Постанова № 41600842, 25.11.2014, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 р. Справа № 804/15520/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі міста Дніпропетровська до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 692,24 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі міста Дніпропетровська звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 692,24 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач в порушення вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-VІ не здійснив своєчасно сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 692,24 грн., внаслідок чого у нього виникла прострочена заборгованість (недоїмка) за цей період. Позивачем було сформовано вимогу про сплату боргу та надіслано її відповідачеві. Проте ФОП ОСОБА_1 заборгованість у встановлені законом строки не сплатила, у зв'язку із чим позивач був вимушений звернутися до суду з даним позовом.

Позивач про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте у судове засідання його представник не з'явився, але надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, в якому також просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання його представник не з'явився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Самарському районі міста Дніпропетровська як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Крім того ФОП ОСОБА_1 є платником фіксованого податку.

Відповідно до вимог п.1 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-VІ відповідач як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески.

Згідно п.п.4 п.8 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-VІ фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Так, починаючи з 1 липня 2010 року фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Державним казначейством на рахунки органів Фонду розмірі 10% та 42% відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати на 2010 рік згідно Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27 квітня 2010 року N2154-VI та встановлений тариф 33,2%, у 2010 році мінімальний страховий внесок для означеної категорії осіб становить:

- у січні-червні - 42,00 грн.

- у липні - 294,82 грн.;

- у жовтні та листопаді - 301,12 грн.;

- у грудні - 306,10 грн.

Як зазначалося вище, сума страхового внеску встановлюється зазначеним особам самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

В розумінні означеної норми, якщо частина фіксованого або єдиного податку, що перерахована до пенсійного органу є меншою, ніж мінімальний страховий внесок, то платник повинен самостійно обчислити та здійснити доплату до мінімального страхового внеску.

Згідно п.2.4 розділу ІІ Порядку №26-1 особи, які на підставі пункту 3 статті 24 Закону №1058-VІ здійснюють доплату до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою, ніж мінімальний страховий внесок, формують самі за себе звіт та подають його протягом одного календарного місяця після здійснення доплати через установи банків.

Відповідно до ч.6 ст.20 Закону 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування» страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду (базовим звітним періодом є квартал).

Платникам, які не сплатять суми страхових внесків у розмірах не менше мінімального страхового внеску, територіальні органи Пенсійного фонду надсилають розрахунки сум, які підлягають сплаті за квартал з урахуванням частини сум єдиного та фіксованого податків разом з вимогою про їх сплату для узгодження.

Відповідно до ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі недоїмка).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік від 31.03.2011 року та згідно якого ФОП ОСОБА_1 було нараховано до сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у загальному розмірі 2044,80 грн. з терміном сплати до 01.04.2011 року(а.с.7).

Однак, відповідач, всупереч означеним законодавчим вимогам, не здійснювала доплату до мінімального страхового внеску за 2010 рік, в результаті чого у неї утворилася недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у сумі 2044,80 грн., яка була зменшена за рахунок авансових платежів у сумі 1352,56грн. та складає 692,24 грн.

Відповідно п.8.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.

Пунктом 8.3 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003р. №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 передбачено, що вимога формується на підставі актів документальних перевірок та облікових даних з карток особових рахунків страхувальників за формою згідно з додатком 9 цієї Інструкції (для страхувальника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 10 цієї Інструкції (для страхувальника - фізичної особи).

У зв'язку із наведеним, 02.12.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Самарському районі міста Дніпропетровська було винесено вимогу №Ф-444 про сплату Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 боргу в сумі 692,24 грн., яка була надіслана відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення(а.с.16).

Однак поштове відправлення, яким надсилалася ця податкова вимога, повернулося до УПФУ в Самарському районі міста Дніпропетровська із відміткою відділення поштового зв'язку про неможливість його вручення 24.12.2013р. (а.с.17).

Так, відповідно до приписів Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постанова правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663 вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

На момент звернення позивача до адміністративного суду будь-яких доказів оскарження зазначеної вище вимоги №Ф-444 від 02.12.2013 року як в адміністративному, так і в судовому порядку, сторонами до суду надано не було.

Доказів сплати означеної заборгованості відповідачем суду також не надано.

Відповідно до наданої позивачем до суду довідки про стан заборгованості відповідача, ФОП ОСОБА_1 заборгованість не сплачена та складає 692,24 грн. (недоїмка по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування)(а.с.14).

Частиною 1 статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки та збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України №1058-VI страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Частиною 15 статті 106 вказаного Закону встановлено, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, що позивачем - суб'єктом владних повноважень була доведена правомірність та обґрунтованість підстав стягнення з відповідача суми заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, натомість відповідачем не було надано суду жодного доказу щодо спростування позиції позивача, викладеної в заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати означеної суми боргу на момент розгляду справи.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі міста Дніпропетровська до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 692,24 грн. - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Самарському районі міста Дніпропетровська (вул. Молодогвардійська, 22а м. Дніпропетровськ, 49022, код ЄДРПОУ 21908732) заборгованість із сплати страхових внесків у сумі 692,24 грн. (шістсот дев`яносто дві гривні двадцять чотири копійки).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.М. Турова