ю.К.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року

у справі за позовом ОСОБА_4 до Державної податкової служби (далі - ДПС) у Запорізькій області про скасування наказу, поновлення на посаді,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2009 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що наказом Державної податкової адміністрації у Запорізькій області (далі - ДПА у Запорізькій області) від 28 січня 2009 року № 21-0 її звільнено з посади начальника управління погашення прострочених податкових зобов'язань згідно з пунктом 4 частини 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) за прогул без поважних причин. Вважаючи своє звільнення неправомірним та, уточнивши позовні вимоги, просила суд визнати протиправним і скасувати наказ ДПА у Запорізькій області від 28 січня 2009 року №21-о в частині її звільнення, поновити на посаді, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу та 2000,00 грн моральної шкоди.

Справа неодноразово розглядалась судами.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року, яку залишено без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі позивач порушує питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судами не дана належна правова оцінка обставинам справи та не взято до уваги інші докази у справі, зокрема, рішення Жовківського районного суду Львівської області від 31 травня 2012 року у справі 1308/1515/12, яким встановлено перебування її на стаціонарному лікуванні у Жовківській центральній районній лікарні (далі - Жовківської ЦРЛ) Львівської області з 27 жовтня по 31 грудня 2008 року. Зазначає, що факт вчинення нею прогулу нічим не підтверджений, оскільки листок непрацездатності серії АБЗ №468516 був дійсним у зазначений період, що є підставою для звільнення її від роботи.

В запереченнях на касаційну скаргу ДПС у Запорізькій області просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін, оскільки їх ухвалено відповідно до норм матеріального та процесуального права. Вказує, що доводи позивача про перебування її на стаціонарному лікуванні в Жовківської ЦРЛ Львівської області з 27 жовтня по 31 грудня 2008 року не відповідають дійсності та спростовуються матеріалами справи. Крім того, ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року скасовано постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2011 року у справі №2-а-9080/11 та закрито провадження у справі. Зазначає, що ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ залишено без змін рішення Апеляційного суду Львівської області від 13 лютого 2014 року, яким визнано неправомірними дії лікаря Жовківської ЦРЛ ОСОБА_5 щодо видачі листка непрацездатності серії АБЗ №468516 ОСОБА_4, та визнано недійсним цей листок .

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що з 30 вересня 2005 року ОСОБА_4 призначено на посаду начальника управління погашення прострочених податкових зобов'язань ДПА у Запорізькій області.

У зв'язку з тим, що з 27 жовтня по 31 грудня 2008 року позивач перебувала на стаціонарному лікуванні в Жовківській ЦРЛ Львівської області їй видано листок непрацездатності серії АБЗ №468516, який вона 22 січня 2009 року надала за місцем роботи.

З 28 січня 2009 року ОСОБА_4 звільнено із займаної посади через прогул без поважних причин відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України, згідно з наказом ДПА у Запорізькій області від 28 січня 2009 року № 21-0.

Згідно із частиною 5 статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що правовий статус посадових осіб органів державної податкової служби, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Законом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».

Частиною 1 статті 30 Закону України «Про державну службу» державна служба особи може бути припинена, як з підстав визначених цим законом, так і за загальними підставами, визначеними КЗпП України.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, зокрема, у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Як встановлено судами, підставою видачі оскаржуваного наказу № 21-0 стали результати перевірки представників ДПА у Запорізькій області, в ході якої встановлено, що листок непрацездатності серії АБЗ №468516 видано з порушенням Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, затвердженої наказом МОЗ України від 13 листопада 2001 року №455, у зв'язку з чим головним лікарем Жовківської ЦРЛ Львівської області від 27 січня 2009 року видано наказ №67, яким визнано недійсним листок непрацездатності серії АБЗ № 468516.

01 грудня 2011 року Комунарським районним судом м. Запоріжжя у справі №2-а-9080/11 прийнято постанову, якою визнано незаконним та скасовано пункт 1 наказу головного лікаря Жовківської центральної районної лікарні Львівської області від 27 січня 2009 року №67 про визнання недійсним листка непрацездатності серії АБЗ №46851.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року скасовано постанову Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 01 грудня 2011 року та закрито провадження у справі.

Крім того, із змісту листка непрацездатності серії АБЗ №46851 видно, що ОСОБА_4 з 27 жовтня по 31 грудня 2008 року перебувала на стаціонарному лікуванні. Проте, перевіряючи надані матеріали, суди встановили, що у зазначений період ОСОБА_4 була відсутня у лікарні, оскільки 03 лютого 2008 року приймала участь у розгляді справи Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя, а з 29 грудня 2008 року по 02 січня 2009 року перебувала на відпочинку в м. Яремча.

Враховуючи те, що підставою звільнення за прогул є відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважних причин, наведеного факту достатньо для висновку про порушення позивачем режиму стаціонарного лікування та відсутність на роботі без поважних причин

За таких обставин, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки листок непрацездатності серії АБЗ №46851 є недійсним, а факт перебування ОСОБА_4 на стаціонарному лікуванні в період з 27 жовтня по 31 грудня 2008 року не відповідає фактичним обставинам та спростовується іншими доказами у справі, наказ ДПА у Запорізькій області від 28 січня 2009 року № 21-0 є правомірним, а тому підстави для задоволення позову відсутні.

Посилання позивача на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 31 травня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Жовківської ЦРЛ про визнання незаконним наказу щодо недійсності листка непрацездатності не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення спору, оскільки спір між тими ж самими сторонами з одного і того ж предмету за нормами процесуального права може розглядатись судами лише один раз.

Враховуючи викладене, підстави для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій відсутні.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 24 травня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді С.В. Головчук Д.В. Ліпський Ю.К. Черпак