Ухвала суду № 41600812, 25.11.2014, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 622/823/14-к Головуючий у 1 інстанції:Шабас О.С.

Провадження № 11кп/790/1681/14 Доповідач: Снігерьова Р.І.

Категорія: ч. 2 ст. 342 КК України

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2014 року, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Снігерьової Р.І.

суддів - Соколенко В.Г., Шевченка Ю.П.

при секретарі - Білик О.М.

за участю прокурора - Кочетова В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220310000304, від 07.06.2014 року за апеляційною скаргою заступника прокурора прокуратури Харківської області на вирок Золочівського районного суду Харківської області від 16 вересня 2014 року,

В с т а н о в и л а:

Вказанним вироком відносно підозрюваного

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уроженця с. Нові Червища Камінь-Каширського району Волинської області,громадянина України, з середньою освітою, не працюючого,розлученого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- затверджена угода про примирення від 23 червня 2014 року між потерпілим

ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 за якою ОСОБА_1 визнано винуватим у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та призначено узгоджене покарання у вигляді штрафу у розмірі 1700 гривень.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1 не обирався. Цивільний позов заявлений не був.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнаний винним в тім, що 06.06.2014 року, близько 16:30 години, знаходячись в стані алкогольного сп'яніння рухався по вулиці Разіна в смт.Золочів, де був виявлений працівниками міліції, які знаходилися при виконанні службових обов'язків. Працівники міліції зупинивши ОСОБА_1, зробили йому зауваження та повідомили, що він вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.178 КУпАп. На зауваження працівників міліції ОСОБА_1 відреагував агресивно. Незважаючи на їх прохання проїхати до райвідділу для складання адміністративного протоколу, почав працівникам міліції чинити опір, в ході якого відірвав краватку та погон з форменого одягу дільничного інспектора Золочівського РВ ГУ МВС України в Харківської області, старшого лейтенанта міліції ОСОБА_2.

Під час досудового розслідування між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 23 червня 2014 року укладена угода про примирення.

Згідно цієї угоди, ОСОБА_1 визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.342 КК України та зобов'язався у повному обсязі відшкодувати потерпілому матеріальну шкоду, до укладення угоди публічно вибачився перед ОСОБА_2 Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 342 КК України буде призначене покарання у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Обвинуваченому та потерпілому роз'яснені наслідки укладення угоди та наслідки її невиконання.

Прокурор в поданій апеляційній скарзі просить про скасування вироку в зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, а кримінальне провадження направити до органу досудового розслідування для здійснення досудового розслідування в загальному порядку. В обгрунтування доводів посилається на вимоги ч. 3 ст. 469 КПК України, та п.п. 1,2 ч.7 ст. 474 КПК України, за якими, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення. Суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам КПК України та не відповідають інтересам суспільства.

Вважає, що судом наведені вище вимоги були порушенні, оскільки в данному кримінальному провадженні основним об'єктом посягання є публічні інтереси - авторитет правоохоронних органів, а спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу є лише проявом посягання на основний об'єкт. Судом при затверджені угоди не враховано, що у злочинах, де основним безпосереднім об'єктом правопорушення виступають публічні інтереси (зокрема майнові), а спричинена конкретним фізичним чи юридичним особам шкода є проявом посягання на основний об'єкт, укладання угод про примирення не допускається. При цьому посилається на позицію, викладену у інформаційному листі ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ від 05.04.2013 року №223-558/0/4- 14 щодо невідповідності вимогам закону угод про примирення у кримінальних провадженнях у злочинах, якими завдано одночасно шкоду державним інтересам та потерпілому.

ОСОБА_1 на апеляційну скаргу прокурора подав заперечення в яких зазначає, що вирок районного суду являється законним, просить його залишити без змін. Вказує, що посилання прокурора в апеляційній скарзі на спричинення тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу є безпідставним, оскільки тілесні ушкодження потерпілому спричинені не були. Він повністю визнав вину, розкаявся, сприяв слідчим органам розслідувати злочин, вибачився перед працівниками міліції, а з потерпілим ОСОБА_2 уклав мирову угоду яка, на його думку, обгрунтовано затверджена судом. Вважає, що шкоду інтересам держави він не заподіяв, а міра покарання у вигляді штрафу в розмірі 1700 гривень ним сплачена повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи поданої апеляційної скарги, заперечення підозрюваного ОСОБА_1, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що подана апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Відповідно до п.п. 1,2 ч.7 ст. 474 КПК України, суд відмовляє у затвердженні угоди, якщо умови угоди суперечать вимогам КПК України та не відповідають інтересам суспільства.

У даному кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 основним об'єктом посягання вчиненого ним злочину, передбаченного ч.2 ст.342 КПК України, є публічні інтереси, а заподіяна потерпілому майнова шкода від пошкодження форменного одягу - є проявом посягання на основний об'єкт. Тобто, в даному випадку одночасно завдано шкоду потерпілому і Державі, що судом першої інстанції враховано не було. Затвердивши 23 червня 2014 року угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1, умови якої не відповідають інтересам суспільства, суд порушив вимоги ч.3 ст.469, п.п. 1,2 ч.7 ст. 474 КПК України.

Вравуючи наведене, роз'яснення новел Кримінального процесуального кодексу України що містяться в інформаційному листі ВСС України з розгляду цивільних та кримінальних справ №223-558/0/4-13 від 05.04.2013 року по роз'ясненню /п.1 роз'яснень/, затвердження угоди про примирення у кримінальних провадженнях у злочинах, якими одночасно завдано шкоду державним інтересам та потерпілому не відповідає вимогам закону.

При таких обставинах, вирок суду, яким затверджено угоду про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та підозрюваним ОСОБА_1 підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, а подана прокурором апеляційна скарга підлягає задоволенню частково оскільки, згідно вимог ст.407 КПК України, апеляційний суд не вправі, в разі скасування вироку, направити кримінальне провадження до органу досудового розслідування.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,

П о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу заступника прокурора прокуратури Харківської області задоволити частково.

Вирок Золочівського районного суду Харківської області від 16 вересня 2014 року стосовно підозрюваного ОСОБА_1 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

____ _____ _____

Снігерьова Р.І Соколенко В.Г. Шевченко Ю.П.